У Мінекології просунули схему, через яку "свої" фірми зможуть отримувати 300 млн щорічно
Про це пише Андрій Кірєєв у журналі "Ділова столиця".
З кінця червня набула чинності урядова постанова, згідно з якою імпортери і виробники технічних мастил (моторних, трансмісійних, електроізоляційних, змащувальних матеріалів) повинні самостійно утилізувати відпрацьовану продукцію або ж оплатити екологічний збір спеціалізованим компаніям, які за них вирішать це питання.
Згідно з даними видання, торік в Україну було ввезено близько 300 млн л моторних мастил і змазок, які підпадають під дію урядової постанови, розробленої Міністерством екології і природних ресурсів.
Цей документ визначає суму екологічного збору з імпортерів і виробників технічних мастил у розмірі 0,96 грн з кожного літра. Таким чином, екологічний збір лише за імпортні оливи може становити близько 290 млн грн щорічно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна переходить на нові паливні стандарти, - Ставицький
Як розповідають учасники ринку, із введенням цього податку на ринку з’явилося кілька "кишенькових" компаній-"утилізаторів", яким протегують митники і екологи. Згідно з даними видання, договори з іншими компаніями митники з різних причин відмовляються приймати.
Зокрема, виділяють чотири компанії, які отримали відповідні ліцензії протягом останніх 9-10 місяців. Це – київська "Комель.юа", житомирська "Еко-Нова", сімферопольське ТОВ "Екосервісгруп" і кіровоградське ТОВ "Ойл Інвест".
Усі ці фірми оформлені на маловідомих людей. Їх статутні фонди не перевищують 1 тис грн і головне – у них немає потужностей з переробки відпрацьованих мастил, вони є лише посередниками.
Створенням власної бази переробки відпрацьованих мастил в Україні імпортери навряд чи займатимуться, адже це занадто витратна справа. Вартість будівництва промислової установки утилізації мастил середньої потужності (20 млн л на рік) становить $5-6 млн, а окупатися вона буде не менше семи років.
Окрім того, переробник повинен регулярно звітувати про обсяги переробки, проводити аналізи мастил у спеціальних лабораторіях тощо, що тягне додаткові витрати.
Загалом в Україні сьогодні діє кілька установок утилізації, які переважно спалюють відпрацьовані мастила і змазки.
