Джерело: The Sydney Morning Herald
Останнім часом стало звичним порівнювати прийдешню зиму в Україні з російсько-фінською Зимовою війною, що тривала з листопада 1939 року по березень 1940 року. Фіни чинили опір масованому радянському вторгненню в їхню країну, що призвело до укладення мирної угоди, яка тимчасово припинила бойові дії. Але за цією угодою фіни поступилися Радянському Союзу 9 відсотками своєї території.
Зимова війна, яка історично розглядається як конфлікт між Давидом і Голіафом, відзначається вмілим використанням місцевості та погоди військовими силами, що оборонялися. Але вона також пропонує ще один важливий урок для тих, хто стежить за війною в Україні: війни можна вести, а битви можна вигравати за найекстремальніших погодних умов, у тому числі й посеред зими.
Як російська, так і українська стратегії передбачають продовження бойових дій у найхолодніші місяці. Однак вони матимуть різні підходи. Для росії метою є затягування війни на всю зиму і аж до 2023 року. Ключовим елементом цього є введення в Україну маси нещодавно мобілізованих військ для стабілізації лінії фронту. Але найважливішим аспектом російської стратегії на зиму є стратегічна енергетична війна.
Енергетична війна путіна, яка вже зачепила 30 відсотків енергогенеруючих потужностей в Україні, призведе до обмеження опалення, збільшення кількості проривів водогонів та низки інших труднощів для населення. Незважаючи на те, що запаси теплого одягу та дров почали робити заздалегідь, багато українців або вимушені покинути свої домівки, або живуть у пошкоджених помешканнях, що робить їх більш вразливими до руйнівних наслідків зими.
Це "позбавлення тепла" з боку путіна у найхолодніші місяці війни є свідомою стратегією, спрямованою як на те, щоб тероризувати населення, так і на те, щоб тиснути на українську владу з метою припинення бойових дій або досягнення якихось інших домовленостей з російськими окупантами. Але, як ми бачимо на прикладі витривалих українців, їхньої стійкості і дуже високої підтримки знищення російської армії, для путіна такий результат є малоймовірним.
путін, напевно, сподівався, що його стратегічна енергетична війна матиме більший вплив на населення європейських країн, які стали залежними від російських енергоносіїв. Однак поєднання нових джерел енергії, нормування та накопичення запасів означає, що російський лідер поки що не зміг вплинути на європейців, аби зменшити їхню підтримку України. Але це може змінитися.
Українці наполегливо боролися протягом восьми місяців, щоб перехопити ініціативу у росіян у цій війні. Вони захочуть продовжувати використовувати імпульс, який вони створили своїми наступальними операціями на Херсонщині та Харківщині, і, ймовірно, використають зиму як можливість для продовження відвоювання своєї території.
Проте будуть і виклики. Найхолодніші місяці в Україні – з листопада по березень. Це не лише період, коли температура опускається нижче нуля, але й період великої кількості опадів (дощ і сніг) та коротшого світлового дня. Холод виснажує солдатів набагато швидше. Теплий одяг, гаряча їжа і захист від стихії є важливими складовими збереження військової сили у найхолодніші місяці.
Мобільність транспортних засобів є проблематичною. Колісний транспорт особливо важко пересувається в холодних і болотистих умовах, і це матиме вплив на логістичну підтримку обох сторін. Гусенична техніка, однак, має вищу мобільність у таких умовах. Як кажуть в армії про гусеничну техніку: ніщо не може зрівнятися з можливістю прокласти власну дорогу.
Маскування взимку також ускладнюється. Листя зникає, а темно-зелений колір, у який пофарбовано більшість військових машин, виділяє їх на тлі білого снігу. А тепло людей і техніки ще більше виділяється на фоні холодного навколишнього середовища, завдяки новітнім тепловим сенсорам, що використовуються сучасними збройними силами. Польоти в зимові місяці можуть бути більш складними як для екіпажів, так і для автономних літальних апаратів.
Існує багато інших тактичних впливів холодної погоди на військові операції. Але, як показують історичні приклади, такі як Битва за виступ, Зимова війна, Чосінське водосховище та нещодавній конфлікт навколо льодовика Сячен, зима не зупиняє війну. Українці, які були розумними стратегами і тактиками протягом всієї цієї війни, можуть скористатися порадою фінів із Зимової війни, де ключовим уроком було те, що "недостатньо пристосуватися до суворої географії. Скоріше, метою має бути розвиток нових форм оперативного мистецтва, які дають змогу використовувати ту саму географію проти погано пристосованого супротивника". Ми можемо побачити подальшу адаптацію українців до використання зими на свою користь. Незважаючи на це, Україна та росія продовжуватимуть переслідувати свої військові цілі протягом всієї зими, хоча і з меншими темпами.
Існує останній корисний урок, якщо порівняти Україну в 2022 році з Фінляндією у 1939 році. Зимова війна 1939-1940 років фактично стала початком більш тривалого конфлікту між Фінляндією та Радянським Союзом. Відомий як "Війна-продовження", цей конфлікт тривав до вересня 1944 року і призвів до більш ніж 1 мільйона загиблих, поранених і зниклих безвісти між воюючими сторонами.
Це неприємний сценарій, але один із можливих варіантів майбутнього для нинішньої війни.
