Чому світовий лідер ризикує персональним безчестям, ізоляцією своєї країни та економічними санкціями заради шматка землі?, - запитують автори статті "Навіщо Путіну Крим" Мартін Нанн і Мартін Фоулі у виданні EUobserver.
Російський президент Володимир Путін вже розтринькав $54 млрд на імідж Росії під час зимової Олімпіади у Сочі, зазначають Нанн і Фоулі.
Агресія Росії спричинила падіння російського фондового ринку і курсу рубля, і це змусило центробанк витратити на підтримку валюти ще $12 млрд.
Загальна вартість кримської авантюри Путіна може зрости до $70 млрд і перевищить цю суму, якщо Захід впровадить жорсткі санкції.
Якщо вірити Путіну, йдеться у статті, він організовує кампанію у Криму і - потенційно - в інших куточках України, щоб захистити етнічних росіян від праворадикальних елементів у новому уряді у Києві. Це, зазначають автори статті, може виглядати правдоподібно доти, доки не подивитися на те, як він ставиться до росіян вдома.
Фото: AFP
Росія має серйозні соціальні проблеми – алкоголізм, наркоманію, поширення ВІЛ – але держава майже нічого не робить, щоб покращити ситуацію. Етнічними меншинами нехтують. Російських представників ЛГБТ заганяють у підпілля. Оточення Путіна багатіє, але 20% населення живе за межею бідності.
Цілком очевидно, що пересічні росіяни не є пріоритетом політики Путіна, роблять висновок Нанн і Фоулі. Також очевидно, що права російська партія ЛДПР, очолювана Володимиром Жиріновським, має більше місць у Держдумі, ніж праворадикали в українському парламенті.
Так у чому полягає справжній інтерес Путіна до Криму – півострова розміром у половину Бельгії, з горами та пустелею, який європейці можуть знати хіба з історії Другої світової війни та за солодкими винами, і який не кожен знайде на карті?
У чому потенційна зацікавленість Путіна у сільськогосподарському півдні України, або у сході, який був центром радянської гірничої, вугільної промисловості та сталеваріння, які тепер потребують значних інвестицій?
Путін говорив про історичні зв'язки Криму із Росією та Чорноморським флотом. Однак, якщо відкинути пропаганду, відповідь, напевно, буде більш простою: нафта і газ, - роблять висновок автори статті.
Анексією української землі на узбережжі Чорного моря, стверджують Нанн і Фоулі, Путін також привласнює право на усі корисні копалини у прибережній зоні.
Енергетичні компанії, такі як ExxonMobil, Chevron, Shell, Repsol і Petrochina почали виявляти зацікавленість у співпраці з Києвом у розробці цієї ділянки. Компанії вже знайшли родовища у російській зоні Чорного моря поблизу Новоросійська і у румунській ділянці. У той самий час запаси газу у Сибіру закінчуються.
Але навіть якщо Путін ніколи не видобуде ані краплини з нових територій, захоплення регіону забезпечить контроль Газпрому над тим, хто, коли і як зможе це зробити. Це, продовжують Нанн і Фоулі, означає, що хто б не правив Україною, він не зможе кинути виклик монополії Путіна на експорт енергоносіїв з регіону.
Анексований Крим із родовищами нафти та газу. Жовтим позначена територія "потенційної окупації" Росії з розташуванням АЕС, ГЕС та вугільних електростанцій. Зображення: euobserver.com
Нафта і газ також пояснюють інтерес Путіна до Севастополя. Автори статті наголошують, що цей порт здатен обслуговувати масштабні бурові роботи, які необхідні для дослідження морського дна.
Перелік привабливих об'єктів на півдні та сході України, йдеться у статті, є ще більшим. У родовищах у цих регіонах за приблизними оцінками, міститься близько 45 трлн кубометрів газу із загальних 49 трлн резервів України.
Також там знаходяться експортні термінали в Одеському порту, Миколаївський суднобудівельний завод, хімічні заводи, великий нафтопереробний завод, гідроелектричні станції, дві з найбільших АЕС у Європі, родовища магнію, вугілля і залізної руди.
Також, додають автори, Путін може зекономити до $20 млрд, якщо під час будівництва трубопроводу Південний Потік його частину прокладуть територією Криму замість дна Чорного моря.
Фото: en.rian.ru
За даними кремлівських інсайдерів, йдеться у статті, операція у Криму готувалася впродовж шести років.
Автори зазначають, що складно визначити вартість активів у Криму та на сході та півдні України. Ще складніше вирахувати їхню стратегічну та геополітичну цінність. Але, можливо, 70 або $100 млрд – це низька ціна для Кремля, припускають Нанн і Фоулі, особливо якщо у Європи та США така коротка пам'ять.
Зрештою, навіть якщо загинуть люди і дехто з друзів Путіна опиниться у чорних списках ЄС та США, він сягне своєї мети. Тоді він зможе видобути із землі декілька мільярдів доларів, і витратить їх на нову піар-компанію із перезавантаженням своїх відносин із Заходом, резюмують автори статті.
Джерело: euobserver.com
Переклад: iPress.ua
