- Які варіанти опозиція розглядає, щоб розблокувати ситуацію у парламенті?
- Варіантів є багато, але єдиним правильним і законним є прийняття рішення про призначення виборів. Якщо вибори не будуть призначені, то це означає, що нинішня Київрада буде працювати сім років. Причому вона працюватиме законно. І це рішення буде освячено Верховною Радою. Такий підхід взагалі є безглуздим, коли ВРУ прийме рішення про те, що якийсь орган місцевого самоврядування замість п’яти років буде працювати сім з половиною. За таким рішенням недалеко до рішення про те, що сім з половиною років працюватиме Президент і парламент.
Головна задача парламентарів – вчасно призначати вибори для того, щоб люди вчасно могли обрати своїх представників. Поки що ми бачимо, що парламент у Києві, Василькові, Тернополі, Чернівцях не може справитися зі своїми функціями.
- На вашу думку, це питання можна вирішити шляхом компромісу – тобто домовленостей із Партією регіонів, чи шляхом протистояння? Якщо компроміс, то яка його ціна?
- Який може бути компроміс? Ми проголосуємо за вибори в Києві, а ви не будете висувати свого кандидата на посаду київського міського голови і Київради? Коли йдеться про дотримання закону, то компромісу не може бути. Бо не можна наполовину виконувати закон, бо такий закон не виконується. Тому у даному випадку політичні торги недоречні. Звичайно, Партія регіонів намагається торгуватися. Я розумію, що є якісь речі, які не прописані прямо. У таких випадках можливий компроміс. У даному випадку в опозиції є чітке розуміння: якщо Київрада продовжить свою роботу після 3 червня, то опозиція не дасть можливості цій раді працювати. За законом її повноваження тривають тільки п’ять років. І Конституція передбачає, що вибори відбуваються наприкінці жовтня п’ятого року повноважень. Якщо виходити з цієї норми, то вибори Київради мали відбутися 28 жовтня 2012 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дату столичних виборів може назвати лише Рада, - член ЦВК
Від 3 червня почнеться шостий рік повноважень Київради. Спроби ВРУ продовжити термін тієї чи іншої ради незаконні. Можна вести юридичні дискусії про те, що ці вибори повинні проводитися у 2015 році разом із загальними виборами. Тут є юридична дискусія, можна йти на будь-який компроміс, можна призначати вибори Київради до 2015 року, а потім обирати іншу, можна обрати відразу на п’ять років. Опозицію влаштовує будь-який варіант, але ми наполягаємо, що ці вибори мають бути на п’ять років.
Як на мене, то треба призначати вибори, провести їх, а потім звертатися до Конституційного суду України із запитом про те, скільки часу буде працювати ця Київрада – до 28 жовтня 2015 року чи 2017 року?
Фото: prostir.museum
- Віталій Кличко вимагає, щоб вибори мера Києва відбувалися у два тури, а також об'єднати повноваження міського голови і голови КМДА. Це можна вважати його умовою участі у виборах мера Києва. Але для цього потрібно вносити зміни у законодавство. Дуже малоймовірно, що більшість у парламенті погодиться на такий крок. Відтак під питанням участь самого Кличка у виборах. Як тоді діятиме опозиція?
- Я не знаю про такі умови. Він говорив, що для виборів у Києві треба внести у закони низку змін. Але він не говорив, що коли їх внесуть, то він братиме участь.
- Якщо кандидат №1 від опозиції на посаду мера Києва вимагає змін правил гри, то це, на вашу думку не варто пов'язувати із умовами участі його у виборах?
- Він такої заяви не робив. А, по-друге, я не вірю в те, що ці зміни до законів сьогодні можна внести. А для того, щоб вибори пройшли вчасно, треба проводити вибори із тим законом, який є. На жаль, цей закон недосконалий, суперечливий, але за таким законом відбуваються вибори у всій Україні. Безумовно його треба міняти і це рано чи пізно відбудеться. Але для того, щоб київські вибори відбулися вчасно, змінити закон буде вже неможливо. Тоді ми стаємо перед вибором – або покращувати закон (а те, що цей парламент у такому стані його покращить у мене сподівань нема), або вибори будуть зірвані. Щодо виборів – тут норма проста, а щодо змін в законодавстві – складніше.
- Опозиція вже визначилася із кандидатом на виборах київського голови?
- Сьогодні це другорядне питання. Головне, чи проголосує Партія регіонів сьогодні за те, щоб вибори відбулися. Якщо ПР проголосує, то вже сьогодні буде названо ім’я кандидата від опозиції.
- А план "б" у випадку, якщо Віталій Кличко відмовиться балотуватися в опозиції є?
- Безумовно є. Заради цього ми піднімали багато різних скандалів, щоб визначити кандидатуру. У нас є і план "б", і "с".
- План "б" – це підтримка опозицією Петра Порошенка?
- Про це говорив і Яценюк, і Турчинов. Я не брав участі у переговорах і не знаю про що йдеться. Але я таку інформацію чув.
- А те, що в опозиції буде єдиний і узгоджений кандидат, а не двоє або троє – це сьогодні факт?
- Так, це факт і це не викликає жодних сумнівів. Те, що будуть певні кандидати-самовисуванці, які імітуватимуть опозиціонерів і намагатимуться в інтересах партії влади відщипнути голоси у єдиного узгодженого опозиційного кандидата – це можливо. Але те, що три опозиційні сили підтримають одного кандидата – це очевидно.
- А кого ви маєте на увазі, кажучи про "кандидатів-самовисуванців, які імітуватимуть опозиціонерів" – Миколу Катеринчука?
- Я не кажу, кого я маю на увазі. Кажу по факту, який є.
- А загалом, яка ситуація із Миколою Катеринчуком, який теж заявив про бажання балотуватися на посаду київського міського голови? Його виключать з фракції?
- Його заяви останнім часом відбуваються виключно в інтернет-режимі. На сесії і на засідання фракції він не ходить. Знати про те, яка його позиція я не можу. Питання виключення його з фракції не розглядалося і з фракції його виключать лише, якщо він буде неузгодженим кандидатом і піде в мери. Але поки що з його заяв робити висновки про виключення нема сенсу. Коли мене питали про мою ймовірність балотуватися на посаду міського голови Києва, я теж давав певні відповіді і це не є підставою для того, щоб виключати з фракції. Депутата виключають з фракції тоді, коли він порушує рішення фракції. А фракція з цього приводу нічого не вирішувала. І ніяких порушень в Катеринчука теж не було.
Фото: radiosvoboda.org
- Бачимо сьогодні, що парламент недієздатний. Опозиція не може домогтися прийняття жодного свого законопроекту і не дозволяє Партії регіонів голосувати за розгляд своїх питань. Ситуація патова і демонструє повну неефективність обох сторін. Доки це триватиме і яка подальша стратегія дій опозиції у парламенті?
- Це буде тривати до того часу, поки в парламенті буде дві меншості. Одна меншість опозиційна, інша – пропрезидентська. Жодна з цих частин у парламенті не може провести своє рішення. Це факт великої поразки Партії регіонів, яка підтвердила, що в неї немає більшості. Ситуація буде змінюватися на користь опозиції. І що ближче буде до президентських виборів, то менше голосів буде у провладної партії. Але парламент працює і показує громаді, що нинішня влада не має більшості. Парламент не приймає дерибанських законів, які приймалися останніми роками. Якби ще не працювали Президент і прем’єр-міністр, якби їхню роботу хтось блокував, то країні було б значно легше.
- Щодо ситуації із Сергієм Власенком. Центральна виборча комісія дозволила зайти в парламент наступному за списком депутатові. Опозиція у відповідь навіть не протистояла цьому і не стала на захист Власенка. Громадськість і ваші ж колеги сприйняли це як зраду Сергія Власенка. Чому фракція так і не відреагувала?
- Мені не подобається історія із Власенком. Фракція не дозволила підтримати його у цей складний момент. Це абсолютно неправильно. Я не сприймаю таку позицію. Але з іншого боку є позиція фракції, яка полягає у тому, що, нібито, є домовленість із тим кандидатом, який зайшов замість Власенка про те, що в разі, якщо мандат Власенка Європейським судом буде поновлений, то цей депутат складе свої повноваження. Якби він зараз не увійшов до парламенту, то його б виключили зі списку, потім виключили б наступного. Тому, або всі би пройшли через цю відмову і в опозиції було б на одного депутата менше, або у списках залишився б той, хто не написав би такої заяви і він би став потенційним клієнтом переходу у Партію регіонів.
Розмовляв Ярослав Іваночко
