Історія Майдану на десяти світлинах
Про це повідомляє "Українська правда".
Спочатку він це робив для особистого архіву, а пізніше подумав, що варто було б задокументувати історію у фотографіях. Останнє фото він зробив 17 серпня.
Нікіфоров багато часу проводив на Майдані, оскільки знімав фото для українських та іноземних видань і уважно стежив за подіями. Він бував на Майдані і під час зимових протистоянь, і влітку, коли доводилося згортати намети "жителів" Майдану.
Окрім роботи, Нікіфоров знімав і для особистого архіву, фото з якого вийдуть друком у двох виданнях, присвячених Євромайдану.
"Майже рік напередодні Євромайдану я працював за межами України, повернувся наприкінці літа 2013-го року. В жовтні вирішив зробити декілька світлин центру Києва суто для себе – планував найближчим часом знову їхати працювати за кордон, хотів зберегти собі на пам’ять образ міста.
З особистих обставин я залишився в Україні, а за місяць розпочалися перші протести. Протягом осені-зими я багато знімав на вулиці – еволюцію всіх барикад по периметру наметового містечка, польові кухні, мистецькі об’єкти на Майдані, портрети протестувальників", - розповів фотограф.
ЧИТАЙТЕ: Це згусток правди і крові, яку пролили українці
За його словами, вже на початку грудня він згадав про жовтневі кадри з майданчику перед готелем "Україна".
"Життя Майдану тоді було дуже динамічним, а внутрішня структура змінювалася чи не щотижня. Вирішив зробити для себе такий собі візуальний аналіз – як виглядатиме епіцентр протесту з часом. Зйомка з однієї точки – простий та переконливий засіб зафіксувати хронологію місця, адже кожний наступний кадр вже не буде таким, як минулого разу", - зазначив Нікіфоров.
Він пояснює, що ракурс на одній світлині дещо відхилений – робити тривалу зйомку зі штативом в той момент здавалося небезпечним, а стандартна точка була, до того ж, технічно недоступною.
"Кінцевий етап цієї серії неможливо було передбачити. Незрозумілим він лишається, насправді, і зараз", - каже фотограф.
На десяти світлинах можна зчитати застиглу історію: від спокійного дореволюційного Майдану до мирного протесту, від розбудови наметового містечка до протистоянь з силовиками, від демонтажу ялинки, барикад та повного очищення майдану від залишків наметів.
Нагадаємо, 18 серпня голова Координаційної Ради Майдану Андрій Хома заявив про складення повноважень Голови громадської організації "Всеукраїнська Координаційна Рада Майдану".
15 серпня мешканці "Майдану" звільнли Жовтневий палац, який є останньою будівлею, яку вони займали в центрі Києва і де мешкали з грудня минулого року.
Як повідомляв iPress.ua, 9 серпня в центрі Києва пройшов суботник, під час якого вулицю Хрещатик вдалося звільнити від барикад.
На Майдані Незалежності у Києві вдалося звільнити проїжджу частину, але невідомі люди кинули "коктейль Молотова" і підпалили барикади.
11 серпня головною вулицею столиці відновили рух транспорту.
Голова координаційної Ради Майдану Андрій Хома стверджував, що МВС та СБУ ігнорували випадки затримання іноземних громадян, які намагалися завербувати учасників Майдану.
"Ми не маємо змоги перевіряти всіх, хто проходить через Майдан. Якщо таке відбувається, то це є оцінка роботи наших спецслужб, які дозволяють, щоб такі люди сюди приходили", - розповів він.
