Рейтинг зарплат топ-менеджерів найбільших державних компаній України, - ІНФОГРАФІКА
"НВ Бізнес" запитав у 20 найбільших (за версією Мінекономіки) держкомпаній інформацію про річний оклад їх топ-менеджерів, про розмір премій і підстави для їх нарахування.
Всього на редакційний запит выдреагували 12 компаній, з яких лише чотири - "Укрзалізниця", аеропорт Бориспіль, "Енергоатом" і "Укренерго" - пояснили, які підстави для нарахування премій їх керівникам.
Шість державних структур з рейтингу були збитковими за підсумками першого півріччя 2018 року. Одна з них, "Укрпошта", показала 530 млн грн збитку. Її керівник, Ігор Смілянський, на підставі публічної інформації з реєстру декларацій, на яку вказали в самій "Укрпошті", потрапив у десятку найбільш високооплачуваних топ-менеджерів держкомпаній. До серпня 2018 року його зарплата в статусі виконуючого обов'язки становила 333,4 тис. грн на місяць. Після підписання нового контракту оклад зріс. Як сказав сам Смілянський в інтерв'ю проекту KRYM, тепер його зарплата - більше 700 тис. грн на місяць. З такою сумою він, найімовірніше, потрапить а трійку найбільш високооплачуваних менеджерів держкомпаній у 2019 році.
Під час аналізу журналісти зіткнулися з тим, що не у всіх держкомпаній з багатомільярдними активами на офіційних сайтах є розділ "прес-служба".
У найбільшій держкомпанії України - НАК "Нафтогаз" - офіційно не надали точний рівень річного окладу Андрія Коболєва, пославшись на "юридичні причини". Зокрема, на те, що розмір окладу і премій керівництва компанії не належать до сфери дії Закону про доступ до публічної інформації і не є відомостями, які становлять громадський інтерес. У прес-службі НАК зазначили, що можна орієнтуватися на публічний звіт компанії за 2017 рік, де вказано, що разом з окладом і преміями річний дохід Коболєва склав 47,1 млн грн.
Але, з огляду на офіційно озвучену інформацію Коболєва на його сторінці в Facebook, він переказав частину зарплати за січень і повну зарплату за лютий, березень в загальній сумі 3 296 547 грн на благодійність. Журналісти проаналізували ці дані: 21 лютого Коболєв перерахував фонду "Повернись живим" 277 600 грн (перша частина за лютий), а 6 березня - 255 697 тис. грн (друга частина за лютий). Точно такі ж за обсягом транші і в ті ж дати від нього отримали ще два фонди ("Таблеточки" і "Народний тил реабілітація"), ще один переказ був 6 березня.
У підсумку, якщо вірити публічним заявам голови "Нафтогазу" про те, що зарплату (не премії) він віддає на благодійність, то його орієнтовний оклад за лютий - 1 600 000 грн. За підсумками 2018 року з таким рівнем окладу загальна сума зарплати голови "Нафтогазу" може становити 19 200 000 грн. Плюс премії, розмір яких за 2018 рік поки що невідомий. Як відомо 20 березня 2019 року Кабмін Гройсмана погодився на новий річний контракт Коболєва. Оклад голови НАК зменшено вдвічі, а умови преміювання посилені. Можливо, за підсумками 2019 року, голова "Нафтогазу" не буде найбільш високооплачуваним менеджером серед державних компаній.
В "Укрзалізниці" повідомили, що розмір винагороди Євгена Кравцова, який зайняв другу позицію після Коболєва, визначається умовами контракту. "Питання затвердження умов контракту голови правління АТ "Укрзалізниця" належить до компетенції наглядової ради товариства і зараз обговорюється між членами наглядової ради", - повідомили в прес-службі. В "Укрзалізниці" також розповіли, що наглядова рада товариства, із залученням зовнішніх консультантів, зараз проводить роботу з визначення структури винагород, доплат і бонусів керівнику УЗ.
В аеропорту "Бориспіль" повідомили, що умови оплати затверджуються в контракті між Міністерством інфраструктури України і безпосередньо з керівником Павлом Рябікіним. Аналогічну відповідь надали в "Енергоатомі" - контракт укладається з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України. Додавши, що під час визначення умов і розмірів оплати праці керівників держкомпаній враховуються норми постанови Кабміну № 859.
Як пояснили в "Укренерго" різниця між фактичним рівнем заробітної плати їх керівника Всеволода Ковальчука, з урахуванням доплат і надбавок, і максимально можливим рівнем за результатами 2018 року склала 57%. Керівнику "Укренерго" в 2018 році виплачувалася щомісячна премія на підставі розпорядження Міненерговугілля № 203-к/к, яка дорівнює 12 окладам на рік або 3 467 868 грн. Щоквартальна премія також дорівнює 12 окладам, передбачена постановою Кабміну №859 і указом Міненерговугілля №413 не виплачувалася. Але додатково до щомісячної премії Ковальчук ще може отримати щорічну премію, яка становить 24 оклади на рік або 5 935 736 грн, якщо після аудиту компанії в 2019 році виявиться, що виконані ключові показники ефективності.
У реєстрі НАЗК немає декларацій керівників "Харківобленерго" і Одеського припортового заводу - тому в рейтинг були внесені дані тих компаній, які йдуть відразу за ними. На запит журналістів Харківобленерго і ОПЗ не відповіли.
Чи можуть держкомпанії не розкривати платникам податків
дані про премії і оклади своїх керівників?
В цілому - так. Формально законодавство дає чиновникам такі лазівки, і персонал компаній, що контролюючть критичну державну інфраструктуру може ставити корпоративні правила вище громадського інтересу.
Як розповіла радник юридичної фірми Астерс Інеса Летич за останні 3-4 роки кілька разів змінювалися і доповнювалися постанови Кабміну № 859. (Нагадаємо, цим документом регулюється розмір виплат в більшості держкомпаній). За її словами, найбільш актуальні редакції таких нормативних актів надають багато можливостей для збільшення "преміальної" частини винагороди керівника - від прибутку підприємства і до ведення наукової діяльності та рівня дотримання трудової дисципліни в компанії.
"Разом з тим, в законодавстві міститься ряд проблемних моментів, які дають привід для численних дискусій. Перший з них - можливість виплачувати винагороду за досягнення показників ефективності, які встановлюються органом управління. При цьому законодавство не дає чіткої відповіді на запитання, що це за показники і як вони формуються. По суті, велику роль відіграє підхід і тлумачення самого органу управління (міністерства, наприклад)", - зазначає юрист. Також, за її словами, законодавство не передбачає прямих наслідків за приховування таких показників від громадськості.
"Крім цього, слід розуміти, що найбільш обговорювані підприємства є акціонерними компаніями, а не класичними держпідприємствами. Це також звужує сферу застосування законодавства про державне майно і дає більше гнучкості в управлінні цими компаніями, зокрема, в питаннях винагород керівництва", - пояснює Летич.
