Нобелівську премію з медицини вручили за дослідження добових ритмів живих організмів
Премію присуджено їм з формулюванням: "За відкриття молекулярних механізмів, які контролюють добовий ритм".
"Джефрі Холл, Майкл Розбаш та Майкл Янг змогли зазирнути всередину нашого біологічного годинника та пояснити його внутрішню роботу. Їхні відкриття пояснюють, як рослини, тварини та люди пристосовують свої біологічні ритми, щоби синхронізувати їх з обертанням Землі", – йдеться у офіційному прес-релізі Нобелівського комітетуінформує "112.Україна".
Цього року сума Нобелівської премії була збільшена на 1 мільйон шведських крон – до 9 млн крон, що приблизно еквівалентно сумі 1 млн 119 тис. американських доларів.
Нагадаємо, минулого року Нобелівську премію з фізіології та медицини отримав одноосібно японський дослідник Йошинорі Осумі за відкриття і дослідження механізмів аутофагії – процесу розпаду та утилізації клітинних компонентів. Роком раніше нагороду розділили троє вчених – одну половину отримали в рівних частинах Вільям С. Кемпбелл (США) і Сатоши Умура (Японія) за відкриття нових способів лікування захворювань, викликаних хробаками-паразитами, другу отримала Юю Ту (Китай), яка відкрила новий спосіб лікування малярії. А в 2015 році нобеліантами в галузі медицина стали американець Джон О'Кіф і норвезька пара дослідників Мей-Брітт і Едвард Мозер за відкриття клітин мозку, які складають систему позиціонування тіла в просторі.
Зазначимо, що за весь період існування Нобелівської премії з фізіології та медицини (з 1901 року) вона була присуджена 108 разів, включно із премією за 2017 р. 39 разів вона діставалася одному вченому, а у всіх інших випадках премію ділили між собою кілька дослідників. Серед лауреатів до сьогоднішнього дня було всього 12 жінок. Ніхто ще не отримував Нобелівку в області медицини більше одного разу, хоча в інших областях науки такі прецеденти були. Всього до сьогоднішнього дня нагороду присуджували 211-ти дослідникам у галузі медицини. Найчастіше відзначали роботи в області генетики – 48 раз.
Наймолодшим володарем найвищої наукової нагороди в галузі медицини був канадець Фредерік Бантінг. Він разом з Джоном Маклеодом відкрив гормон інсулін. На момент присудження премії в 1923 р. Бантінгу було 32 роки. Найстаршому ж медику, який отримав премію, було 87 років – Френсіс Пейтон Роус в 1966 р. був удостоєний нагороди за відкриття онкогенних вірусів.
У 2011 р. канадський медик Ральф Стайнман був названий лауреатом премії за дослідження придбаного імунітету посмертно. Статут Нобелівської премії забороняє нагороджувати померлих вчених, але на момент оголошення комітет був ще не в курсі смерті Штайнмана, тому для нього зробили виняток.
Історія премії також налічує всього одну відмову від нагороди під тиском влади – німецькому бактеріологу Герхарду Домагку керівництво нацистської Німеччини заборонило отримувати премію за відкриття антибактеріального ефекту речовини пронтозил. З його допомогою він вилікував свою дочку, якій загрожувала ампутація руки. Нобелівську медаль і диплом за своє відкриття Домагк все ж отримав пізніше, але грошову частину за правилами премії йому вже не виплачували.
Знаменитий австрійський психіатр Зигмунд Фрейд номінувався на Нобелівську премію в галузі медицини 32 рази, але так її і не отримав. Експерти комітету визнали його роботи недостатньо придатними до наукового доведення.
