Гегель одного разу написав: "Наш власний досвід та історія вчать нас, що народи та уряди не виносять жодних уроків зі своєї історії". Насправді, я вважаю, що люди таки здобувають певні уроки. Проблема в тому, що вони забувають – іноді на диво швидко. Здається, щось подібне відбувається і сьогодні, незважаючи на те, що вихід із економічної кризи 2008-09 років далекий від свого завершення.
Докази такої забудькуватості помітні скрізь. Громадськість втратила інтерес до з’ясування причин появи кризи, багато хто, звичайно, просто намагається якось вижити. Фінансисти, які не встигли покаятися, починають скиглити про "надмірне" регулювання та оплачувати лобістів, які мають боротися за кожен сантиметр на шляху впровадження реформ. Консерватори скаржаться на присутність "повсюдного уряду" і жадають повернутися до економічної політики невтручання. Впровадження жорсткіших міжнародних стандартів щодо банківського капіталу і ліквідності відкладено. Я міг би й далі продовжувати цей список.
Алан С. Бліндер. Фото: halleinstitute.emory.edu
Замість цього, дозвольте мені спробувати сформулювати 10 фінансових заповідей, які ми повинні пам'ятати про фінансову кризу, і які ми нахабно порушували упродовж років, що передували кризі.
1. Пам'ятайте, що люди забувають
Міністр фінансів Тімоті Ф. Гайтнер минулого року нарікав на те, що до кризи "не існувало жодних записів про найгіршу із криз, ні пам'яток про те, що може статися, коли держава дозволяє собі нарощувати величезну кількість ризиків". Він мав рацію. Економіст-ренегат Хайман Мінскі говорив, що для спекулятивних ринків є нормальним впадати в крайнощі. Мінські вважав, що однією з основних причин цього у людей, на відміну від слонів, є те, що люди забувають. Коли приходять успішні часи, інвестори чомусь починають вважати, що ці часи триватимуть невизначено довго. Коли бульбашки починають тріскати, інвестори чомусь завжди дивуються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економічне відродження США – це небезпечний міраж
2. Не покладайтеся на саморегулювання
Саморегулювання фінансових ринків - це жорстокий оксюморон. Нам потрібні наглядачі в зоопарку, щоб стежити за тваринами. Уряд не повинен сподіватися, що виконувати цю функцію буде "ринкова дисципліна" (інший оксюморон) або комерційні компанії, як то кредитно-рейтингові агентства. Закон Додда-Френка 2010 року не є досконалим, але він має потенціал, щоб змінити регулювання в кращу сторону. Проте, більшість пропозицій цього закону запроваджуються повільно і поетапно, і, поки готуються чергові правила, промисловість (тут і закордоном) продовжує боротися з ними з усіх сил, і часто навіть перемагає.
Фото: omsk.mlmas.ru
3. Шануйте своїх акціонерів
Керівні ради державних корпорацій повинні захищати інтереси акціонерів, частково за рахунок контролю за поведінкою топ-менеджерів, які є службовцями, а не імператорами. У роки, що передували кризі, занадто багато керівників забували про свої обов'язки, і через це їх компанії і широка громадськість постраждали від цієї злоякісної халатності. Чи будуть вони пам'ятати про це у майбутньому? Деякі з них – так, але лише деякий час. Адже санкції стосовно керівників за погані результати їх роботи є мінімальними.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Американські банки вперше після кризи почали нарощувати прибутки
4. Вдосконалюйте роботу з ризиками
Один гіркий урок кризи полягає в тому, що, коли справа доходить до ризиків, те, чого ви не знаєте, може вам зашкодити. Занадто багато генеральних директорів дозволили своїм підлеглим не зважати на попередження ризик-менеджерів, що схилило шальки терезів на бік жадібності, що є протилежною до обережності. Головна відповідальність за підтримання роботи систем управління ризиками лежить на топ-менеджерах і радах керівників. Федеральна резервна система та інші регулятори зараз почали наглядати за дотриманням роботи цих систем і вони не повинні послабляти свою пильність надалі.
5. Використовуйте менше важелів
Надмірне використання важелів інакше відоме, як надмірне запозичення – було однією з головних підвалин карткового будиночку, який так гучно завалився в 2008 році. Переплачені інвестиційні "генії" використовували ці важелі для отримання надзвичайних заробітків із звичайних інвестицій. Банкіри і інвестори (не кажучи вже про покупців нерухомості) вводили себе в оману, вважаючи, що можуть заробляти високі доходи, не вдаючись до великих ризиків. Але це схоже на вживання алкоголю: невелика його доза має свої переваги для здоров'я, а надто велика – може вас вбити. Досвід банків, які були практично доведені до стану клінічної смерті, а також підготовка жорсткіших вимог щодо обсягів капіталу, тимчасово покликані зробити їх тверезими. Але слід очікувати, що це фінансове "пияцтво" незабаром повернеться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розмежування роботи банків: панацея проти фінансової кризи?
6. Keep It Simple, Stupid
Сучасна фінансова система отримує прибутки від своєї складності, тому що спантеличені клієнти їй більш вигідні. Але чи роблять насправді всі ці модні фінансові інструменти щось добре для нашої економіки? Пол А. Волкер, колишній голова ФРС, одного разу сказав, що звичайний банкомат є єдиним корисним фінансовим винаходом за період недавнього минулого. Він, можливо, трохи перебільшив, але тим не менше, мав певну рацію. Хто потребує кредитно-дефолтні свопи на забезпечені боргові зобов'язання та інші подібні вигадки?
Фото: profi-forex.org
7. Стандартизуйте деривативи і торгуйте ними на біржах
Деривативи заробили собі погану славу під час кризи. Але якщо вони прямі, прозорі, добре забезпечені, ними торгують на ліквідних ринках добре капіталізовані контрагенти та існує розумне їх регулювання, деривативи можуть допомогти інвесторам уникнути ризиків. Найбільш небезпечними є якраз кастомні, непрозорі, "надмірні" деривативи і ті, які, швидше за все, служать інтересам дилерів, а не їх клієнтів. Закон Додда-Франка підштовхнув деякі деривативи в бік більш стандартизованих та прозорих торгів на біржах, але цього не достатньо. Відповідна галузь торгівлі деривативами намагається заштовхати більшу частину цих торгів у тінь.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США втратять кредитний рейтинг, якщо уряд не скоротить дефіцит
8. Тримайте речі на балансі
До кризи деякі банки не вносили окремі важливі види своєї фінансово-господарської діяльності до своїх балансів, щоб приховати, як багато важелів вони мають. Але злий жарт трапився якраз з ними. Криза показала, що деякі керівники лише смутно усвідомлювали, якими можливостями володіли їх банки за межами своїх балансів. Ці "володарі всесвіту" не зуміли вивчити навіть власні баланси. Закон Додда-Франка вказує, що "вимоги щодо капіталу повинні брати до уваги також позабалансову діяльність компанії". Це позитивний крок, який має зробити позабалансову діяльність банків безпечною і рідкісною. Тепер регулятори повинні змусити ці правила працювати.
9. Визначте компенсацію за прорахунки
Пропонувати трейдерам монументальні винагороди за успіх, і простий удар по руках за невдачу спонукає їх брати на себе надмірні ризики. Керівники і директори корпорацій повинні "страждати фінансово", коли передбачувані вигоди перетворюються на збитки. Якщо цього не буде зроблено, нам, можливо, буде потрібна важка рука держави, щоб це зробити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США втратять кредитний рейтинг, якщо уряд не скоротить дефіцит
10. Бережіть споживачів
Лагідні не успадкують свою частку землі, якщо їх постійно оббирати. Ми дізналися під час кризи, що нездатність захистити недосвідчених споживачів від фінансових хижаків може підірвати всю економіку. Цей дивовижний урок не можна забувати. Бюро фінансового захисту споживачів має впровадити цей урок на практиці.
Марк Твен уїдливо зауважив, що, хоча історія не повторюється, вона часто придумує для себе риму. Будуть ще фінансові кризи в майбутньому, і наступна криза не буде точною копією останньої. Тим не менше, вона не буде аж настільки іншою, аби ми не могли застосувати до неї ці заповіді. Фінансова історія має свої рими, але наразі ми починаємо забувати її розміри.
Алан С. Бліндер є професором економіки та суспільного життя в Прінстоні, він колишній віце-голова ФРС і автор книги "Після того, як замовкла музика: фінансова криза, реагування на неї та робота попереду".
Оригінал: The New York Times
Переклад: iPress.ua
