Майбутній прем'єр-міністр Угорщини прагне зміцнити зв'язки з Австрією та іншими країнами Центральної Європи, щоб мати більшу вагу в Брюсселі, пише європейське видання Politico.
Новий керманич Угорщини хоче відродити вплив Центральної Європи, звертаючись до її імперського минулого. Мадяр заявляє, що поглиблюватиме зв'язки із сусідніми державами, передусім з Австрією, спираючись на міцні економічні взаємини та спільну історію, що сягає часів Австро-Угорської імперії кінця ХІХ століття.
"Колись ми жили в одній країні, а Австрія є ключовим економічним партнером Угорщини, – заявив Мадяр після своєї перемоги над Віктором Орбаном на початку цього місяця. – Я хотів би зміцнити стосунки між Угорщиною та Австрією з історичних, культурних та економічних міркувань".
Мадяр переміг Орбана почасти завдяки обіцянці перезавантажити відносини Угорщини з ЄС, але він бачить це перезавантаження в рамках посиленого блоку центральноєвропейських держав на чолі з близькими за духом правими лідерами, які, на його переконання, мають подібний культурний світогляд, економічні інтереси та консервативні погляди на все – від міграції до енергетичної політики. За важливим винятком Польщі, зауважує Politico, ці країни, розташовані між Західною Європою та росією, традиційно виявляли більшу готовність підтримувати ділові зв'язки з москвою.
Як зазначає видання, майбутній угорський лідер уже публічно окреслив, як саме планує втілити своє бачення центральноєвропейського блоку. На пресконференції на початку цього місяця він запропонував об'єднати Вишеградську групу – неформальний альянс Угорщини, Польщі, Чехії та Словаччини зі Славковським форматом співпраці за участі Австрії, Чехії та Словаччини.
"Переконаний, що це в інтересах кожної країни, зокрема Австрії та Угорщини, – зазначив Мадяр. – Тож сподіваюся, що нам вдасться просунутися в цьому".
На думку Politico, красномовним сигналом втілення цієї стратегії стала заява Мадяра про те, що його першими поїздками як нового керманича Угорщини на початку травня стануть Варшава та Відень.
Як зазначає видання, хоча Австрію він вважає природнішим союзником, Мадяр має чого повчитися у прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска та його підходу до відновлення ліберальної демократії після років популістського правління – зокрема того, як розблокувати кошти ЄС, заморожені через занепокоєння щодо верховенства права. Серед головних пріоритетів Мадяра – домогтися вивільнення 18 мільярдів євро заморожених коштів ЄС; він також домагається доступу до 16 мільярдів євро європейських оборонних позик і скасування штрафу в 1 мільйон євро на добу, який Угорщина сплачує через відмову дотримуватися міграційного законодавства ЄС.
"Візит до Варшави має на меті обмін досвідом щодо повернення до ліберальної демократії", – зазначив Еміль Брікс, колишній австрійський дипломат та історик, який досліджував занепад Австро-Угорської імперії. "Натомість візит до Відня більшою мірою стосується європейської політики та того, що нам потрібно виробляти власні пропозиції всередині цього регіону", – зауважив він.
За словами видання, австрійський уряд, вочевидь, прихильний до цієї ідеї.
Високопоставлений австрійський дипломат, який погодився говорити на умовах анонімності, щоб поділитися внутрішніми міркуваннями, зазначив, що посилення співпраці між центральноєвропейськими державами всередині ЄС за зразком Бенілюксу має свою внутрішню логіку.
"Ми всі – держави приблизно одного розміру з низкою спільних інтересів, а разом ми були б вагомішими з погляду можливостей голосування", – заявив дипломат.
Як зазначає Politico, для австрійського уряду, очолюваного консерваторами, поглиблення зв'язків з Угорщиною давно є стратегічною амбіцією. На початку 2000-х років, напередодні вступу до ЄС низки колишніх комуністичних країн, австрійські лідери запропонували оновлений альянс із Центральною Європою. Та спроба, однак, зрештою провалилася – їй завадили побоювання в Польщі та Словенії, що Відень прагне знову утвердити свою гегемонію через понад 80 років після розпаду Австро-Угорської імперії.
Тепер же тісніший альянс пропонує впевненіша в собі та заможніша Угорщина. І польські лідери, зважаючи на стрімке зростання економічної та військової потуги своєї країни, теж більше не відчувають загрози в такій перспективі, стверджують експерти. Канцелярія прем'єр-міністра Польщі не відповіла на запит про коментар.
Австрійські консерватори теж вбачають нову нагоду тепер, коли Орбан зійшов зі сцени. "Ми тісно співпрацювали з Орбаном у 1990-х роках, і я завжди кажу, що молодий Орбан сьогодні напевне був би одним із найзатятіших критиків нинішнього Орбана", – заявив Райнгольд Лопатка, євродепутат від правлячої консервативної Австрійської народної партії. "Попри всі проблеми, що поставали перед нами, нам удавалося співпрацювати з деяких питань, але з роками це ставало дедалі важче, а зрештою – неможливо", – зазначив він.
Як зазначає Politico, Мадяр та консервативний канцлер Австрії Крістіан Штокер почали закладати підвалини посторбанівських відносин між своїми країнами на Мюнхенській безпековій конференції у лютому – розповіли двоє людей, які були присутні на зустрічі. За словами високопоставленого посадовця австрійського уряду, лідери обговорювали дебютний візит Мадяра до Відня та те, як поліпшити умови для австрійських компаній, що ведуть бізнес в Угорщині.
У Відні, як зазначив той самий високопоставлений австрійський дипломат, Мадяр, як очікується, намагатиметься окреслити спільну позицію щодо міграції та обговорити долю Центральноєвропейського університету, який у 2019 році переніс головний кампус із Будапешта до Відня після кампанії Орбана проти цього закладу.
Politico наголошує, що обидві держави вже пов'язані економічною пуповиною. Австрія є другим за величиною інвестором в Угорщині після Німеччини – обсяг вкладень перевищує 11,7 мільярда євро. Близько 134 000 угорців працюють в Австрії, багато з них – маятникові мігранти.
Національний банк Австрії у звіті минулого року зазначив, що зростання торговельних зв'язків із країнами Центральної та Південно-Східної Європи справляє стабілізаційний вплив на австрійську економіку в часи зростання глобальної торговельної невизначеності.
Проте, зауважує видання, між центральноєвропейськими державами лишаються принципові розбіжності, які неминуче ускладнять зусилля з укладання тіснішого альянсу. Щодо України, наприклад, Австрія і Польща активно підтримують додаткову допомогу ЄС для воюючої країни. І хоча від Угорщини за Мадяра більше не очікують, що вона блокуватиме допомогу, як це робив Орбан, вона приєднується до Чехії та Словаччини у відмові підтримати кредитний пакет ЄС для Києва на 90 мільярдів євро. Ці країни також мають також різні погляди на вступ України до блоку.
Попри такі розбіжності, експерти наполягають, що в центральноєвропейських країн залишаються вагомі спільні інтереси – особливо коли йдеться про економічні ініціативи та масштабні інфраструктурні проєкти.
Прагнення Мадяра збудувати центральноєвропейський альянс, зауважує Politico, може також корінитися в його розумінні того, як насправді працює влада в Брюсселі. Майбутній прем'єр-міністр провів там близько десяти років як дипломат за часів Орбана, перш ніж порвати з популістською партією "Фідеш" і стати євродепутатом від власної консервативної політичної сили – партії "Тіша".
"Він фактично перший прем'єр-міністр Угорщини, який досконало розуміє, як улаштована брюссельська машина ЄС, – заявив Стефано Боттоні, професор Флорентійського університету, що спеціалізується на Східній Європі. – А якщо ви хочете важити більше в Брюсселі, якщо хочете бути противагою великим державам – Франції, Німеччині, – то мусите об'єднувати зусилля".
Джерело: Politico
