В ексклюзивному бліц-інтерв'ю із iPress.ua Дмитро Ярош розповів про те, що робитиме у Верховній Раді, якщо "Правий сектор" подолає виборчий бар'єр, про відносини із теперішньою владою та легалізацію Добровольчого українського корупусу.
Ви сказали, що "Правий сектор" на межі проходження до Верховної Ради. У вас є бачення того,чим конкретно ви будете займатись у парламенті?
Ми бачимо свою місію у Верховній Раді, як місію щуки для того, щоб карасі не дрімали, щоб те верховнорадівське болото, яке на 70% скоріш за все буде перетасованою колодою, розрухати, зробити все для того, щоб ті люди все ж таки працювали на Україну, а не на власну кишеню. Звичайно, ми запропонуємо концептуальні речі щодо реформування силового блоку держави. І будемо спиратись на підтримку громади, бо невелика група людей без підтримки народу нічого не зможе зробити.
ЧИТАЙТЕ: Забытая сотня Донбасса
Але, якщо вивести декілька тисяч людей до Верховної Ради і заблокувати її діяльність у випадку неприйняття якогось важливого стратегічного народорятівного законопроекту абсолютно реально. Тим більше, що "Правий сектор" має величезний досвід в організації таких акцій. На Покрову ви бачили, який марш відбувся. Такого ще в історії Києва не було. Ми маємо реальний людський ресурс, на який можемо спиратися і, відповідно, продавлювати ті законопроекти, які будуть необхідні.
"Правий сектор" сьогодні – це люди зі зброєю і бойовим досвідом, які ставлять перед собою політичні цілі. Ви усвідомлюєте такий вплив на владу?
Певних речей нам вдавалось досягати. Вони більше такого тактичного характеру. Це той самий законопроект про люстрацію, де ми займали послідовну позицію ще з часів Майдану. Нам вдалось поговорити з певними людьми у владі і зробити так, щоб цей закон було прийнято. Тобто наш внесок теж в цьому є. Зараз ми робимо все для того, щоб був прийнятий закон про зброю, який би дозволив законослухняним, адекватним громадянам мати право на володіння і користування вогнепальною зброєю. Цей закон ми теж дотиснемо. У нас є важелі впливу на ситуацію. Ми знаходимо спільну мову із силовиками і по лінії МВС, і СБУ.
Те, що ДУК досі не легалізований, як інші батальйони – це ви не хочете цього чи ви не вигідні владі?
Ми справді мабуть не зовсім вигідні владі. ДУК – це такий унікальний військово-політичний рух. І вони чудово усвідомлюють, що такий рух може стати зародком такого своєрідного сучасного козацтва, але не в шароварному варіанті, а в дієвому. Ми вели переговори спочатку з Турчиновим і його адміністрацією ще у березні, щоб нам надали такий статус. Але вони блокують, відтягують постійно, пропонують якісь варіанти, які нам не підходять
Які це варіанти?
Наприклад, ми ніколи не будемо підрозділом МВС. Хоча можна було б.
А Міноборони?
Ми приходили в Генштаб, говорили з ними. Мали домовленість про те, що стаємо у підпорядкування головного управління розвідки. Алена наступний день вони повністю поміняли ті розклади і дали варіант територіальної оборони, що нам абсолютно не підходить.
ДУК – це скільки тисяч бійців?
Мобілізаційна здатність Добровольчого українського корпусу на цей момент – близько 7 тисяч осіб.
Ви постійно нагадуєте, що "Правий сектор" буде вживати адекватних дій, якщо влада не буде виконувати тих або інших вимог. Що це за дії і що заважає зараз вдатись до цих дій?
Дуже не хочеться розхитувати ситуацію в державі, коли є фронт. Ми ж чудово розуміємо, що я можу ввести декілька батальйонів в Київ і вирішити питання з владою. Це реально. При тій нелюбові, яку мають до влади наші громадяни, це було б легко зробити. Але при цьому я чудово розумію, що таким чином ми прокладемо шлях до Києва Путіну і його військам. Цього не можна робити ні в якому разі. Тому ми категорично виступили проти цього бунту вевешників і я навіть присилав до них фронтовиків, щоб вони з ними говорили, пробували говорити, що не треба робити таких дій.
Як ви оціните те, що зараз відбувається на Донбасі – це мир, перемир'я, пауза перед наступними бойовими діями?
На Донбасі за цей місяць не велось активних наступальних дій. Але ніякого перемир'я не було. Я ще раз наголошую: не було жодного дня і ночі, коли б ми не воювали. Коли говорили про тишу, що не буде артилерійського вогню, то все неправда. Жодного перемир'я не було дотримано тією стороною, бо наші, як правило, стріляють у відповідь.
ЧИТАЙТЕ: Кому в "ЛНР" жить хорошо
Але в цьому "перемир'ї" є декілька позитивних моментів. Перший – це обмін полоненими. Це треба робити, хлопців не можна залишати, там ще півтисячі наших в лабетах ворога. Другий – це те, що вдалося стабілізувати лінію фронту, поповнити розгромлені наші бригади, які потрапили в оточення, переформатувати сили, наситити технікою. Але подивимось, що буде на днях, бо каже агентурна інформація, що вони готують широкомасштабний наступ на наші позиції по всьому фронту. Наші війська готуються, відбувається підготовка глибокоешелонованої оборони.
Ви не прогнозуєте, що настане момент, коли ДУК і "Правий сектор" можуть залишитись єдиними, хто продовжить боротьбу із ворогом в умовах мирного плану Президента?
Я дуже добре орієнтуюсь у настроях, що панують у військових частинах з якими ми воювали і воюємо. І я знаю, що в дуже багатьох бригадах Збройних сил України і батальйонах територіальної оборони немає бажання слухати дурнуватих наказів про перемир'я і таке інше. Одні ми не залишимось в жодному разі. Зараз навіть ходять жарти про деякі бригади, що така то бригада ЗСУ "Правого сектора". Ми маємо авторитет у військах.
Чи обов’язково "Правому сектору" діяти настільки радикально, як це, наприклад, було 8 жовтня на Троєщині, коли ваші хлопці потрощили підпільні гральні автомати, а потім вступили в бійку на вулиці?
Якби ми хотіли всім подобатись, ми би були доларом. Він усім подобається. Ми робимо те, що влада не робить. Якщо держава не реагує в цивілізований спосіб, то громадяни роблять це замість неї. Я не бачу дуже великого позитиву від того, що корумпованих чиновників кидають у смітник. Краще їх садити в тюрми. Але, якщо держава цього не робить, то громадяни кидають у смітник злодіїв при владі.
Навіщо утримувати Донецький аеропорт?
Аеропорт став символом спротиву українських збройних сил. Нам вдалось налагодити ефективну оборону в аеропортах. Зараз відбувають ще певні заходи, про які я не можу говорити. Генштаб перекинув все таки додаткові підкріплення. Раніше там стояла 93 бригада, 17 танкова бригада і "Правий сектор". Зараз там десант ура з 79 і 95 бригади. 17 танкова – це просто красені хлопці. Комбата їхнього можна на Героя представляти. Оборона доволі ефективна.
Півтора тижні тому був дуже серйозний штурм. Нам тоді вдалось перемолоти їхнє угрупування. Із 450 бойовиків, які туди зайшли, назад повернулись лише 18. У нас теж двоє хлопців із "Правого сектора" було вбито і близько 10 поранено. Але при цьому ви бачите, які неспівмірні втрати. Тобто ворога бити можна, якщо правильно поставити завдання і чітко визначити цілі бою. Я б не радив генералам віддавати аеропорт, бо це символ нашої війни. Ми ж їм віддали за Іловайськ цими шаленими втратами, що вони понесли в аеропорту.
Як ви оцінюєте президентський указ про прощення терористів?
Негативно. Ми коли звільняли території під час літньої наступальної кампанії і дотискали сепаратистів, заходили в населені пункти і бачили, що ці нелюди творять з мирними простими людьми. Авдіївка знаходиться трохи північніше Донецька. Заходимо, а там катівні – приковані наручниками люди, убиті люди, все в кишках, крові… Простити тих, хто це витворяє – це неприпустимо і неправильно. Сподіваюсь, що всі ці закони і так звані перемир'я – це гра нашого Президента. Якщо це не так, то це буде розцінено нами, як зрада національних інтересів і наша поведінка буде адекватною.
ЧИТАЙТЕ: Одноэтажная "Луганда"
Чи фінансує Ігор Коломойський "Правий сектор"?
Я з ним бачився останній раз на початку червня. Політична партія "Правий сектор" не бере ні копійки в олігархів. Я думаю , що це саме і Коломойьский підтвердить. Зі мною олігархи не можуть говорити про гроші. Але ми активно співпрацюємо із Дніпропетровською облдержадміністрацією у двох напрямках. У травні підрозділи "Правого сектора" на прохання ОДА увійшли в райони Донецької області – Красноармійський, Добропільський і Великоновоселківський і зробили буферну зону, вибивши звіти терористів. За весь час війни ОДА виділила нам близько 200 тис грн. на облаштування нашої тилової бази. Це всі гроші, які ми отримали так би мовити від Коломойського. Тобто це не суми про які можна говорити. Зараз позиція в ОДА абсолютно державницька і патріотична. Також у нас доволі багато поранених – більше сотні за час війни. У нас є повне забезпечення в лікарнях Дніпропетровська. Все, що їм потрібно – облдержадміністрація і Коломойський надають.
Розмовляв Ярослав Іваночко
Фото: Андрій Поліковський / iPress.ua
ЧИТАЙТЕ: "Третьего Майдана" не будет
