Українські F-16 повинні полювати на російські бомбардувальники Су, попри те, що це небезпечно – Forbes
Про це йдеться в статті американського ділового журналу Forbes.
Прості авіаційні бомби - з висувними крилами і наборами супутникового наведення - можливо, є вирішальною зброєю на 25-му місяці широкомасштабної війни росії проти України.
Можливо, більш вирішальною, ніж вибухонебезпечні безпілотники, а можливо, навіть більше, ніж традиційний король бою - артилерія.
І наразі Україна мало що може зробити для того, щоб дати відсіч. Її найкращі ракети і пускові установки для протиповітряної оборони знаходяться у відчайдушному дефіциті. Її колишнім радянським винищувачам не вистачає дальності для боротьби з планерними бомбардувальниками, а колишні європейські винищувачі F-16, які могли б дати українцям шанс на перемогу, ще не прибули.
Скидаючи сотню і більше касетних бомб КАБ на день з відстані 40 миль, винищувачі-бомбардувальники СУ ВПС рф систематично руйнують українську оборону, полегшуючи шлях штурмовим групам російської армії для просування вперед, хоча і ціною великих втрат.
КАБ є основною причиною того, що український гарнізон у східному місті Авдіївка врешті-решт відступив минулого місяця після жорстокої чотиримісячної битви. Іншою головною причиною, звичайно, є те, що дружні до росії республіканці в Конгресі США припинили допомогу Україні, починаючи з жовтня, позбавивши українські війська життєво необхідних боєприпасів.
У розпал боїв за Авдіївку в середині лютого російські військово-повітряні сили скинули 250 КАБ лише за два дні.
"Ці бомби повністю знищують будь-яку позицію", - написав боєць 3-ї штурмової бригади, яка прикривала відступ авдіївського гарнізону Єгор Цукор.
Кампанія планерних бомбардувань Авдіївки може означати зміну російських операцій на інших ділянках лінії фронту, писав Інститут вивчення війни у Вашингтоні, округ Колумбія, після падіння Авдіївки.
ISW мав рацію: для російських військово-повітряних сил стало стандартною практикою зосереджувати бомбардування з планерних літаків на тому місті, яке російська армія хоче захопити.
"Перед штурмом росіяни розгортають проти українських позицій керовані авіаційні бомби КАБ і проводять підготовчий артилерійський обстріл", - пояснює українська аналітична група Frontelligence Insight.
Після бомбардувань російські наземні атаки "хоча і відносно невеликі за масштабами, але послідовні і часті", - зазначили у Frontelligence Insight.
В поєднанні з повітряними бомбардуваннями, артилерійськими ударами і застосуванням безпілотників ці атаки стають значним тягарем для українських військ, які відчувають нестачу боєприпасів.
Таким чином, бомбардування КАБ вибили українців з Авдіївки, а протягом наступних кількох тижнів - і з сіл на захід від Авдіївки. Очевидно, маючи намір посилити свої атаки на Білогорівку, що за 55 миль на північ від Авдіївки, росіяни націлили більше КАБів і на цей населений пункт.
За кілька тижнів після падіння Авдіївки українські військово-повітряні сили недовго відбивалися від російських планерних бомбардувальників. Очевидно, розгорнувши мобільні пускові установки для зенітно-ракетних комплексів Patriot американського виробництва - кожна з яких має дальність польоту до 90 миль - українці збили 13 російських літаків Су-34 і Су-35 за 13 днів.
Але потім, 9 березня, досвідчений - або принаймні щасливий - російський оператор безпілотника помітив команду Patriot у русі приблизно за 20 миль від лінії фронту і запустив балістичну ракету "Іскандер" наземного базування, яка підірвала дві українські пускові установки і, вочевидь, вбила їхні екіпажі.
Відрізані від американської допомоги республіканцями, дружніми до москви, українські військово-повітряні сили не можуть легко замінити втрачені пускові установки Patriot. Враховуючи, Радянський Су-27 та американський F-16 у 1990 році.
Можливо, більш вирішальною, ніж вибухонебезпечні безпілотники з видом від першої особи. Можливо, навіть більше, ніж традиційний король бою - артилерія.
І наразі Україна мало що може зробити для того, щоб дати відсіч. Її найкращі ракети і пускові установки для протиповітряної оборони знаходяться у відчайдушному дефіциті. Її колишнім радянським винищувачам не вистачає дальності для боротьби з планерними бомбардувальниками. А колишні європейські винищувачі F-16, які могли б дати українцям шанс на перемогу, ще не прибули.
Скидаючи сотню і більше планерних бомб КАБ на день з відстані 40 миль, винищувачі-бомбардувальники СУ ВПС росії систематично руйнують українську оборону, полегшуючи шлях штурмовим групам російської армії для просування вперед, хоча все ще великою ціною.
КАБ є основною причиною того, що український гарнізон у східному місті Авдіївка врешті-решт відступив минулого місяця після жорстоких чотиримісячних боїв. Іншою головною причиною, звичайно, є те, що дружні до Росії республіканці в Конгресі США припинили допомогу Україні, починаючи з жовтня, позбавивши українські війська життєво необхідних боєприпасів.
У розпал боїв за Авдіївку в середині лютого російські військово-повітряні сили скинули 250 КАБ лише за два дні. "Ці бомби повністю знищують будь-яку позицію", - написав військовослужбовець Єгор Цукор.
Украхнські що ВПС мають всього близько двох десятків пускових установок, не дивно, що після атаки 9 березня, очевидно, відвели вцілілі Patriot подалі від лінії фронту.
російські технічні фахівці допрацювали конструкцію КАБ, щоб збільшити дальність його дії з 25 миль до 40 миль. Баланс сил різко змінився. Українська протиповітряна оборона більше не могла протистояти російським планерним бомбардувальникам.
І не варто розраховувати на те, що українські винищувачі МіГ та Су заповнять прогалини в системі ППО вздовж лінії фронту. Десятки українських винищувачів МіГ-29 і Су-27 можуть виявляти повітряні цілі на відстані близько 50 або 60 миль за допомогою радарів N019, N001 або N010 і вражати їх на відстані приблизно вдвічі меншій за цю відстань ракетами Р-27.
Це означає перетин лінії фронту для того, щоб зіткнутися з російськими літаками, озброєними КАБ - те, чого українські пілоти зазвичай не роблять. І на це є вагома причина. Українським винищувачам бракує електронних перешкод. Під час польотів поблизу або всередині російських ліній вони є надзвичайно вразливими для російської протиповітряної оборони.
50 - 60 винищувачів Lockheed Martin F-16, які Україна має отримати від Данії, Нідерландів і Норвегії, можуть надати українським командирам нові можливості. Оснащені системою самозахисту AN/ALQ-213, яка об'єднує датчики, підвісні перешкоди і засоби протидії, такі як сигнальні ракети, для захисту літака від ракет, F-16 можуть безпечно літати ближче до лінії фронту, або навіть над нею.
Виявляючи цілі на відстані 70 миль за допомогою радарів AN/APG-66, пілоти F-16 могли запускати ракети AIM-120 з відстані 57 миль - достатньо далеко, щоб вразити планерні бомбардувальники, не заходячи глибоко в повітряний простір, контрольований росією.
Можливо, найважливіше те, що AIM-120 - це ракета типу "вистрілив і забув" з власним крихітним радаром. Пілот може маневрувати одразу після її запуску. Найкраща R-27ER, навпаки, є напівактивною ракетою. Пілот повинен підсвічувати ціль власним радаром протягом усього польоту Р-27. Це наражає його на небезпеку відкриття вогню у відповідь.
Ніхто не має стверджувати, що F-16, який стріляє ракетами AIM-120, є суперзброєю або невразливим для ворожих ракет. Застосувавши їх у бою в найближчі тижні або місяці, Україна втратить F-16 і їхніх пілотів - потенційно багато. Велике питання полягає в тому, що Київ отримає від цієї жертви.
Якщо українське командування справді усвідомлює небезпеку, яку російські КАБи становлять для українських позицій на землі, вони повинні агресивно розгортати F-16 - і націлити їх на російські Сухопутні бомбардувальники з їхніми летальними планерними бомбами.
Виклик, пов'язаний з широким застосуванням КАБ, ймовірно, збережеться - пояснює Frontelligence Insight - і вирішити його можна лише шляхом додаткової закупівлі і розгортання систем ППО Patriot і F-16, оснащених сучасними ракетами класу "повітря-повітря".
