Волинська трагедія отруює польсько-українські відносини, - польський експерт
"Цей факт, здебільшого, випливає з внутрішньополітичних балансів сил в обох країнах. Як у Польщі, так і в Україні за останнє десятиліття відбулися значні політичні зміни. Десять років тому зовнішня політика Польщі була загалом предметом загальнонаціонального консенсусу і мала на меті інтеграцію до ЄС та НАТО", - наголосив Шептицькі.
Експерт-міжнародник зазначив, що політиці Квасьнєвського щодо України загрожувала лише спорадична критика. Після 2005 року зовнішня політика стала заручником внутрішньополітичних інтриг.
"Мало не нормою стало те, що у Польщі провладна сила є більш прихильною до України, натомість, опозиція критикує стан відносин обох країн", - прокоментував Шептицькі.
Доцент наголосив, що класичним прикладом цього є еволюція "Закону та справедливості" (PiS), партії, яка за президента Лєха Качиньського сприяла співпраці з Україною, а після його смерті та втрати влади стала агітувати за бойкот спільного українсько-польського проекту, яким була Євро-2012.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Волинська трагедія: складний діалог України і Польщі
На думку польського аналітика, в Україні за президента Леоніда Кучми ситуація теж певною мірою сприяла примиренню. Певний опір, як у випадку з конфліктом через Cmentarz Orląt Lwowskich, не мав особливого значення в масштабі цілої країни.
Проте, зараз виникла цілком інша ситуація через проходження до Верховної Ради ВО "Свобода". Цю політичну силу Шептицкі вважає більш радикальною, ніж націоналістів 1990-х років, і, водночас, на його думку, вона менше орієнтується на Захід, що може викликати труднощі в українсько-польському діалозі.
"Як у Польщі, так і в Україні цього року у деяких політичних сил може з'явитися спокуса використати відзначення 70-ї річниці волинської трагедії для досягнення внутрішньополітичних цілей", - Шептицкі.
Волинська трагедія: два погляди
За версією польських джерел, Волинська різанина розпочалися 11 липня 1943 року під гаслом "Смерть Ляхам", коли загони УПА напали на 99 польських поселень, в основному у Горохівському та Володимирському районах, що зараз знаходяться на теренах сучасної України. Поляки стверджують, що УПА проводило спеціальні акції з винищення польського населення, під час яких загинуло 50-70 тисяч осіб.
За версією українських істориків, Волинська трагедія – це обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
У традиційній польській історіографії подія тенденційно сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській — як "дія у відповідь" на звірства поляків щодо українських цивільних.
