Янукович так і не вніс правок у закон про біометрію, про які його просила громадськість
Рішення про повернення законопроекту до парламенту датоване 30 жовтня. Але це вето оформлено заднім числом, повідомляють джерела "КоммерсантЪ-Украина".
Це трапилось через те, закон пробув на розгляді у Президента більше 15 діб, а ветувати такі закони забороняє Конституція.
За даними видання, при редагуванні закону, Янукович не врахував жодної ключової претензії організацій, які виступали проти прийнятого закону.
Зокрема, Янукович погодився і з паспортизацією всіх українців з дитячого віку, і з широким переліком документів, в яких буде влаштований біометричний чіп, і зі створенням єдиної бази даних про громадян.
Загалом у рішенні про вето виявилися лише технічні правки, та й ті, складається враженні, що писалися поспіхом.
Наприклад, в Адміністрації Президента помітили, що біометричний паспорт моряка, згідно з чинними міжнародними конвенціями, не може підтверджувати громадянство його власника, і запропонували забрати відповідну фразу з ст. 25 закону.
Але при цьому не врахували, що в ст. 13 закону паспорт моряка і надалі названий документом, що підтверджує українське громадянство.
"З 1 січня біометричним паспортам бути", - автор закону
Інформація про відмову Президента Віктора Януковича підписати закон про біометрику стала несподіванкою для автора документа – народного депутата від Партії регіонів Василя Грицака.
Про вето свого закону регіонал дізнався від журналістів і, витративши більше години на з'ясування деталей, запевнив, що це – жодним чином не загрожує набранню законом чинності.
"Я не бачу проблем, які завадили б прийняти у вівторок закон з президентськими правками. Так що з 1 січня цілком реально розпочати видачу біометричних паспортів", - сказав нардеп.
За його словами, орієнтовна вартість біометричних документів становитиме від 65 до 350 грн.
"Для громадянина України закордонний паспорт повинен коштувати 350 грн, внутрішній - 65 грн. Це покриває собівартість їх виготовлення", - сказав депутат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біометричні паспорти: а як у них?
Зазначимо, що сьогодні держмито, що стягується для оплати закордонного паспорта при його нетерміновому оформленні удвічі менше - 170 грн.
Щоб уникнути подорожчання документа, народний депутат пропонує урізати додаткові збори, які стягуються з громадян.
Втім, як інформує видання, закон не зобов'язує держоргани знижувати тарифи на свої послуги.
Додамо, що закон припускає можливість відмови громадян від біометричних документів з релігійних міркувань.
"У цьому випадку заявнику буде видаватися закордонний паспорт нині чинного взірця. З внутрішніми паспортами ситуація інша: старі бланки вироблятися вже не будуть. Альтернативою біометричної ID-картці стане така ж картка, але без чіпа", - повідомив автор законопроекту.
ДИВІТЬСЯ ВІДЕО: Біометричні паспорти виготовлятиме фірма Бродського, яка виробляє матраци
Натомість експерти, які виступали за відмову від закону в редакції Василя Грицака і за скорочення кількості біометричних документів, все одно не мають наміру припиняти боротьбу.
Як повідомив координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман, є можливість зменшити ризики, пов'язані з переходом до біометричних документів, за допомогою підзаконних актів та технічних регламентів.
"Найслабше місце (з точки зору прав людини) в біометриці те, що людина не може чітко знати, що саме записано на чіпі. Тому потрібно простежити, щоб не було технічної можливості розміщення на чіпі додаткової інформації, крім передбаченої законом (оцифрований підпис, фото і опціонально - відбитки пальців – ред.), - заявив Гройсман.
Він впевнений, що окрім цього необхідні гарантії й того, що жодне приватне підприємство не отримає доступ до алгоритмів шифрування і до бази персональних даних.
Нагадаємо, що 2 жовтня Верховна Рада прийняла закон про Єдиний державний демографічний реєстр, який передбачає впровадження біометричних паспортів для українців.
