Президент Франції Еммануель Макрон оголосив минулого тижня, що 26 країн зобов'язалися взяти участь у так званих "силах безпеки", які мають гарантувати безпеку України після завершення бойових дій з росією. Макрон виступив у Парижі після зустрічі з європейськими колегами з Коаліції охочих – групи країн на чолі з Великою Британією і Францією, яка намагається очолити зусилля із забезпечення тривалого миру в Україні.
Робота над Коаліцією охочих триває з початку 2025 року, оскільки Європа прагне переконати адміністрацію Трампа, що вона готова взяти на себе лідерство в зусиллях із припинення російського вторгнення в Україну. Ініціатива отримала новий імпульс останніми тижнями, коли президент США Дональд Трамп запропонував надати критично важливу підтримку європейським силам безпеки в Україні. Втім, точний характер цієї американської ролі ще не визначено.
Вирішальним є й те, що наразі немає чіткої ясності, якою саме може бути форма європейської військової присутності в Україні та які функції виконуватимуть залучені підрозділи. Це породжує фундаментальні запитання щодо природи та цілей майбутніх сил безпеки. Зрештою, до чого саме Коаліція охочих насправді готова в Україні?
Найголовніше питання полягає в тому, чи буде дозволено європейським військам в Україні відкривати вогонь у разі нападу росії. Супротив росії західній військовій присутності в Україні добре відомий, і путін нещодавно заявив, що будь-які європейські війська росіяни розглядатимуть як "законні цілі".
Зіткнення між російськими та європейськими військами в Україні не є неминучим. кремль, безумовно, прагнув би випробувати рішучість Заходу, націлюючись на європейські підрозділи в Україні, однак це буде врівноважено побоюваннями москви, що будь-які акти російської агресії можуть обернутися проти неї самої і зміцнити готовність Європи стояти поруч з Україною. Попри це, очевидний ризик непередбачуваної ескалації означає, що будь-яких західних військових, розгорнутих у повоєнній Україні, майже напевно обмежать районами, віддаленими від лінії фронту.
Колективне прагнення Європи уникнути прямого військового зіткнення з кремлем суттєво звужує потенційний масштаб будь-яких сил безпеки. Проте обережний підхід не означає, що європейська військова присутність в Україні буде цілком беззмістовною.
Ще навесні 2024 року президент Франції Макрон вже порушував ідею розміщення західних військ у тилових районах як спосіб встановлення червоних ліній для кремля. Нещодавно спеціальний посланник США Кіт Келлог запропонував розмістити європейські військові сили на правому березі Дніпра для захисту центральних та західних регіонів України. Це могло б створити необхідні безпекові умови та впевненість для відновлення України.
Європейські військові на території України могли б суттєво посилити потенційний "повітряний щит" над країною. Це широко розглядається як найреалістичніша форма західної військової підтримки України, коли авіаескадрильї країн-учасниць та посилені системи ППО спільно захищають український повітряний простір від російських ракетних і дронових атак.
Західні війська, дислоковані в Україні, могли б потенційно експлуатувати системи ППО та надавати наземну підтримку зростаючому парку іноземних літаків у складі Повітряних сил України.
Окрім більш безпосередніх завдань із гарантування безпеки, європейські сили безпеки могли б допомогти у підготовці українських військових. Наразі більшість спеціалізованих тренувань для українських солдатів та командирів проводиться за межами країни. Це дорого й неефективно. Створення комплексної програми підготовки безпосередньо в Україні зекономило б багато часу та коштів, а також сприяло б кращому обміну досвідом між українськими військовими та їхніми європейськими колегами.
Не менш значущим внеском стала б допомога у ремонті та обслуговуванні величезного арсеналу західного озброєння, який надходить в Україну з 2022 року. Йдеться про все – від ручних протитанкових комплексів і систем ППО до мобільної артилерії та бронетехніки. Підтримка цього в робочому стані є титанічним завданням, що сьогодні лягає на плечі тисяч українців. Європейські військові могли б взяти на себе частину цієї роботи, а в окремих випадках логічним виглядає розподіл відповідальності між державами за техніку, яку вони самі ж поставили Києву.
В Україні немає ілюзій щодо потенційної ролі іноземних військових. Ніхто не вірить, що сама лише присутність сил безпеки буде достатньою для стримування подальшої російської агресії. Навпаки, українці добре усвідомлюють: єдина по-справжньому надійна гарантія безпеки – це українська армія. Водночас війська з Коаліції охочих могли б реально посилити її у сферах логістики, технічного забезпечення, протиповітряної оборони та підготовки кадрів.
Українці не очікують, що хтось буде воювати за них. Вони вітатимуть присутність європейських солдатів на території України, але усвідомлюють, що повинні захищати себе і свою країну. Сили безпеки могли б стати важливим елементом більш широкого комплексу заходів стримування, але Коаліції охочих було б доцільно зосередити свої зусилля насамперед на практичній меті створення української армії, достатньо сильної, щоб стримати кремль.
Джерело: Atlantic Council
