У боротьбі за найвищі посади в ЄС і НАТО в Європі виникає багато дискусій – Politico
Про це повідомляє Politico.
Через два десятиліття після вступу до Європейського Союзу і НАТО східноєвропейські країни побоюються, що їх знову обминуть після перестановки на вищих посадах в обох організаціях.
Ймовірне призначення прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте новим головою НАТО цього літа, можливо, отримало схвалення Вашингтона, Лондона, Парижа і Берліна. Проте серед багатьох нових членів Альянсу, зокрема тих, що межують з росією, білоруссю і Україною, вітання було набагато менш теплим.
"Яку моральну довіру має цей хлопець?" - сказав колишній президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес, вказуючи на нездатність Нідерландів виконати своє зобов'язання перед НАТО витрачати 2% ВВП на оборону протягом 13 років перебування Рютте на посаді прем'єр-міністра.
Серед інших претендентів на цю посаду були президент Румунії Клаус Йоганніс, уряд якого повідомив НАТО про свою потенційну кандидатуру в лютому, і прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, яка ще не подала свою кандидатуру, але висловила зацікавленість минулого року.
"Якщо ми думаємо про географічний баланс, то це буде четвертий Генеральний секретар НАТО з Нідерландів", - сказала Каллас в подкасті "Power Play" на сайті POLITICO минулого тижня.
"І тоді виникає питання, чи є в НАТО країни першого і другого рангу. Ми рівні чи не рівні? Тож ці питання все ще залишаються", - додала вона.
Країни Східної Європи займали небагато керівних посад в ЄС і НАТО, оскільки більшість з них приєдналися до цих двох організацій у 2004 році, приблизно через 15 років після падіння "залізної завіси".
Польща - єдина країна з регіону, яка отримала одну з найвищих посад у блоці. Колишній прем'єр-міністр Дональд Туск був президентом Європейської Ради протягом одного терміну, а Єжи Бузек, ще один колишній польський прем'єр-міністр, очолював Європейський парламент протягом трьох років, тобто приблизно половину терміну.
Наразі найстаршим східноєвропейцем в ЄС є Валдіс Домбровскіс, латвієць, який очолив потужний торговельний портфель після того, як його попередник Філ Хоган, ірландський політик, подав у відставку після скандалу. Румун Мірча Джоане є заступником генерального секретаря НАТО.
"Після розширення в Центральній та Східній Європі проживає 110 мільйонів людей, в ЄС і НАТО є п'ять великих посад, і вони ротуються кожні п'ять років, тобто загалом це 25 робочих місць. За цей час 20 відсотків ЄС отримують 7 відсотків посад", - сказав колишній президент Естонії.
На додаток до призначення в НАТО, яке, як очікується, відбудеться на саміті лідерів у Вашингтоні цього літа, цього року відбудеться перерозподіл вищих посад в ЄС після червневих виборів до Європейського парламенту.
Очікується, що президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн отримає ще один термін. Але перегони за інші посади - Президента Європейської Ради, Президента Європейського Парламенту та головного дипломата ЄС, верховного представника з питань зовнішньої політики - залишаються відкритими.
Кандидатура міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського була висунута на посаду комісара з питань оборони - нову посаду, яку фон дер Ляєн обіцяла створити під час другого терміну. Каллас і міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс також розглядаються як кандидати на посади в ЄС від країн Балтії.
В Естонії, Литві і Латвії високопосадовці вважають, що великі держави Західної Європи все ще мають несправедливе упереджене ставлення до них, зокрема, з огляду на їхню жорстку позицію щодо росії після повномасштабного вторгнення в Україну. Сприйняття Росії як екзистенційної загрози в регіоні часто інтерпретується їхніми західними колегами як яструбиність.
"Ми відчуваємо, що з нами недостатньо консультувалися", - сказав колишній міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс, маючи на увазі процес відбору кандидатів на найвищу посаду в НАТО.
"У них були підстави вважати, що балтійські країни не повинні в цей момент пропонувати свого кандидата".
