Гендиректор Східного ГЗК Олександр Сорокін: Через 5 років Україна має повністю забезпечити себе ураном

Східний гірничо-збагачувальний комбінат - єдине урано-видобувне підприємство в Україні і Європі. Його основне завдання - випуск уранового концентрату для подальшої його переробки на ядерне паливо. Україна з усього циклу ядерного виробництва має потужності лише з випуску цієї продукції. Згодом урановий концентрат використовується для виробництва ядерного палива для українських АЕС.  А роль атомної енергетики в забезпеченні країни електрикою з урахуванням війни на сході країни тільки зростає. Атомники виробляють понад 60% електроенергії в країні.

 

Останнім часом Східний ГЗК згадувався також в деяких ЗМІ у зв'язку із закупівлею уранової сировини за кордоном. В ексклюзивному інтерв'ю РБК-Україна генеральний підприємства Олександр Сорокін пояснив це необхідністю збільшення виробництва урану для потреб українських АЕС.

 

Олександр Сорокін прийшов працювати на комбінат відразу після закінчення Дніпропетровського гірського інституту в 1986 році. Він пройшов шлях від інженера до генерального директора підприємства.

 

 

РБК-Україна: Як би ви описали стан справ на комбінаті?

 

Олександр Сорокін: Надзвичайно складним для нас був 2013 рік і початок 2014-го, в тому числі з причини військових дій на сході України. Ми втратили зв'язок з багатьма підприємствами-партнерами на Донбасі, які забезпечували нам постачання необхідних матеріалів та хімреагентів. В якийсь період навіть довелося зупинити провадження до вирішення питання забезпечення поставок.

 

Тим не менш, нам вдалося вистояти. За підсумками 10 місяців 2015 роки комбінат вийшов на беззбитковий рівень роботи, наростив виробництво урану. Прогноз поточного року - збільшення виробництва на 20% в порівнянні з минулим роком і отримання прибутку. Вона буде інвестована в подальше нарощування виробництва.   

 

 

РБК-Україна: У ЗМІ була інформація про те, що в 2014 р. Східний ГЗК закуповував урановий концентрат, будучи сам виробником урану. Як ви це поясните?

 

Олександр Сорокін: Потреби НАЕК "Енергоатому" в природному урані складають близько 2400 тонн на рік. Східний ГЗК в складних умовах, за останні роки зумів наростити виробництво урану з української сировини з 30% до 40% від річної потреби "Енергоатому". З 2010 р. наше підприємство практично не отримувало коштів на розвиток з бюджету або з інших централізованих джерел. Власних коштів комбінату для збільшення видобутку урану недостатньо. Тому обсяг його видобутку майже в два рази менше від можливостей нашого ураноперероблюючого виробництва.

 

Для задоволення потреб "Енергоатому" в урані було прийнято рішення про придбання ураносодержащего сировини для переробки і доведення його до необхідної кондиції. Існує світова практика роботи уранових заводів на привізній сировині.

 

А міркування деяких "експертів" про те, що Східний ГЗК нібито купував урановий концентрат для його перепродажу, є повною нісенітницею. Навпаки, вперше за роки незалежності реалізовано складний проект придбання уранової сировини для максимального завантаження ураноперероблюючого виробництва і  збільшення випуску урану необхідної якості. З 2008 року вся продукція Східного ГЗК реалізується за довгостроковим контрактом виключно "Енергоатому".

 

 

РБК-Україна: Яке відношення має до комбінату австрійська компанія Steuermann Investitions?

 

Олександр Сорокін: До проведення конкурсу на придбання уранової сировини зазначена австрійська компанія не мала ніякого відношення до східного ГЗК. Наскільки я знаю, вона була створена ще в минулому столітті. Steuermann Investitions є офіційним дилером казахського виробника (Степногорського комбінату). Її завдання - не тільки продаж сировини, але і забезпечення логістики його доставки на територію нашого підприємства, узгодження питань з "Євроатомом" (контролює контракти з придбання урану на території Європи). Кращих умов нам ніхто не запропонував.

 

РБК-Україна: Прокоментуйте інформацію про те, що в 2014-2015 рр. Східний ГЗК закуповував уран в даній компанії за завищеною ціною і в результаті прогнозується збиток державі у розмірі 34 млн дол.

 

Олександр Сорокін: Це не відповідає дійсності. Договір на придбання урану полягав на конкурсній основі ще в 2013 р. Для забезпечення прозорості оголошення про проведення конкурсу були розміщені в спеціалізованих вітчизняних і зарубіжних виданнях. Переможцем була оголошена компанія, яка надала кращу пропозицію. А її ціна на той момент була навіть нижчою за котирування світового ринку довгострокових контрактів.

 

Використання цін спотового ринку в розрахунках міфічних збитків абсолютно некоректно. Фінансовий результат цієї операції перевірявся Державною фінансовою інспекцією. Ніяких порушень або збитків виявлено не було. Навпаки, отримано прибуток близько 70 млн грн. Ніяких збитків ні СхідГЗК,  ні тим більше НАЕК "Енергоатом" не отримував.

 

 

РБК-Україна: Звучала інформації про вплив на роботу ГЗК народних депутатів Миколи Мартиненка і Давида Жванії.

 

Олександр Сорокін: Микола Мартиненко - голова парламентського комітету з ПЕК. Але ніякого доступу ні він, ні будь-який інший депутат до управління комбінатом не має. Органом управління підприємством є Міненерговугілля, з яким у нас ефективну взаємодію та спільне бачення розвитку атомної промисловості.

 

Міністерство разом з концерном "Ядерне паливо" і " Східгзк розробили концепцію і програму розвитку атомно-промислового комплексу. В найближчі дні вона буде розглянута на засіданні урядового комітету. Ми також розраховуємо на підтримку комітету ВР з ПЕК.

 

Основна мета програми - збільшити виробництва урану до 100% потреби України. В планах зробити це протягом найближчих п'яти років. Особливу роль у цьому відіграє освоєння Новокостянтинівського родовища, яке використовується всього на 20% від своєї проектної потужності.

 

 

РБК-Україна: Останній питання. Яка екологічна ситуація в Жовтих Водах? Чи правда, що місцеві жителі дуже страждають від діяльності вашого підприємства?

 

Олександр Сорокін: Як висловлюються самі працівники комбінату, уранове виробництво - не фабрика іграшок. Незважаючи на свою специфіку, підприємство не перевищує екологічні норми ядерної безпеки і встановлені законодавством норми викидів. Скарг від місцевих жителів не надходить. Існують установлені санітарні зони навколо об'єктів підприємства, за межами яких екологічна обстановка цілком задовільна. Можна навести приклади інших міст, де екологічна обстановка значно гірша.

 

Розмовляв Павло Круглов