Вінниця. Трамвайна зупинка "Вулиця 600-річчя".
- Вибачте, не підкажете де вхід до заводу "Кристал"?, - запитую перехожу на вулиці.
- Де вхід до заводу не знаю, але оно ліворуч вхід до Донецького університету, - з усмішкою відповідає вона, показуючи пальцем на двері.
Такими словами мене зустріли околиці Вінницького заводу ювелірних виробів "Кристал", куди цієї осені переїхав Донецький національний університет. Більша частина факультетів базується саме тут. Але для п'яти факультетів університет орендує приміщення Університету сучасних знань, неподалік Вінницького залізничного вокзалу.
Старт навчання
Цього року ДонНУ розпочав навчальний процес у листопаді та за 900 кілометрів від Донецька.
На початку вересня озброєні представники ДНР захопили Донецький національний університет і "призначили" в ньому своє керівництво. Університетові не залишалося іншого виходу, як евакуюватися із окупованого бойовиками міста.
"Зайшли озброєні люди, зібрали кілька співробітників університету, зачитали "наказ", яким передбачалося звільнити ректора Романа Гринюка та призначити нового. Опечатали кабінет ректора, проректора і всю бухгалтерію і виставили автоматників", - коментував ситуацію Роман Гринюк, ректор ДонНУ. Тому 24 вересня Міністерство освіти та науки започаткувало проект перенесення ДонНУ до міста Вінниця. "Університет має певні асигнування, і в межах цих асигнувань він буде продовжувати свою роботу частково в очній формі, частково – в дистанційному режимі", - заявив міністр освіти і науки України Сергій Квіт.
Нині навчальний заклад намагається відновити свою діяльність у Вінниці. Основна форма навчання – дистанційна. Створена спеціальна платформа, на якій кожний студент має свій аккаунт та доступ до порталів факультетів та спеціальностей, зокрема. На пошту викладачі висилають тексти лекцій та домашні завдання. Що не можна вирішити поштою, вирішують телефоном.
Багато активних студентів ДонНУ приїхали до Вінниці, незважаючи на те, що дистанційна форма не вимагає цього. Студенти-активісти приїхали допомагати альма матер в організації навчання. Вони влаштовувались працювати у соціальний та відділ зв'язків з громадськістю, на кафедри та деканати своїх факультетів.
Поліна, студентка 2 курсу юридичного факультету, приїхала до Вінниці три тижні тому. "Попри те, що аудиторних занять немає , вирішила байдики не бити. Влаштувалась на півставки до соціального відділу. Тепер займаюсь поселенням наших студентів у гуртожитки", - розповідає дівчина.
Лілія, 2 курс "Журналістика", приїхала до Вінниці на заняття, на кафедрі була відкрита вакансія лаборанта. "Вирішила спробувати. Взяли. Зараз поєдную пари з роботою".
Деякі студенти приїхали в Вінницю, бо в рідному Донецьку їм ніде жити.
"Я приїхав сюди, бо до Донецька повертатись не збираюсь, тому мені все одно в якому місті жити. До цього два місяці перебував у Дніпропетровську та був тимчасово допущений до занять там. Але вирішив їхати сюди, бо Дніпропетровськ мені не дуже сподобався", - розповідає про причини свого переїзду Олексій, студент факультету журналістики 4 курсу.
Заняття понад усе!
Спеціальності "Історія", "Міжнародні відносини", "Політологія" та "Журналістика" розпочали аудиторні заняття для студентів всіх курсів разом. Викладачі читають лекції, матеріал яких цікавий та актуальний для різних курсів.
Для викладачів формат наскрізних лекцій – це новий досвід. Брак технічних засобів створює певні проблеми для викладання. Вся техніка залишилася в Донецьку. Але вже є деякі варіанти вирішення цього недоліку.
"Бажання вчитись є, було б де жити!"
Однією з основних причин гальмування очної форми навчання є брак житла. Зараз студенти мешкають у гуртожитках вінницьких ВНЗ або самостійно винаймають квартири.
"Я мешкаю у гуртожитку Вінницького кооперативного інституту. Умови проживання добрі, але погано, що інтернету тут немає, а провести комендант не дозволяє. Кожний день до вечора проводжу в бібліотеці, бо там є WI-FI зона", - розповідає Тетяна, студентка 4 курсу спеціальності "Міжнародні відносини".
У соціальному відділі мені повідомили: "Зараз у розпорядженні ДонНУ вільні місця тільки в гуртожитках ПТУ". Запитую: "Які там умови?". Дмитро, працівник соцвідділу, відповідає: "Не дуже добрі, але це все, що ми зараз маємо. Дівчата проживають по 10 осіб в кімнаті, хлопці – по 16. В кімнаті є шафа, стіл та одна розетка. Але зараз ремонтується гуртожиток для студентів ДонНУ. Залишилося купити ліжка. В принципі, якщо купиш ліжко, то заходь і живи".
Багато студентів бажають продовжувати навчання в своєму рідному університеті, але через брак житла, не можуть приїхати до Вінниці.
Вікторія, 4 курс спеціальність "Фінанси та кредит", каже, - "Я дуже хочу приїхати в Вінницю. Але місць у гуртожитках немає, а квартиру я фінансово не потягну. Бажання вчитись є, було б де жити".
Зараз надію на покращення умов влаштування студентам надає і перемога у конкурсі грантів Українського Жіночого Фонду спільного проекту Вінницької громадської організації "Інформаційно-просвітницький центр "ВІСЬ" та Донецького національного університету "Діалоги розуміння". Цей проект передбачає як допомогу студентам у вирішенні побутових проблем, так і просвітницькі та журналістські акції, що дозволять пришвидшити входження студентів ДонНУ до вінницької молодіжної громади.
Переїзд ДонНУ в Вінницю – важкий процес, але ні викладачі, ні студенти не падають духом і сподіваються тільки на успіх.
"Це не легко, але можливо", - каже Олена Валеріївна.
