Україна втратила сотні мільйонів доларів на авансах за недоставлену зброю – розслідування FT
З 2022 року Україна втратила щонайменше $770 мільйонів на авансах за постачання зброї, яку так і не отримала від іноземних постачальників.
Про це йдеться у розслідуванні Financial Times, яке базується на витоку державних документів, судових матеріалах та десятках інтерв’ю з посадовцями, трейдерами й слідчими.
Загалом, за даними видання, Україна витратила від $6 до $8 мільярдів на закупівлю озброєння з державного бюджету. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році країна відмовилась від стандартних процедур закупівель, аби якомога швидше забезпечити армію зброєю. Це призвело до хаотичних контрактів, укладених поспіхом — часто через маловідомих посередників, із виплатами значних авансів і без належної перевірки.
Одним із таких випадків став контракт з американською компанією OTL Imports, яка належить Таннеру Куку з Аризони. У 2022 році вона отримала €17,1 млн авансу за контрактом на €49 млн, але так і не поставила боєприпаси. Україна виграла арбітраж у Відні, проте коштів не повернули. Слідство встановило, що компанія не мала необхідних дозволів для транспортування зброї.
Ще один гучний приклад — контракт з американською компанією Regulus Global на суму до $1,7 млрд. Україна внесла аванс у розмірі $62,6 млн і €14 млн, але звинувачує компанію у невиконанні зобов’язань. У вересні 2024 року Regulus припинила спілкування з держкомпанією "Спецтехноекспорт", яка подала позов до арбітражу в Лондоні з вимогою повернути $346 млн.
Засновник Regulus, Девід Сомеріндайк, стверджує, що Україна сама не виплатила узгоджений аванс у повному обсязі, а сама компанія вклала кошти у виробництво та логістику. Водночас українська сторона наполягає, що більша частина зброї не була поставлена.
Серед інших випадків — скандальна закупівля мінометів у продавців із Судану, пов’язаних із ФСБ росії та ПВК "Вагнер". Також Україна перерахувала значні суми компаніям, які не мали досвіду у сфері озброєння або були пов’язані з попередніми судовими справами й звинуваченнями у корупції.
Загалом ідеться про щонайменше 30 контрактів, за якими зброя або не була доставлена, або була поставлена у непридатному стані.
Посадовці наголошують: на тлі глобального дефіциту боєприпасів та високого попиту на зброю багато компаній завищували ціни, а частина збройних контрактів виявилась неякісними чи шахрайськими. Водночас деякі іноземні постачальники заявляють, що самі стали жертвами корупції з боку українських чиновників.
