Дикий ринок: Хто заробляє на подорожчанні автогазу в Україні, - ІНФОГРАФІКА
Пропан-бутан, або зріджений вуглеводневий газ (ЗВГ) – паливо, висока популярність якого зумовлена помірною ціною (зараз це, звичайно, звучить як насмішка, але тим не менш), особливо на тлі великої вартості бензину і низьких доходів населення. Саме транспорт є основним драйвером зростання обсягів споживання ЗВГ в Україні. За даними консалтингового агентства UPECO, на нього припадає 92% споживання. Ще 4-5% споживає промисловість (нафтохімічна промисловість, аграрний сектор), 2-3% (і цей сегмент постійно скорочується) ЗВГ використовується в комунально-побутовому секторі – мова про газові балони для обігріву та приготування їжі.
За останні 8 років споживання ЗВГ зросло практично удвічі – до 1,5 млн т у 2016 році. За даними консалтингового агентства "А-95", за підсумками січня-травня 2017 р. у баки українських водіїв було залито 1,130 млрд л пропан-бутану, тоді як бензину продали лише 931 млн л, а дизпалива — 1,49 млрд л.
Інфографіка: НефтеРынок
У зв'язку з підвищеним попитом на автогаз щорічний обсяг його споживання в Україні з 2014 року зростав на 15-25%, повідомили 112.ua в UPECO. У 2017 році, згідно з прогнозами агентства, обсяг ринку ЗВГ складе 1,67 млн т, а до 2020 року зросте до 2,2-2,3 млн т.
Головна особливість цього ринку в тому, що він жорстко залежить від імпортних поставок – вітчизняні виробники закривають не більше третини від обсягу споживання ЗВГ в Україні. Пропан-бутан виробляють на нафтопереробних заводах і при видобутку природного газу та газоконденсату. Обсяг вітчизняного виробництва через зупинку низки НПЗ та скорочення видобутку нафти і газу не перевищує 30-40 тис. т на місяць (20-27% від обсягу споживання).
За даними UPECO, автогаз виробляють підприємства з часткою державною участю: Кременчуцький НПЗ (7-12 тис. т щомісяця), "Укрнафта" (7-10 тис. т), "Укргазвидобування" (13-15 тис. т). Крім того, є приватні виробники: ПГНК (1 тис. т), "Смарт Енерджі" (0,4 тис. т), "Гео-Альянс" (1,2 тис. т).
Решті відсутній газ для потреб українського ринку імпортується. Причому, до травня цього року найбільшою країною-імпортером автогазу в Україну була Росія з часткою ринку (72%). На другому місці Білорусь (24%). Однак після рішення Росії обмежити поставки в Україну Білорусь стала лідером. Втім, країна, за словами експертів, постачає тільки частину ЗВГ власного виробництва (проте з російської сировини), ще частина – це російський автогаз, що в країні проходить перепаспортизацію. На поставки з Казахстану припадає 1%, причому вантажиться автогаз звідти через російські порти. Поставки з інших країн (Румунія, Болгарія, Італія) – це не більше 3%.
Інфографіка: НефтеРынок
Інфографіка: enkorr.com.ua
ЗВГ до України теоретично можна ввозити із США, країна є одним з найбільших виробників у світі. А нова енергетична стратегія Дональда Трампа якраз і передбачає "експансію" - збільшення поставок енергоресурсів по всьому світу. Однак інфраструктури для прийому великих танкерів у нас немає, про це зазначає експерт "А-95" Артем Куюн. "Близький до України хаб сьогодні - це Туреччина, яка також закуповує ЗВГ зі США", - розповів експерт. Щоб переорієнтуватися на американське паливо, потрібен час і великі інвестиції.
Структура ринку оптових трейдерів ЗВГ відрізняється від ринку традиційних нафтопродуктів. Він дуже диверсифікований (близько 90 компаній). На десятку найбільших операторів припадає 56%, про це говорить Артем Куюн: "Приват" працює виключно з ЗВГ, який купує на внутрішньому ринку (на "Укрнафті" та "Укртатнафті"). З трейдерів, які є значними ЗВГ, але не так сильно представлені на ринку бензину – це "Автотранс", "Авантаж 7", "Надія", UPK Group, GT Group. Також на ринку працюють всі ті ж трейдери, які є традиційними лідерами на ринку бензину, – "Галнафтогаз", "БРСМ Нафта", WOG, "Окко", "Бенко".
Хто на ринку робить гроші?
Із серйозних змін, які відбулися в структурі оптового трейду ЗВГ упродовж останніх пари років, експерти відзначають падіння частки компаній, афілійованих з близьким до Януковича олігархом Сергієм Курченком, нарощування частки полтавської групи компаній "Надія" і вихід на ринок наприкінці минулого року компанії "Глуско Україна", яка практично відразу стала одним з лідерів поставок – за даними "А-95", 13% (від початку року).
Інфографіка: А-95
"Структури Сергія Курченка ("Газ України 2020", "ВЕТЕК") у 2012-2013 рр. на українському ринку автогазу займали практично монопольне становище. Вони викуповували газ українського виробництва (близько 80%), і до кінця 2013 року Курченко підім'яв під себе весь ринок імпорту. Для інших імпортерів у цей час створювалися штучні перешкоди. Зокрема у них перевіряли газ на вміст шкідливих речовин. А з урахуванням простоїв та штрафних санкцій... Пару разів постоявши на кордоні, імпортери розуміли, що для того, щоб вижити на ринку, простіше піти до Курченка і купити газ у нього", - розповів 112.ua головний редактор профільного видання "НафтоРинок" Олександр Сіренко.
Курченко поїхав після Майдану, хоча бізнес не кинув. За даними низки галузевих видань, три компанії отримали дозвіл від Федеральної служби з технічного та експортного контролю РФ (ФСТЕК) на експорт ЗВГ в Україну, хоча після травневих обмежень експорту Росією ця квота не використовується. Цікаво, що як мінімум одну з них ("Нафтопродукт Трейдинг") СБУ перевіряла цієї зими за звинуваченнями у махінаціях і фінансуванні тероризму, проте потім всі звинувачення було знято.
Упродовж останніх пари років на ринок ЗВГ зайшло багато нових гравців, десятки, часто дуже дрібних, що живуть на обороті від одного-двох газовозів. По суті, понад 10 тис. тонн на місяць завозять лише 3-4 компанії. Решта - менше 5 кожна.
Інфографіка: enkorr.com.ua
У серпні найбільшим імпортером ЗВГ стала компанія "Надія". Це маловідома для широких кіл компанія, але тим не менш - один з головних гравців ринку скрапленого газу, який володіє диверсифікованим портфелем поставок і розгалуженою мережею газонаповнювальних станцій (ГНС). Серед активів "Надії" – понад півсотні заправок, 4 СТО з установки газобалонного обладнання (ГБО), 28 бензовозів і 24 газовози, а також 8 газонаповнювальних станцій і 5 нафтобаз у Полтавській, Харківській, Сумській та Донецькій областях. У структурі групи також ТОВ "Надія Ритейл" – мережа АЗС, ТОВ "Союз-2000" - оптова торгівля нафтопродуктами, ТОВ "Євростандарт Автогаз" - оптова торгівля скрапленим газом. Згідно з українським держреєстром, кінцевими бенефіціарами є Віктор і Станіслав Батраченки, а також Сергій Самиков. Брати Батраченки давно працюють на цьому ринку, навіть є одними із засновників Української асоціації зрідженого газу і здійснюють управління цією організацією.
Їхня компанія імпортує російський, білоруський, турецький, литовський, польський ЗВГ. У серпні поставки компанії склали 17,7 тис. т, переважно, з РФ, Білорусі та Туреччини.
"Надія" була в списку компаній, цистерни яких стояли понад 3 місяці через дії СБУ. Втім, як бачимо, вже влітку на піку цін компанія змогла повернутися до кола лідерів ринку.
Ще один лідер на ринку ЗВГ України – група "Континіум". Вона володіє другою за величиною мережею АЗС, продає паливо під брендом WOG. Компанія, що належить партнерам покійного Ігоря Єремєєва, імпортувала в серпні, на тлі високих цін, 10,6 тис. т скрапленого газу, хоча в попередні місяці обсяги були набагато меншими. WOG також має диверсифіковані поставки – з РФ, Білорусі, Литви, Польщі та Казахстану.
Мережа АЗС "БРСМ-Нафта" стала серйозним гравцем ринку в часи Януковича. Її прийнято пов'язувати з Едуардом Ставицьким, який обіймав високі посади в уряді і був наближений до оточення Януковича. Після зміни влади Ставицький втік з країни і влаштувався в Ізраїлі. На ринку ЗВГ це теж серйозний гравець. У серпні компанія імпортувала в Україну 9,9 тис. т російського і білоруського газу.
Наймолодший гравець на ринку скрапленого газу України, але який швидко розвивається, – компанія "Глуско-Україна". Наприкінці 2016 року швейцарська компанія Glusco Energy S. A. викупила 127 заправок "Роснефти" в Україні, що працюють під торговими марками Formula, ТНК, "Золотий гепард", і кілька нафтобаз. "Роснефть" шукала шляхи виходу з бізнесу в нашій країні, не бажаючи повторювати долю "Лукойлу", проти якого після Майдану була розгорнута ціла кампанія. Покупцем став бізнесмен Нісан Моїсеєв (проживає у Швейцарії), який займається паливними бізнесом в Україні з 2009 року. За умовами контракту з "Роснефтью", росіяни зобов'язалися постачати паливо його компаніям. Як говорить сам Моїсеєв, контракт було укладено довгостроковий з фіксованою маржею (а ціна розраховується за котируванням агентства "Аргус").
Моїсеєв відомий на українському ринку нафтопродуктів з 2009 року. У 2015 році його компанія стала найбільшим постачальником нафтопродуктів морем, а потім отримала близько третини ринку поставок дизельного палива.
Слід зауважити, що в травні компанія Моїсеєва Proton Energy після рішення ФСТЕК передати весь експорт російського ЗВГ до рук "Роснефти" стала по суті єдиним трейдером, який возить російський зріджений газ напряму в Україну. Компанія на кордоні його частину продає українським компаніями (умовним WOG або "БРСМ), а передає частину своєї "Глуско-Україна", яка потім продає його в Україні. "Від зими 2017 р. Proton є ексклюзивним постачальником 35-40 тис. т ЗВГ "Роснефти" щомісяця. Частка компанії на українському ринку ЗВГ досягла близько 30-35%. Компанія продає частину автогазу трейдерам на кордоні за термовими контрактами, заробляючи 45-50 доларів на тонні фіксованої маржі. Решту (спочатку близько 15 тис. т, сьогодні 5-8 тис. т) реалізує за гривню через дочірню структуру "Глуско", у тому числі через канал АЗС ТНК", - розповів Олександр Сіренко.
У серпні "Глуско" стала другим за величиною імпортером скрапленого газу, майже все було отримано з Росії.
Велика увага до бізнесу Моїсеєва в українських ЗМІ пов'язана з тим, що сходження "Глуско" як великого імпортера ЗВГ збіглося за часом з втручанням СБУ в ринок. У кінці 2016 року СБУ зупинила на митниці цистерни відразу декількох постачальників ЗВГ, пізніше проти 8 було введено санкції МЕРТ. Нібито через підозри в махінаціях і причетність до фінансування тероризму на Донбасі. Деякі експерти і нардеп Сергій Лещенко впевнені, що це невипадково, і було пов'язане з переділом ринку ЗВГ. "Були зупинки руху цистерн з автогазом з абсолютно надуманих причин: наприклад, перевірка складу газу, у деяких перевіряли колісну пару на вагоні. В основному це були вигадані причини, за якими зупинялися вантажі, блокувалася робота компаній", - говорить Сіренко. Однак СБУ через свої джерела заявила, що справа стосувалася виявлення схем Курченка. Компанії, які постраждали від дій СБУ, з бізнесу не вийшли, та ж "Надія" залишається одним з найбільших імпортерів.
"Дефіцит - це добре"
Враховуючи високу частку РФ у загальному обсязі поставок ЗВГ, саме скорочення поставок з цієї країни, за рахунок усунення з 1 травня від постачань компаній "Лукойл", "Сибур", "Сургутнефтегаз", "Газпромэнергосеть", більшість опитаних 112.ua називали причиною різкого зростання цін на українському ринку в серпні нинішнього року. Частка російського ЗВГ в Україні в серпні скоротилася до 35% у порівнянні з 44% у липні.
Інфографіка: А-95
Ще в червні автогаз продавався на заправках за ціною 11,6 грн/л, але буквально наступного тижня досяг вже 16,5 грн/л, при ціні бензину А-95 24,5 грн/л. За даними UPECO, зокрема в Луганській, Донецькій областях та на півдні вартість ЗВГ на заправках досягла навіть позначки 18 грн/л. В цілому з початку 2017 року оптова ціна на ЗВГ зросла вдвічі - до 28,8 тис. грн/т, хоча Моїсеєв запевняє, що Proton Energy навіть на піку цін продавав російське паливо контрагентам за 635 дол./т. Державні виробники ЗВГ продають на аукціонах за ціною близько 1 тис. дол.
"Обмеження ФСТЕК і монополія на постачання ресурсу "Роснефти" призвели до дефіциту, а на тлі зростання попиту – до різкого збільшення цін на внутрішньому ринку, пізніше до зростання котирувань на кордоні", - повідомили в агентстві UPECO. Трейдери повезли автогаз, вироблений відстороненими від прямих поставок в Україну російськими постачальниками через Білорусь чи Польщу, що призводить до підвищення цін на 100 доларів на тонні.
Експерти зазначають, що російські поставки вже неодноразово "робили погоду" на ринку ЗВГ у минулому. У червні минулого року сталася пожежа на заводі компанії "Лукойл", який був другим за величиною постачальником автогазу з РФ до України, розповів на прес-конференції директор GT Group Владислав Колодяжний. "Ціни пішли різко вгору, оскільки ринку знадобився якийсь час, щоб цей ресурс замістити. У цей час з Росії автогаз також поставляли "Роснефть" (найбільший постачальник), "Сибур", "Газпром" і "Сургутнефтегаз".
У вересні, в основному за рахунок "Сургутнефтегазу" і "Газпрому" ринок ЗВГ в Україні знову вийшов у профіцит, ціна пішла вниз. Але в листопаді вибухнула нова криза, пов'язана з припиненням відвантажень "Роснефтью". Ціни знову зросли", - розповів Колодяжний.
У Міненерговугілля погоджуються з тим, що на ринку влітку виник дефіцит ЗВГ у 30 тис. т, що призвело до подорожчання палива, але також вказують, що "Укрнафта" теж зменшила його виробництво через проблеми зі спецдозволами на користування надрами.
У версії про те, що саме дефіцит призвів до подорожчання автогазу, є чимало супротивників. Так, зокрема власник видання "Інсайдер" Олексій Тамразов опублікував у Facebook дані Держмитслужби про обсяги імпорту автогазу в Україну за червень-серпень нинішнього року. У червні, за його даними з Росії було поставлено 30 058 т, а всього 81 794, у липні 38 132 т, а всього 88 680 т, у серпні (з 1 по 27-е) 82 277 т. "Якщо реалізація газу не зросла у липні-серпні настільки, щоб спровокувати його дефіцит, то просто хтось вирішив заробити грошей", - написав Тамразов.
Деякі нардепи, зокрема Сергій Каплін, вважає, що до стрибка цін призвела картельна змова деяких великих імпортерів. У Мережі було опубліковано фрагменти листування топ-менеджерів трейдерів, де вони домовляються синхронно піднімати ціни. У листуванні фігурували компанії "Авантаж", "Надія" та інші. Антимонопольний комітет повідомив, що вже почав розслідування підвищення цін на газ.
Зазначимо, що за даними консалтингового агентства "А-95", до закриття російського ринку в березні-квітні постачання ЗВГ було значно вищим – понад 100 тис. т. При цьому з Росії зокрема в ці місяці було ввезено в березні 77,1 тис. т і 70 тис. т автогазу. Ці обсяги значно вищі, ніж у червні-серпні.
Ще одна особливість ринку ЗВГ в Україні, яка впливає на ціноутворення, це маленькі можливості для зберігання палива. Обсяг сховищ (40 тис. т) дозволяє в пікові періоди покрити споживання одного тижня, чого дуже мало для згладжування цінових коливань.
Зараз ціни на ЗВГ на українських заправках потихеньку падають і зараз вже в середньому становлять 15,5 грн за літр.
На думку Олександра Сіренка, зниження цін, втім, не пов'язане з погрозами АМКУ і вимогами, озвученими прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом і президентом Петром Порошенком.
"Ринок не звик реагувати на загрози – нинішнє зниження цін на ЗВГ пов'язано, зокрема, зі зниженням споживання в роздробі. Різко зменшилася купівельна спроможність водіїв, багато хто не готовий купувати за нинішньою високою ціною. Деяких змусили переорієнтуватися на бензин черги на заправках, які виникли унаслідок дефіциту. Крім того, враховуючи високу оптову ціну, до нас став прохідним ЗВГ з інших зарубіжних напрямків: Польща, Румунія, Казахстан. До минулого року в Україну, зокрема, взагалі не було поставок морем, але за минулий рік вже зайшло кілька танкерів", - розповів Сіренко.
За даними UPECO, на тлі високих цін в Україну пішли обсяги газу з Казахстану, Польщі, Румунії, Литви, поставки морем. При таких цінах це стає економічно вигідно.
Як розповів Сіренко, 6 вересня в АМКУ проходило закрите засідання з участю найбільших трейдерів, ДФС, Міненерговугілля та експертів. "Учасники ринку озвучили прогноз за ціною автогазу 14,5 грн/літр. Це те, з чим ми будемо у вересні і до чого прагне ціна на заправках".
Сергій Куюн прогнозує, що ціни у вересні не повернуться до бажаних 10-11 грн/л, а будуть триматися на рівні 15 грн/л. "Дешевого газу вже не буде", - говорить експерт.
Як поставити "бочку" і стати "бізнесменом"
У роздробі автогаз продається через ті ж заправні мережі, які торгують бензином. Власники бізнесу кажуть, що це елементарні закони маркетингу. "На заправці повинно бути все, що повинно бути на заправці. Повинен бути мінімальний набір у магазині (сигарети, напої, алкоголь або слабкий алкоголь), має бути газ як пропозиція. А-95. А-92. ДП і газ. Ось цей мінімальний набір повинен бути. Якщо одного з компонентів немає – ти втрачаєш клієнта", - пояснив 112.ua власник однієї із автозаправних мереж. За його словами, в ціні на газ заправки орієнтуються, як правило, на сусідні стели, представлені в регіоні.
Власники заправок кажуть, що маржа від продажу ЗВГ приблизно утричі менша, ніж традиційних нафтопродуктів (бензину, дизпалива). "Буває і 60 коп. на літрі, по-різному. Іноді працюємо в нуль", - каже наш співрозмовник.
Набагато вища маржа у дрібних газових заправок, так званих "бочок", на які, за даними експерта "А-95" Артема Куюна, припадає до 40% роздрібного продажу. "Організувати такий бізнес зовсім не складно - потрібні ємність з газом, колонка і насос, щоб подавати газ у колонку. Також розетка з електрикою, щоб увімкнути насос. "Це дрібний бізнес, який вскочив у діряве законодавство, а тепер намагається викрутити вимоги на свою користь. Ми, може, незаконно поставили, але ви під нас законодавство міняйте, і будемо працювати. Легально такий бізнес не відкрити, він ніколи не окупиться", - розповів 112.ua Куюн.
Але в Україні є і нелегальний шлях. За даними учасників ринку, початкові інвестиції в організацію такого бізнесу становлять 20-25 тис. дол. на "бочці". Кажуть, що можна і за 15 тис. дол. поставити, якщо вдало домовитися. Окупаються інвестиції дуже швидко, зокрема у деяких бочок маржа на літрі автогазу може досягати і 3 грн. "За три місяці відбив вкладення, а потім, якщо вдале місце, отримуєш по 7-10 тис. доларів щомісяця", - говорить на умовах анонімності один з учасників ринку.
Висока маржа "бочок" забезпечується різними "схеми" з податками. До нинішнього року існувала "лазівка" - заправки повинні були сплачувати акцизний збір, який стягувався при реалізації в роздробі. З 1 січня акциз, виділений центральним бюджетом для місцевих громад (0,042 євро за 1 л, або понад 1,2 грн), став нараховуватися за кількістю літрів, зафіксованих у фіскальних чеках. "Заробляли на тому, що частину проданих обсягів не пропускали через касу. І це ще було минулого року", - розповів на правах анонімності учасник ринку. Зараз акциз сплачується при ввезенні імпортних поставок і виробництві в Україні.
Бізнесмен не приховує, що "кришують" надприбутковий бізнес в основному силовики. На початку треба і з місцевою владою домовитися про ділянку під "бочку".
Зазначимо, що, зокрема, в Києві ще навесні було проведено великий "рейд" проти "бочок". "З 25 березня по 10 квітня у столиці демонтовано 236 незаконних АГЗП, з яких 205 демонтовано власниками, а 31 об'єкт — силами міста", - заявив тоді керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко. Згодом з картки зникли ще 55 газових "бочок", про це написав Артем Куюн у колонці для видання "Бізнес". Однак, це не означає, що "бочки" зникли, вони просто "переїхали" до передмістя столиці, де успішно функціонують.
Відомий розправами з "бочками" і Дніпровський міський голова Борис Філатов. За ніч 17 червня евакуатори вивезли з вулиць міста 50 АГЗП. Аналогічно, вони "осіли" під містом.
* * *
Автогаз залишається чутливим місцем України, і всі експерти в один голос стверджують, що доти, поки його поставки будуть так сильно залежати від імпорту, а тим більше від поставок з РФ, цінова турбуленція періодично буде відбуватися і провокувати кризи, подібні до тієї, яка зараз завершується. Сприяють цьому і малі можливості вітчизняних сховищ. Варіанти, як виправити цю ситуацію, пов'язані з великими інвестиціями, які без залізних гарантій від держави ніхто робити не стане. У Міненерговугілля також відзначають неготовність українських трейдерів до швидкої зміни джерел імпортованого ЗВГ.
За даними UPECO, для збільшення обсягу виробництва автогазу в Україні необхідно збільшувати видобуток газоконденсату і природного газу на суші та на шельфі Чорного моря, збільшувати нафто-газопереробку шляхом забезпечення додатковими обсягами сировини (нафти і ШФЛВ). Крім того, необхідно нарощувати резервуарний парк, щоб мати можливість робити запаси газу.
На даний момент в Україні обсяг резервуарних потужностей зі зберігання ЗВГ не перевищує 40 тис. т на місяць. При цьому, ринок – це 150 тис. т на піку споживання і 96 тис. т на мінімумі. За словами Колодяжного з GT Group, це означає, що максимальний термін, на який можливо зарезервувати автогаз, це 7 днів влітку і максимально 11 днів взимку. Щоб імпортери були зацікавлені в розширенні резервуарів, не повинно відбуватися регулярних переділів ринку, витіснення одних компаній на догоду іншим із залученням силовиків. Як ще одну з причин, яка гальмує мобільність ринку ЗВГ, експерти неодноразово відзначали і неповороткість "Укрзалізниці". У Міненерговугілля згодні - в "Укрзалізниці" просто немає необхідної кількості цистерн і колісних пар, а також необхідних обсягів дизельного палива для перевезення залізницею ЗВГ європейського виробництва.
В уряді серед можливих механізмів, які б виправили ситуацію на ринку ЗВГ, пропонують доручити держкомпаніям-виробникам цього палива ("Укргазвидобування", "Укрнафта") поступово створювати стратегічний запас, який потрібно зберігати в залізничних вагонах і цистернах "Укрзалізниці" та "Укрспецтрансгазу". Знову ж таки, з урахуванням дефіциту вагонів, реалізувати це буде проблематично. Ще одна пропозиція – переглянути тарифи на внутрішні перевезення ЗВГ залізничним транспортом для можливості оперативних поставок імпортованого палива через будь-який регіон країни. І це при тому, що залізнична монополія при Балчуну неодноразово вимагала підвищення тарифів. Тому ці пропозиції, швидше за все, так і залишаться на папері, а ринок без "довгих" приватних інвестицій залишиться в такому ж вигляді. І при зростанні споживання ЗВГ ситуація лише погіршуватиметься.
Джерело: Олена Голубєва / 112.ua
