У Китаї знайшли зуби, які свідчать про набагато ранішу міграцію Homo sapiens ніж вважалося досі

Результати роботи експедиції опублікували в журналі Nature.

Досі вважалось, що сучасні люди вперше вийшли із Африки 60 тисяч років тому. Це підтверджували археологічні та генетичні дослідження.

Згідно з цією теорією, Homo Sapiens, які жили в районі Африканського Рогу, перейшли Баб-ель-Мандебську протоку, скориставшись відносно низьким рівнем Червоного моря на той час.

Вважається, що всі люди, які нині живуть у світі, є нащадками цих переселенців.

Під час розкопок в печері Фуян в китайській провінції Даосянь знайшли 47 людських зубів.

"Відразу було очевидно, що ці зуби належали сучасній людині. Нас здивував їхній вік", - розповіла ВВС доктор Марія Мартінон-Торрес з Університетського коледжу Лондона.

"Всі ці зуби перебували в кальцитовій підлозі печери, що їх герметизувало. Відповідно, зуби повинні бути старішими, ніж цей шар. Над ним були сталагміти, які датуються 80 тисячами років".

Це означає, що все, що було під сталагмітами, має бути старшим за 80 тисяч років.

Знайдені зуби можуть мати вік 125 тисяч років, припускають науковці.

Окрім того, скам'янілості тварин, які знайшли разом із зубами, є типовими для пізнього плейстоцену.

Рештки Homo sapiens, яким більше ніж 60 тисяч років, виявляли і раніше, наприклад у печерах Схул і Кафзех в Ізраїлі. Але досі вважалося, що це приклади ранніх міграцій, які закінчилися невдало.

Але відкриття настільки древніх решток у Китаї повністю міняє картину.

"Деякі дослідники вже висували теорії щодо більш раннього розселення людей", - розповідає доктор Мартінон-Торрес.

"Треба зрозуміти, яка доля цієї міграційної хвилі. Нам слід дізнатися: закінчилася вона невдало, і ці люди вимерли, чи вони стали предками пізніших людей", - каже науковець.

"Можливо, ми справді є нащадками тих людей, які вишли з Африки 60 тисяч років тому, але ми маємо переглянути наші моделі. Можливо, із Африки було кілька міграцій", - вважає Мартінон-Торрес.

Професор Кріс Стрінгер із Лондонського музею природознавства каже, що нове дослідження може "змінити правила гри" в уявленнях щодо поширення сучасних людей.

"Багато хто, в тому числі і я, стверджували, що ранні міграції сучасних людей із Африки в Левант датуються приблизно 120 тисячами років тому, і, як вказують останки з печер Схул і Кафзех, були лише невдалими спробами, які не поширилися далі за Ізраїль", - каже дослідник.

"Але велика кількість зразків зубів із Даосянь виглядає безсумнівно сучасними за своєю морфологією і розмірами, і, судячи з уран-торієвих методів датування, їм не менш ніж 80 тисяч років. На перший погляд, це підтверджує теорію раннього розселення людей, схожих на мешканців печер Схул і Кафзех, в районі південної Азії", - каже вчений.

"Однак скам'янілості з Даосянь більше схожі на зуби сучасних людей, ніж на ті, що знайшли в печерах Схул і Кафзех, які мали більш примітивні риси. Це означає, що або серед популяції типу Схул-Кафзех в Азії відбулася швидка еволюція формування зубів, або зуби з Даосянь свідчать про ранню міграцію абсолютно іншої популяції більш сучасних людей", - пояснює професор Стрінгер.

Доктор Мартінон-Торрес каже, що дослідження може пролити світло на те, чому Homo sapiens потрапили до Європи аж через 40 тисяч років.

Можливо, присутність неандертальців завадила Homo sapiens мігрувати до Західної Євразії - доки кількість неандертальців не почала скорочуватись. Також можливо, що сучасні люди, які з'явилися в тропічних регіонах, були мало пристосовані до життя в холодному європейському кліматі, на відміну від неандертальців.

Мартінон-Торрес зазначає, що в той час як сучасні люди заселили тепліший південь Китаю приблизно 80 тисяч років тому, більш холодні райони центрального та північного Китаю заселяли більш примітивні людські групи, як могли бути азійськими "родичами" неандертальців.