Всіх посадовців сюди на передову, а тоді хай розказують, чи стежити, чи зразу стріляти, - бійці під Дебальцевим
Короткометражний фільм "Дебільцево. Життя під землею" зняла журналіст Христина Бондаренко.
"У нас тут цивілізація. Ми намагаємось більш-менш по-людськи жити. Ми жили тут, поки не прилетіли "Гради", прилетіли "Гради" - викопали яму, живем тепер в ямі", - розповідає один із бійців, проводячи журналістам "екскурсію" під землею.
Інший показує "кухню", але каже, що вона ще трохи не дороблена.
У вільний від війни час, вони співають пісень, пишуть вірші, жартують і згадують життя на "гражданці".
"Мені подобається, що нас, виявляється, починають поважати - коли по нас луплять, значить поважають, якщо по нас не криють до нас ставляться з неповагою", - розповідає один з бійців 25-го батальйону.
Інший каже, що неприємно, коли свистять снаряди. Йому це схоже на лотерею - потрапить чи не потрапить.
ЧИТАЙТЕ: Жоден з нас не народжений для війни: американець зняв відео на підтримку української армії
"Оці накази "Не стріляти, а спостерігати", вибач мене, але це неправильно. Всіх посадовців сюди на передову, а тоді хай розказують, чи стежити, чи зразу стріляти", - обурюється солдат.
Танкіст показує рибу, яка сушиться на танку і пояснює, що вона тут для того, щоб не забувати, як живуть "на гражданці" і веде в свою "квартиру" всередині бойової машини.
Ще один солдат показує свій бронежилет, з якого один за одним виймає обереги.
Бійці розповідають, що зараз найбільші труднощі із теплою формою, бо обіцяного від Міноборони вони досі не отримали.
"Ми відстоїмо! Через Дебальцево вони фіг прорвуться. Не треба сцяти, хлопці! Ми виживемо і переможемо – це чоловіча робота", - запевняють вони.