США ввели санкції проти кількох силовиків Куби через придушення протестів

Санкції проти генерала Альваро Лопеса Мієри та Національної спецбригади Куби запровадили 22 липня, повідомляє "Громадське" з посиланням на Reuters.

Це перший крок адміністрації Джо Байдена щодо тиску на комуністичний уряд Куби. Американські законодавці також закликали його продемонструвати більшу підтримку протестувальникам.

У Міністерстві фінансів США зазначили, що санкції проти кубинських силовиків ввели у межах "Закону Магнітського" ("Акту Магнітського").

Що за "Закон Магнітського"?

Його ухвалили в 2012 році в США після загибелі юриста Сергія Магнітського у московському СІЗО, який вивчав схеми російських чиновників для розкрадань бюджету.

Спершу акт визначав причетних до загибелі Магнітського та вводив проти них фінансові санкції та забороняв в'їзд у США. Зараз до акту включають людей, які загалом причетні до порушення прав людей. Зокрема там є лідер Чечні Рамзан Кадиров, причетні до вбивства саудівського журналіста Джмаля Хашогджі та китайські чиновники, причетні до порушення прав уйгурів.

Сам Байден після введення санкцій заявив, що це лише початок: "США продовжуватимуть [запроваджувати - ред.] санкції проти людей, які відповідальні за гноблення кубинського народу".

Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес Паррілья заявив у Twitter, що санкції уряду США "необґрунтовані" та "наклепницькі".

"Краще б застосували щодо себе "Закон Магнітського" про систематичні репресії та жорстокість правоохоронців, які забрали життя 1021 людини у 2020 році", - заявив він.

Він також засудив Держдеп США за "образливий та принизливий тиск" на європейські країни, щоб "змусити їх приєднатися до засудження Куби".

Протести на Кубі

11 липня на Кубі розпочалися найбільші за останні десятиліття протести. Тисячі кубинців влаштували акції протесту через економічну кризу, яка призвела до дефіциту основних товарів та відключення електроенергії. За даними місцевих ЗМІ, під час протестів силовики затримали понад 5 тисяч людей, серед яких були активісти та журналісти.

Наразі економічна криза на Кубі - найбільша з моменту розпаду Радянського Союзу, який був головним постачальником економічних благ на острів.

У 2020 році через пандемію коронавірусу (яка призвела до різкого скорочення туризму) та санкцій США економіка Куби скоротилася на 11%.

На тлі цього президент Куби Діас-Канель у 2020-му оголосив про низку реформ, спрямованих на збільшення експорту країни та стимуляції внутрішнього попиту. Серед них згадувалося й "покращення недержавного сектору" економіки.

Із 1 січня 2021 року на Кубі розпочали масштабну грошову реформу, яка має скасувати подвійну грошову систему, що діє в країні 26 років. Там досі були дві національні валюти - кубинський песо та кубинський конвертований песо.

Читайте також: На Кубі скасували подвійну грошову систему