Що залишилося після Євро-2012 в Україні? Проблеми
Журналіст Єнджей Вінєцкі у репортажі для Polityki стверджує, що "в Україні залишилися після Євро-2012 порожні аеропорти, невикористовувані стадіони та багато питань, чи варто було за все це платити".
Якби проводили конкурс на найбільш соковиту траву, що росте навколо стадіонів минулорічного "Євро", то у ньому безапеляційно виграла б трава, що росте у парку культури і відпочинку ім. Ленінського комсомолу у Донецьку. Парк славиться першим радянським підводним атомним човном; він оточує Донбас-Арену, рідний стадіон "Шахтаря", чемпіона України і найкращої команди сходу континенту. Траву тут ретельно стрижуть, а пізно ввечері автомат вмикає полив газонів, який лякає пари, що обіймаються на тамтешніх лавках. "Шахтаря" не хвилюють гроші, його утримує Ринат Ахметов, найбагатший українець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські стадіони увійшли до списку найкращих в світі
Він збудував стадіон, сплачує рахунки і дбає, щоб квитки на матчі були доступними для вболівальників, багато з яких працюють на металургійних комбінатах та шахтах, що належать Ахметову. У промислових містах вугільного басейну Східної України забруднене повітря може і можна різати ножем, але для втіхи є розвага та спортивні успіхи на європейському рівні.
Донбас Арена. Фото: poland2012.net
Зовсім інші настрої панують навколо стадіону у Львові, за тисячу кілометрів на захід від Донецька. Арена Львів коштувала 2,9 млрд гривень (1,14 млрд. злотих), гроші переважно походили з бюджету. Під час Євро на стадіоні зіграли три групові матчі, потім ще лише вісім (більшість з них були клубними), і тепер не дуже ясно, для чого об'єкт міг би бути корисним. На ньому могли б грати місцеві "Карпати", що разом із "Шахтарем" виступають у найвищій футбольній лізі, але власник клубу не досяг згоди з містом і вирішив, що новий стадіон не лише є занадто дорогим в обслуговуванні, але й приносить команді невдачі. Лише гра на власному, старому стадіоні "Карпатам" так само не допомогла.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кабмін повісив збиткові "Олімпійський" та "Арену Львів" на міністра Сафіулліна
Оператор стадіону намагається залатати бюджет організацією конференцій і весіль, але йому це погано вдається, тому що він не може дозволити собі ані платити заробітну плату працівникам ресторану, ані рахунки за електрику, ані за прибирання об'єкта. До кінця року стадіон перебуватиме на утриманні міністерства освіти, відповідального і за спорт. Що ж далі? У Львові цілком серйозно замислюються над тим, чи не розберуть стадіон.
Арена Львів. Фото: arena.lviv.ua
Це не єдина невдала інвестиція, реалізована в Україні перед чемпіонатом. Платили за них щедро, часто на них заробляли компанії, пов'язані з правлячою Партією регіонів, тому будували з розмахом. На підготовку до 16 матчів українські платники податків витратили 61 млрд гривень, одну сьому частина річного державного бюджету. Через рік після турніру його наслідками займаються у першу чергу Рахункова палата України, еквівалент польської Вищої контрольної палати, прокуратура, що мляво реконструює корупційні схеми та журналісти, що займаються розслідуваннями, намагаючись визначити винних у бюджетному марнотратстві.
Аеропорти: занадто великі, занадто далеко
Уряд відзначився надмірним оптимізмом, плануючи розбудову аеропортів. Розмір аеропорту у Львові, за рішенням міністерства інфраструктури, перевищив рекомендації УЄФА. Як наслідок, пасажирський термінал є у кілька разів більшим, ніж той, що є у Познані. Він має 6 рукавів та обслуговує кілька літаків на день, зокрема один рейс з Варшави. Тут працює кав'ярня, магазин безмитної торгівлі з поганим вибором алкоголю та косметики, а рештою величезної, сучасної, зручної і начищеної будівлі гуляє луна. Враження пустки підтверджують оцінки української Рахункової палати, як вважає, що аеропорт імені Данила Галицького працює лише на 8% своєї пропускної спроможності.
Фото: ukraine2012.gov.ua
Збудований спеціально до чемпіонату новий термінал в аеропорту Бориспіль під Києвом також виявився занадто великим для потреб нинішнього пасажиропотоку столиці. Водночас він неспроможний приймати великі літаки. Він був збудований занадто далеко від інших будівель аеропорту, так що у ньому незручно робити пересадку. Ще наприкінці минулого року термінал використовували близько 10 літаків на день, тепер їх більше, тому що адміністрація аеропорту загнала до нього перевізників з інших терміналів, але недавнє банкрутство "АероСвіту", української авіакомпанії з глобальними амбіціями, не віщує нічого доброго для нового терміналу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Аеропортам не вдається повернути інвестиції від Євро-2012
У новому аеропорту Донецька, що виблискує новизною, так само немає натовпів, тим часом саме тут мали робити пересадку пасажири, що подорожують із Західної Європи до Азії. Він міг би приймати 3100 осіб на годину, але стільки пасажирів в аеропорту назбирується лише за півтора дні.
Фото: ЕРА
Як ніби цього було мало, багато проблем приносить інший - і безсумнівний - символ модернізації до Євро, залізничні експреси, які за назвою виробника українці називають "Хюндаями". Хоча й вони швидкі (572 км між Києвом і Львовом долають за п'ять годин, за сім - 744 км від Києва до Донецька), але занадто дорогі для української кишені і протягом робочих днів тижня їздять порожніми, породжуючи втрати. Крім того, вони програють у боротьбі з морозами. У боротьбі з довгою цьогорічною зимою програла також частина доріг, збудованих і відремонтованих на Євро, але - як у Польщі - в Україні відбулася часткова дорожня революція. Під'їзні шляхи до Києва чи Донецька, а також їхніх аеропортів, є широкими та рівними, їм не бракує знаків, але це не змінює характеру середньостатистичної української дороги, бо навіть головні шляхи на багатому сході країни всіяні ямами. Це, у поєднанні з гайдамацьким темпераментом водіїв і технічним станом транспортних засобів робить поїздку ними дуже небезпечною.
Підвели футбольні фанати
Будівництво білих слонів, як англосакси називають великі, дорогі, і радше непотрібні інвестиції, не применшує того факту, що завдяки Євро країна стала відомою у дуже сприятливому контексті, хоча й тінь на репутацію України кидала політика і бойкот чемпіонату через ув'язнення Юлії Тимошенко. Україна, як і Польща, розраховувала, що вболівальники повернуться у майбутньому, а приємними спогадами зацікавлять приїхати родичів та друзів.
Проблема полягає у тому, що під час Євро фанати радше розчарували - квитки повернула, зокрема, англійська федерація, і вільні місця були навіть під час фінального матчу. Крім того, пам'ять буває короткою: нині студенти та учні з Луганська, Алчевська або Северодонецька, промислових міст сходу країни заледве можуть згадати, де грали матчі у Польщі, причому найбільші труднощі викликає в них далекий Вроцлав. Наприклад, з опитувань, проведених серед вболівальників, випливає, що майже 70% не має наміру повертатися до України. Наразі інтерес туристів зріс лише до Львова, що досі чекає на своє відкриття туристами із Заходу, зокрема Польщі.
Фото: lviv.travel
На головній вулиці Києва, як стояв рік тому, так і далі стоїть, наметовий табір прибічників Юлії Тимошенко, що досі перебуває у в'язниці. На вулицях міст-господарів досі висять плакати, що вітають вболівальників, але уряд вже думає про чергові великі події, що додадуть Україні пишноті. На наступний день після фіналу цьогорічного Євробачення у Мальме, під час якого в організаторів було багато технічних проблем, українці згадували в автобусах, що їхнє Євробачення у Києві 10 років тому було організовано взірцево. Євро, зі спортивної точки зору, теж вдалося, тому уряд вирішив, що треба повторити успіх. У 2015 році Україна проведе чемпіонат Європи з баскетболу (Львів вже будує арену на вісім тисяч глядачів, Київ свій Палац спорту ґрунтовно перебудує), і зацікавлена також у проведенні Зимових Олімпійських ігор у 2022 році. Так само у Львові і його околицях.
