Соціум VS індивідум, або Вічна тема самоідентифікації
Тут всюди в центрі - людина. Зі страхами і мріями, проблемами і радощами. Бо хіба є у світі щось цікавіше і важливіше ніж особистість? Чи є більш опрацьована митцями тема? І при цьому - більш незвідана?
Двоє живописців - Юлія Моховикова та POKROVETS - презентували проект "Самоідентифікація", де зачепили питання трансформацій і змін. Як всередині людини, так і в рамках суспільства в цілому.
Людина як соціальна істота не може відділитися від інших. Усі спроби закритися від зовнішньої інформації та впливу мас-медіа - це утопія. Художниця Юлія Моховиковане тікає від реалій. Навпаки. Показує їх на своїх полотнах. І засоби обирає відповідні: експресивні, а час від часу агресивні.
"Образи сексу, жорстокості, кітчу і вульгарності масової культури я протиставляють любові, свободі, гармонії, ніжності. Так я передаю свої емоції, своє суб'єктивне сприйняття навколишнього світу",- зізнається вона. Мовляв, у суспільстві ХХІ століття нема гармонії, тут має місце виключно дисгармонія.
"Мене чіпають теми, які я бачу навколо, з чим стикаюс. Вони проходять через призму мого сприйняття - і виходять нагора як чарівний, еротично психологічний портрет світу".
Роботи POKROVETS пропонують відійти від дисгармонійного мегаполісу, зупинитися на мить - і зануритися в себе. Бо лиш внутрішній світ людини може бути гармонійним. "Кому потрібен тлінний соціум з його нав'язаними пристрастями?"- ставить риторичне питання митець. І продовжує свою думку: "Чи не краще натомість насолодитися вічними формами і цінностями природи?"
Обидва автори переконують: майбутнє - не за глобальним, а за індивідуальним. За особистісним відчуттям себе тут і зараз, у цьому часі й у своїй (хай і утопічній, але суб'єктивній) реальності.
Ось він, шлях до самоідентифікації. А отже, і до знайдення себе.
Мирослава Ульяніна
журналіст каналу "1+1", ведуча, блогер
