"Народний фронт" закликав Порошенка не піддаватися на тиск і не ревізувати закон про Конституційний Суд

"Наша фракція наголошує на наступному. Перше – зміна норми обрання омбудсмена через відкрите голосування під час сесійного засідання  - відповідає правовій позиції, оскільки 2012 року КСУ, спираючись на статтю 84 Конституції України, визнав неконституційним  положення Регламенту, які передбачали таємне голосування бюлетенями. Тому намагання внести зміни до діючого закону автоматично породжують правовий конфлікт", - йдеться у сьогоднішній заяві фракції "Народного фронту" у відповідь на інформацію про намір Президента Петра Порошенка внести у парламент пропозиції зі змінами до закону в частині обрання уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

У політсилі також вказують, що саме відкрите голосування за кандидатуру омбудсмена гарантує відповідальність кожного депутата, прибирає імовірні корупційні інтереси, які можуть виникати при таємному голосуванні, і надає виборцям можливість аналізувати діяльність як свого депутата, так і парламенту в цілому. Таємне голосування відстоюють насамперед ті, хто хоче за спиною у суспільства через змову проштовхнути власного кандидата.

"Народний фронт" нагадує, що парламент саме відкритим голосуванням обирає Голову  Верховної Ради, Прем’єр-міністра України, Голову СБУ, Генерального прокурора тощо, але обрання омбудсмена за схибленою логікою виведено за дужки абсолютно нормальної практики", - підкреслюється у заяві.

"І останнє. У законі "Про Конституційний Суд України" запровадження відкритої форми обрання омбудсмена не є унікальним. Так само відтепер відкритим голосуванням, а не бюлетенями, обиратимуться судді КС. Це відкритість перед суспільством, яка, на наше переконання, є однією з яскравих ознак демократії і парламентаризму", - вважають у НФ.

"Народний фронт", як член коаліції більшості спільно з фракцією БПП, яке носить ім’я Президента України, вірить, що Глава країни не дозволить маніпуляціям і інтригам, провокаціям і правовому нігілізму впливати на скасування прогресивних і ефективних законодавчих норм, ухвалених парламентом у тому числі за підтримки фракції Блоку Петра Порошенка і введених у дію за підписом самого Президента України.

Нагадаємо, що Верховна Рада ухвалила цей закон 13 липня, за нього проголосували 245 народних депутатів.

Законопроект запроваджує можливість громадянину звернутися до КСУ із конституційною скаргою. Детально описано, хто може подавати конституційну скаргу і в якому порядку.

У документі прописані повноваження КСУ, серед яких - тлумачення Конституції України, визначення відповідності Конституції актів, міжнародних договорів; питань, що виносяться на референдум.

Окремим рядком прописаний розгляд конституційних скарг: "Вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України".

Зазначається, що до складу КСУ входять 18 суддів, установа є повноважною, якщо у її складі є щонайменше 12 суддів.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ятнадцять років, високі моральні якості, є правником із визнаним рівнем компетентності.

Він не може суміщати свою діяльність з будь-якою, окрім викладацької, наукової чи творчої.

Членів конституційного суду мають обрати в результаті конкурсів президент України, Верховна Рада, З'їзд суддів України. Документ описує, яким чином відбувається відбір кандидатів і їх призначення.

Згідно законопроекту суддя Конституційного Суду призначається на дев'ять років без права бути призначеним повторно.

Прописано, що безпека судді КСУ та членів його сім'ї (батьків, чоловіка/дружини, дітей) перебуває під особливим захистом держави. Органи правопорядку вживають заходів задля безпеки Судді та членів його сім'ї за наявності відповідної заяви Судді.

Одна із найбільш спірних норм стосуються виплат суддям КСУ та їх "довічного грошового утримання".

Виплати судді складається з посадового окладу та доплати за перебування на посаді, при чому оклад встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду. Передбачені такі доплати: 5% від окладу - для секретаря колегії; 10% окладу - для заступника голови суду; 15% - голові суду. Довічне утримання складає половину виплат (окладу і доплат).

Окрім того, надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів і службовий транспорт.

У прикінцевих положеннях вносяться зміни до порядку обрання обмудсмена із таємного голосування ВРУ на відкрите голосування, що неодноразово критикували парламентарії. Багато поправок стосувалися цієї теми, проте не набрали достатньої кількості голосів. Одна із поправок була анонсована, як скасування відкритого голосування ВР за омбудсмена, проте врешті виявилося, що вона присвячена іншій темі.