Європа повинна визначитись, які відносини вона хоче мати з Україною, - німецький аналітик
Про це він пише у своїй статті для часопису IP, який видає Німецьке товариство зовнішньої політики (DGAP).
Деякі оглядачі зауважують, що ЄС міг би надати Україні перспективу членства у ЄС ще у 2005 році, відразу після Помаранчевої революції, і стимулювати у такий спосіб процес внутрішніх реформ, але Майстер вважає, що тодішні українські лідери були занадто слабкі, щоб проводити фундаментальні реформи, а заради європейського пряника у вигляді перспективи членства, Україні довелося б піти на значні жертви, неприйнятні з політичної точки зору.
ЄС, звісно, зробив чимало помилок у 2010-2013 роках, зосереджуючись на виконанні Україною низки технічних умов, зокрема звільненні Тимошенко. Насправді він не зміг навіть знайти відповідь на питання, у який спосіб можна буде імплементувати угоду разом зі стійкими до реформ українськими політичними елітами.
Інтерес Януковича в угоді про асоціацію був, передусім, викликаний його бажанням збалансувати дві внутрішні групи інтересів - частину еліти та суспільства загалом, що прагнули інтеграції з ЄС, та іншу частину еліти, що прагне інтеграції з Росією.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС вперше зіткнувся з такою моделлю поведінки, як поведінка Януковича, - Йошка Фішер
Угода про асоціацію разом зі створенням зони вільної торгівлі була чудовим інструментом для того, щоб виторгувати в Росії кредити у скрутній економічній ситуації. У ЄС такі маневри українських еліт, у свою чергу, посилили припущення, що неспроможність здобути прихильність України штовхне останню у російську сферу впливу. Насправді, на думку Майстера, в українських еліт немає інтересу у передачі частини суверенітету Росії, і вони воліють грати на суперечностях ЄС та Росії.
На жаль, в ЄС немає серйозних інструментів впливу на українські еліти, а тому йому треба підготувати та покласти на стіл таку пропозицію, що розвіяла б усі сумніви щодо серйозності намірів європейців та переклала на плечі українських політиків відповідальність за нереалізовані прагнення їхнього суспільства.
ЄС, як вважає Майстер, слід, по-перше, "запропонувати чітку перспективу інтеграції України". Іншими словами, ЄС повинен визначитися, які відносини він хоче мати з Україною. Навіть якщо це буде не членство у Союзі, Україна та інші країни-сусіди повинні мати можливість брати участь у зовнішній та внутрішній політиці ЄС. Для цього Європейському Союзу треба мати чітке бачення свого майбутнього.
По-друге, ЄС слід перестати висувати випадкові умови Україні. Йдеться, зокрема, про звільнення Тимошенко. Союзові варто, натомість, зосередитися на тому, чи існує взагалі можливість того, що угода буде імплементована. Підписання буде лише початком складного процесу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ситуації з Росією Україна є наркоманом, а РФ – наркодилером, - редактор Bloomberg
Потрібні будуть чіткі критерії та механізм моніторингу, так щоб успіхи можна було винагороджувати, а за помилки – карати. Партнером ЄС у процесі модернізації мало б стати громадянське суспільство – воно зацікавлене у кращих умовах життя та публічній сфері, що служитиме не інтересам вузької групи людей, а громадськості загалом. Лише суспільство може змусити еліти до проведення реформ.
По-третє, ЄС слід у першу чергу зосередитися на економічній підтримці України і лише потім вимагати лібералізації. Звісно, ЄС не може задовольнити потреби Януковича у кредитах у 2014 році. Проте, він міг би створити фінансові інструменти для модернізації української економіки. Водночас, ЄС міг би зробити більш прозорими умови для надання фінансової допомоги, а також ясно інформувати про причини неспроможності уряду виконати їх.
Читайте більше в міжнародному огляді: Путін та Янукович уклали особистий пакт проти Заходу
