День бабака. Нові викриття веж Кремля

05 травня 2016, 16:29

Юрій Іванющенко. Фото: Укрінформ

Справа Курченка і спровокована ним політична криза в "республіках" була ні чим іншим, як провінційною проекцією війни веж. Однак, щоб не розголошувати суть і результати підкилимної боротьби груп і відомств, їх прикрили інформаційним покривалом під назвою "справа Курченка". При цьому, горезвісна схема продовжує працювати, одне з угрупувань донецьких продовжує правити, планомірно знищуючи конкурентів, а російський бюджет продовжує худнути.

У передмові хотілося б сказати пару слів про автентичні документальні матеріали, що були взяті в основу нашого журналістського розслідування. Ці матеріали стали підставою для його написання та були передані автору від джерел у владних структурах Луганській народної республіки (далі - ЛНР). І хоча, при першому розгляді, ЛНР знаходиться "на околицях імперії", її документи досить точно дозволяють пролити світло на те, що відбувається у росіян, під носом. Але - закрите щільною завісою кремлівських штор.

Швидше за все, джерело цих матеріалів стане жертвою чергової зачистки, але він знав, на що йшов - будучи досить досвідченим професіоналом і патріотом своєї Батьківщини, він готовий пожертвувати життям заради збереження Донбаської державності. Тієї, яку під салют грибоєдовські чепчики намагаються поховати кремлівські мужі.

Частина 1. Владислав Сурков і вбивство чиновника ЛНР Д.Каргаева

Першою частиною цього "Марлезонського балету" стала гучна в 20-х чисел квітня публікація блогера Михайла Голуба з документальним підтвердженням причетності радника Президента Владислава Суркова до незаконного "освоєння" російськими бюджетними коштами, які в якості братської допомоги заходять на територію ЛНР. Першоджерелом матеріалу став луганський сайт "Луганськ-1", за інформацією журналістів, цей сайт є інформаційно-розвідувальним прикриттям для органів ФСБ РФ-МГБ ЛНР. Не вдаючись в конспірологію щодо війни кремлівських веж, підкреслимо, що на даний момент цей сайт раптовим чином припинив своє існування.

І можливо, все це пройшло б непоміченим для російського читача (лицарі плаща і кинджала дуже швидко спрацювали на вилучення цього матеріалу з рунету). Якби не блискавична відповідь з боку прокремлівського "Московського комсомольця" в стилі "Рафік невинний". Маловідомий автор Петро Сергієнко (чеховський персонаж з характерним "акцентом" Олександра Коца) зі слів побіжного спікера парламенту ЛНР Олексія Карякіна зі знанням справи майже цілу газетну смугу оповідає про те, що Сурков і Ко тут абсолютно ні при чому. У всьому винен опальний український олігарх Сергій Курченко з оточення Януковича. Навряд чи б настільки пересічний сільський сюжет з життя чергової народної республіки так би зацікавив московську багатотиражку. Якби не одне але - термінова необхідність "обілити" Суркова перед його патронами. Правда, вийшло це досить рубано і незграбно. Оригінальні документи зараз без зайвих натяків покажуть чому.

Як оповідає "МК" (не прийнявши це документально), "біля убитого в його квартирі було знайдено понад один мільйон доларів". Грунтуючись на цьому, автор вибудовує теорію зв'язку вбитого Каргаева з Курченком і Порошенком. Однак, як свідчить наведений нижче повний огляд місця події, переданий нам луганчанами, це зовсім не відповідає дійсності:

Таким чином, біля убитого в його квартирі перебувала досить велика за середньостатистичними мірками сума грошей - близько 300 тисяч рублів. Однак навряд чи це стало причиною його вбивства. Більш правдоподібною версією все ж є версія українських ЗМІ - Д.Каргаев був довіреною особою глави ЛНР в сфері постачання в регіон ПММ.

Частина 2. Боротьба за ринок ПММ

На Донбасі йде велика гра. І якщо у Президента ця гра геополітична, то у його соратників вона, скоріше, схожа на "Монополію" часів 90-х, коли кожна дійова особа проекту "Новоросії" намагається вхопити свій шматок ласого пирога з російського бюджету. Одним з напрямків боротьби російських відомств на Донбасі є боротьба за ринок енергоресурсів, насамперед, паливно-мастильних матеріалів (ПММ), спрямованих на військові потреби. І якщо хлопці Шойгу "списують" все на війну і навчання, то організатори поставок в особі уряду РФ та відповідальних осіб з АП знімають свій відсоток з відкатів і неіснуючих поставок. Про це недвозначно свідчать передані нам документи МГБ ЛНР з приводу зустрічей чиновників ЛНР з кремлівськими "кураторами":

Документ: openrussia.org

Документи свідчать про те, що стан ринку енергоносіїв Донбасу перебуває під пильною увагою росіян, в першу чергу, Владислава Суркова і якогось "полярника", під личиною якого, згідно з даними ЗМІ, ховається начальник управління президента РФ по соціально-економічному співробітництву з державами СНД , Республікою Абхазія і Республікою Північна Осетія Олег Маркович Говорун. В першу чергу, державних мужів цікавили можливості особистого збагачення шляхом виведення вкрадених коштів за схемою, докладно описаної співробітниками МГБ ЛНР в наступному документі:

Документ: openrussia.org

До відома, згадуваний в тексті "Мірбанк" - це російський ВАТ АКБ "мир", який до березня 2014 року називався Флексінвест Банк і формально належав фонду Aurora Russia Ltd. - Офшорної компанії, зареєстрованої на британському острові Гернсі і керованої підданими Сполученого Королівства. Банк орієнтувався на надання послуг електронних переказів Юністрім. Однак, в березні 2014 року, змінивши назву, банк перейшов у володіння неназваною групи російських інвесторів, які не афілійованих з колишніми власниками Aurora Russia Ltd. За окремими даними, "мир" банк увійшов в сферу контролю осіб, орієнтованих на Владислава Суркова і використовується для організації виведення коштів через систему електронних переказів з ЛНР, ДНР, Південної Осетії і Абхазії.

Цікавим моментом є, то що відділення цього банку є тільки в Москві, підмосковних Митищах і ... столиці Дагестану Махачкалі (!).

Крім того, згідно з документальних даних, не останню роль в незаконному збагаченні оточення Володимира Путіна зіграв і україно-російський бізнесмен Костянтин Григоришин, котрий фактично володіє всіма енергетичними підприємствами в Луганській та Донецькій областях і є монополістом у цій сфері:

Документ: openrussia.org

Цікаво, що в багатьох вищевказаних документах фігурує особа відставного прем'єра ЛНР Геннадія Ципкалова (виконавець в "відкатних" схемах Суркова). При цьому, в основному, він всіляко блокував в інтересах Владислава Суркова все зрушення в бік перерозподілу сфер впливу на ринку енергоресурсів. Про це свідчать не тільки документи МГБ, а й офіційні документи парламентських комісій ЛНР з розслідування гучної в ЛНР "справи Лямина" - міністра палива, енергетики та вугільної промисловості, заарештованого за корупційні дії в 2015 році.

Довідка про постачання ПММ

Документ: openrussia.org

Постанова Курченка

Документ: openrussia.org

Роль цього персонажа проливає світло не тільки на події жовтня 2015 року, а саме спробу перевороту в ЛНР за участю силовиків, а й на те, що відбувається в середовищі російської еліти. Нагадаємо, що в жовтні 2015 року працівниками МГБ ЛНР був заарештований міністр палива, енергетики та вугільної промисловості ЛНР Д.Лямін за звинуваченням в організації корупційної схеми в сфері постачання ПММ. У відповідь глава ЛНР І.Плотницький висловив різкий протест, чим спровокував кризу влади в "республіці" і виступ керівників ряду територій в підтримку силовиків. Зусиллями АП переворот вдалося зупинити, але він виразно показав, хто є хто на донбаській шахівниці.

За інсайдерською інформацією, демарш ЛНРівських силовиків (безпосередньо підпорядкованих ФСБ РФ) навряд чи був можливий без безпосереднього узгодження з кураторами, зокрема, главою ФСБ Олександром Бортниковим. Якщо враховувати той факт, що Бортніков підтримує давні партнерські відносини з главою "Роснефти" Ігорем Сечіним (останній, в свою чергу, має досить прохолодні відносини з групою Суркова) напрошується висновок, що глава "Роснафти" (що має прямі і безпосередні інтереси на Донбасі) руками ФСБ-МГБ недвозначно вказав Суркову на його місце або ж просто скористався ситуацією в своїх тактичних цілях.

Зокрема, з часом Геннадій Ципкалов був звільнений, а всю ситуацію, щоб відвести безпосередній удар від Суркова, перевели в площину боротьби донбаських повстанців зі спробами демонізованого українського олігарха часів Віктора Януковича - Сергія Курченка (відомого своїм романом з теледівою Тіною Канделакі) і глави адміністрації президента України Порошенка повернути свій вплив в Новоросії.

Але, судячи з усього, Курченко є не більше ніж банальним громовідводом. Тим більше, що "схема" (звичайно, з певними поправками) продовжує безперебійно працювати. Про це далі.

Частина 3. Мафія безсмертна або російські чиновники і український криміналітет

Не вдаючись в довгий опис історії зв'язку влади і кримінальних кіл, тим більше українських, для розуміння обивателя позначимо наступне. Традиційно, екс-президента України прийнято вважати невід'ємною частиною донецької номенклатури, зрослої в кінці 1980-х років з представниками криміналітету. Це владно-лобістське утворення отримало назву "донецький клан". До нього в тій чи іншій мірі відносились не тільки Януковичі, а й відомі українські олігархи Ахметов, брати Клюєви, і, звичайно ж, вищезгаданий Курченко. Найбільш яскравим і відомим представником кримінальної гілки клану був хтось Юрій Іванющенко, більш відомий в ЗМІ як "Юра Єнакіївський". Цей персонаж в статусі "злодія в законі" вважався "смотрящим" Януковича по лінії ПЕК на Донбасі. Запам'ятайте це ім'я - ця людина стане одним з героїв подальшого розслідування.

Отже, згідно з документів слідчої комісії парламенту ДНР, основними фігурантом "справи Курченка" виступає якась ТОВ ВКФ "Вибір"

Документ: openrussia.org

Абсолютно підставна донецька фірма-метелик, створена лише для того, щоб унеможливити відстеження економічних зв'язків між ДНР, донецьким смотрящим Юрою Єнакіївським і урядовими колами в РФ. В принципі, ця схема успішно працювала. Будь-яка доказова база по зв'язках "Роснефти" з представниками ДНР розбивається об віртуальний характер цього посередника, користі з якого немає.

Зовсім інша ситуація склалася в ЛНР. Чи то в поспіху, чи то за чиїмось злим наміром, луганським посередником стало підприємство, безпосередньо пов'язане з ім'ям Іванющенка. Зокрема, в документах вище ми вже згадували цю організацію - ТОВ "Лутугине-Пропан". Згідно з українським ЕГРЮЛ, засновниками цього підприємства є не хто інші, як ... єнакіївські (Єнакієве - місто в Донецькій області України, уродженцями якого є В.Янукович і Ю.Іванющенко) бізнесмени брати Кечіяни.

Документ: openrussia.org

Ці ж люди стоять за одною донецькою фірмою - ТОВ НВК "Шельф". Як свідчать скупі відомості з Інтернету, ця фірма на Донбасі завжди вважалася " під конторолем Юри Єнакіївського" та його оточення.

Документ: openrussia.org

Згідно з публікацією на сайті українського інформагентства "Цензор" (пізніше вилучене, проте збереглося в соцмережах), з посиланням на інформацію українських спецслужб вказується, що кум Януковича, що входить в групу Юри Єнакіївського - кримінальний авторитет А.Зуев на прізвисько Зуй "... має безпосереднє відношення до групи компаній "Шельф" під керівництвом Тимура Кечіяна, який і контролює нафтовий ринок в регіоні ... ".

Згідно з даними авторів статті, саме ці члени "донецького клану", що представляє собою унікальну суміш політичної та господарської номенклатури, корумпованих силовиків і легалізувати під личиною бізнесу криміналітету, і стали при прямій підтримці Білокам'яної рушійною силою донбаського сепаратизму, спрямованого на збереження на сході України влади "донецьких ", які входять в орбіту прямого впливу Кремля.

Те, що Москва продовжує прикривати своїх поплічників з числа українських авторитетів, підтверджує наступний документ з числа внутрішніх директив МГБ ДНР. Зокрема, список осіб, які фактично є "ворогами держави" на території ДНР.

Документ: openrussia.org

У цьому списку присутні, в основному, "донецькі" з числа тих, хто перейшов на українську сторону або в тій чи іншій мірі знаходився у внутрішній опозиції до Юрія Іванющенка. Але навіть не це головне. Головне те, що в цьому списку по абсолютно незрозумілих причин відсутнє основне прізвище - головного фігуранта "справи Курченка" і "смотрящого" по Донбасу Юрія Іванющенка! Дивно, чи не так? Напевно, це пов'язано з тим, що, за інформацією МГБ, один голова комісії у справі Курченко - Павло Малий регулярно їздив на уклін до Юри Єнакіївського, отримуючи за це матеріальну винагороду.

Документ: openrussia.org

Ще більш дивним є інше: незважаючи на гучні заяви про припинення схеми Курченка, гучні арешти непричетних і невинних ... вищезгадане ПП "Лутугине-Пропан", що належить до імперії Іванющенка все ще продовжує працювати на території ЛНР і платити податки в казну республіки, про що свідчать дані податкової служби ЛНР:

Документ: openrussia.org

Таким чином, справа Курченка і спровокована ним політична криза в "республіках" була ні чим іншим, як провінційною проекцією війни веж. Однак, щоб не розголошувати суть і результати підкилимної боротьби груп і відомств, їх прикрили інформаційним покривалом під назвою "справа Курченка". При цьому, горезвісна схема продовжує працювати, одне з угрупувань донецьких продовжує правити, планомірно знищуючи конкурентів, а російський бюджет продовжує худнути. Але не заради братів-слов'ян, а заради президентської раті і притиснув її чекістського генералітету. Резюмую, хочеться відзначити, що як Новоросійська еліта в особі креативної вежі Суркова, так і сам стовп влади Володимир Володимирович не вічні. Відроджений ними спрут КДБ-ФСБ продовжує жити за своїми законами.

Якщо уважно вивчати наведені вище документи - можна зрозуміти, що не дивлячись на досягнуті домовленості, термін комісії з розслідування "справу Курченка" продовжили, а ФСБ і її продовження - МГБ ЛНР продовжують невідступно стежити на президентським оточенням, підшивати компромат, вичікуючи слушного часу щоб зробити смертоносний укус .

Частина 4. Луганських більше немає

Разом з тим, представники місцевої еліти, зокрема, групи глави фракції Партії регіонів в ВР Олександра Єфремова і екс-губернатора Володимира Пристюка (до яких опосередковано причетний і сам глава ЛНР Ігор Плотницький) знаходяться під невсипущим контролем спецслужб. Не будучи голослівними, нижче наводимо підтверджуючі документи.

Документ: openrussia.org

Скоріш за все, скоро зникне і останній луганський управлінець Плотницкий, поступившись своїм місцем більш близькому за етнічними ознаками і клановими зв'язками з "сурковцями" нинішньому луганському градоначальнику Манолісу Пілавову.

На думку власника наведених документів, все йде до того, що Донбасу повернуть його історичну назву - Дике поле або Дикий степ. Бандитський край під управлінням донецьких авторитетів, непридатний для життя людей, в якому панують закони сили і відсутні будь-які закони. Руйнівна азіатчина Батия, яку несе з собою псевдоправославних русскій мір, створюючи останні 20 років такі анклави як Придністров'я, Абхазія, Північна Осетія, ЛНР і ДНР:

Першоджерело: openrussia.org