Розколотий технократ
Тижневик European Voice зацікавився особою нинішнього прем’єр-міністра України, Миколи Азарова. У статті "Розколотий технократ" Ґері Піч пише про непримиренний характер Азарова та його вперте бажання скидати вину за труднощі на попередників, особливо на злочини Юлії Тимошенко та її некомпетентність. Водночас, він вказує на його великий досвід у таких сферах, як оподаткування, бюджетна політика і національна безпека, який він здобув після 1994 року, коли був обраний вперше до Верховної Ради, і який зробив його тим "технократом, що полюбляє статистику, яким він є нині".
Азаров справляє враження людини, що прагне інтеграції України до ЄС, але розуміє, що це не станеться скоро, - Ґері Піч
Піч вважає, що Азаров має певний вплив на Віктора Януковича, який не можна недооцінювати: "Азаров, якщо коротко, зобов’язаний Януковичу та має обмежений вплив на формування урядової політики. Проте, Янукович також покладається на Азарова в рутинних справах державного управління. Тому не слід недооцінювати вплив прем’єр-міністра на спосіб мислення Януковича, особливо зараз, коли президент розмірковує над вибором, перед яким стоїть Україна – вибором між Митним Союзом на чолі з Росією та угодою з ЄС".
При першій же зустрічі Азаров справляє враження людини, що прагне інтеграції України до ЄС, але розуміє, що це не станеться скоро. На його думку, технічну відсталість можна подолати доволі швидко, проте "трансформація ментальності, традицій, звичаїв є повільним процесом".
Фото: Андрій Товстиженко/ZN.UA
У будь-якому разі, як вважає Ґері Піч, "Азаров не може уникнути відповідальності за повільну трансформацію української ментальності чи політики, адже він був одним з провідних українських політиків протягом майже двох десятиліть, а з 1996 до 2002 року очолював державну податкову інспекцію, яку критикують за свавільне та політизоване переслідування підприємців". На тлі цього досвіду Азарова, на думку Піча, дивними виглядають його слова: "Завданням України є модернізувати своє суспільству, свою економіку та поступово запроводити ті стандарти, які ми бачимо у Європі".
Азаров може дійти висновку, що легше платити більше Москві, ніж проковтнути пігулку, яку пропонує ЄС, - Ґері Піч
Неспроможність Азарова зрозуміти сенс цих стандартів проявляється і у випадку справи Тимошенко. Навіть якщо вона й винна у зловживанні повноваженнями у 2007-2010 рр., методи, використані проти неї та кількох її міністрів, створюють враження "полювання на відьом, санкціонованого Януковичем та Азаровим". Піч доходить висновку, що саме це є причиною, чому "флюгер майбутнього України, зараз, схоже, вказує на схід – адже Брюссель непокоять права людини, вільні та чесні вибори, верховенство права, а Москва не має таких побоювань".
"Хоча й Азаров може зараз нарікати на те, скільки Україна платить за російський газ, він може дійти висновку, що легше платити більше Москві, ніж проковтнути пігулку, яку пропонує ЄС. Як Україна, так і ЄС кажуть, що хочуть підписати угоду про асоціацію до листопада цього року. В Азарова, кар’єра якого хилиться до кінця, є лише лічені місяці, щоб визначитися: чи хоче він, щоб його запамятали в історії як справжнього реформатора, чи як васала президента, що повернувся спиною до Європи та приєднався до непрозорого світу "східних стандартів", - підсумовує перспективи Азарова Ґері Піч.
Німеччина та Польща спільно формулюють зовнішню політику ЄС
Радослав Сікорський і Гідо Вестервелле. Фото: rus.ruvr.ru
Інтернет-видання EUObserver повідомляє, що міністри закордонних справ Німеччини (Гідо Вестервелле) та Польщі (Радослав Сікорський), разом зі своїми колегами з Чехії та Швеції, виклали спільні ідеї про те, що робити ЄС з країнами колишнього СРСР, зокрема, й з Україною, у листі до верховного представника ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон.
Лист містить чотири пропозиції. По-перше, ЄС повинен зміцнити відносини з тими країнами Східного Партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова, Україна), що досягнуть суттєвих успіхів у будівництві демократії.
По-друге, ЄС має створити зону вільної торгівлі між усіма шістьма державами та ЄС за взірцем Європейської зони вільної торгівлі, до якої зараз належать ЄС, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
По-третє, міністри закордонних справ країн ЄС повинні регулярно обговорювати події у країнах Східного Партнерства під час своїх зустрічей щомісяця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німеччина не розуміє геополітичного значення України, - Умланд
По-четверте, міністри чотирьох країн пропонує створити символ Східного Партнерства – спеціальний логотип, що прикрашатиме усі проекти, які фінансуватимуться в рамках Партнерства у шести країнах-сусідах ЄС.
Втім, Польща готова піти ще далі назустріч прагненням деяких країн-сусідів ЄС, зокрема, й України, і вважає, що ЄС повинен надати перспективу членства усім шістьом учасникам програми Східного Партнерства на саміті у Вільнюсі у листопаді цього року, так само, як у 2003 році таку перспективу членства пообіцяли усім західнобалканським країнам на саміті ЄС у Салоніках. Натомість, Литва розраховує, що перспективу членства пообіцяють якщо не усім шести державам, то хоча б Молдові, що досягає найбільших успіхів у проведенні реформ.
EUObserver зазначає, що підпис міністра закордонних справ Німеччини під цим спільним листом означає позитивну зміну у ставленні Берліна до подальшого розширення ЄС. У минулому Німеччина підтримувала точку зору Бельгії, Франції, Нідерландів та південноєвропейських держав, що країни колишього СРСР слід тримати на відстані від перспективи членства у ЄС. Схоже, що тепер Німеччина не проти надання їм перспективи членства, але воліє приймати рішення щодо кожної країни окремо.
Підготував Сергій Брикса
