Україна за допомогою СОТ створюватиме нові виробництва

Документ був спрямований в представництва країн-членів СОТ 14 вересня і містить перелік 371 товарної позиції та митних ставок, які Київ хоче змінити, пише КоммерсантЪ-Украина.

Україна пропонує переглянути мита на м'ясо і м'ясопродукти (також ковбаси, сосиски і м'ясні консерви), квіти, овочі та фрукти. Далеко не з усіх цих позицій в країні є значне виробництво. Поряд зі ставками на цибулю, часник, помідори, огірки, бобові, яблука, вишні і сливи передбачається зміна митних ставок на ввезення мандаринів, винограду, персиків і нектаринів.

Київ хоче досягти перегляду митних ставок на техніку для промислового виробництва їжі, а також на техніку побутового використання: холодильники і пральні машини. Окрім того, Україна хоче змінити експортні ставки на сільськогосподарську та ветеринарну техніку, а також на легкові автомобілі, мікроавтобуси та вантажну техніку. У хімічній промисловості держава просить переглянути ставки на карбонати.

Підпишіться на наш новий телеграм-канал iPress | Міжнародна преса українською де ми трохи виходимо за рамки і показуємо більше, ніж на сайті. Ставайте частиною розумної спільноти!

Таким чином, в поданій заявці пропонують не лише захистити вже наявні в країні виробництва, але і створити можливості для відкриття нових потужностей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київ обіцяє Брюсселю не порушувати правила СОТ

"Дійсно, у нас дуже невеликі обсяги виробництва з багатьох видів овочів і фруктів. Проте теоретично ми в змозі їх підвищити. Візьмемо, наприклад, виноград, який ще п'ять років тому майже не вирощували. Але для розвитку такого виробництва необхідні сприятливі умови, які передбачені цими змінами", - зазначає генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимир Лапа.

"Якщо бізнес подав таку заявку, значить, на те були причини. Ймовірно, у компаній вже є плани на відкриття нових ліній, однак вони поки не афішують їх", - вважає перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров.

Згідно з оцінками головного спеціаліста Інституту економіки та прогнозування НАН України Володимира Сіденка, додання в документ товарних позицій, які не мають значного обсягу виробництва, пояснюють фіскальними цілями.

"У першу чергу в заявку увійшла переважна більшість прохань виробників. Однак також присутні спроби домогтися збільшення фіскальних зборів. Тож у такому вигляді заявка буде розглядатися не як захист окремих виробників, а глобально - як спроба повернути більш високий рівень протекціонізму, що прямо суперечить принципам СОТ", - резюмує експерт.