Специфіка ринку, чи жадібність? Чому київські готелі подорожчали на час фіналу Ліги чемпіонів

Київ повторив долю Кардіффа?

У Кардіффі у 2017 році було всього 4 тисячі готельних номерів. Наприклад, у Берліні в 2015 - 135 тисяч, у Парижі, де проходив фінал у 2000 році, було 76 тисяч номерів. Тому різке подорожчання в столиці Уельсу не можна було уникнути через відсутність пропозиції, при значному попиті. Для порівняння, як повідомили BBC в CBRE Ukraine (консалтингова компанія в сфері комерційної нерухомості), загальний обсяг якісного номерного фонду Києва становить 10,7 тисяч номерів. Ці дані не враховують можливість оренди приватного житла через різні системи, такі як Airbnb. За оцінками видання, в західноєвропейських країнах ці сервіси більш розвинені, ніж в Україні.

"Влада Кардіффа намагалася якось вплинути на ситуацію, але дійшла висновку, що змінити ціни, або влпинути на ринок не вийде. Щоб полегшити ситуацію, організатори забезпечили додаткові потяги та автобусні рейси у Лондон, якими близько 15 тисяч уболівальників могли скористатися у ніч після фіналу", - пише видання.

Щоб хоч якось полегшити фінансовий тягар для уболівальників, в одному із парків в межах міста розбили спеціальний наметовий табір. Він міг прийняти близько 5 тисяч осіб, а оренда найдешевшого двомісного намету на добу коштувала від 300 фунтів. Жителі Кардіффа також істотно підняли ціни на оренду житла у системі Airbnb - вартість добової оренди квартири становила до 2 тисяч фунтів. 

При цьому, було чимало людей, як і в Києві, які вирішили не виставляти захмарні ціни і здавали частину своїх приміщень за скромні гроші - від 80 фунтів на добу. У Києві навіть запустили флешмоб з метою допомогти іноземним футбольним уболівальникам із безкоштовним житлом на період фіналу. Уболівальники англійського "Ліверпуля" позитивно оцінили такий крок від українців.

Досвід Кардіффа та Києва дозволяє говорити про те, що високі ціни, ймовірно, були спричинені слабкою пропозицією міст. Чимало експертів сходяться на думці, що готельний бізнес Києва не настільки добре організований, що в підсумку відобразилося на ціні.

Саме таку позицію зайняв власник Rozetka.ua Владислав Чечьоткін. У своєму Facebook бізнесмен риторично запитує громадськість, чому її обурює те, що товар, якого не вистачає, коштує дорого?

"Ну немає готельного фонду в Києві, ну немає! Вас же не обурює ціна на ікру або на Шанель, або на діаманти?", - написав Чечьоткін, при цьому згадавши кумедний жарт.

Мер Києва Віталій Кличко перед фіналом нічого страшного у рості цін не бачив. Він заявляв, що стрімке підвищення цін на житло - це світова практика. 

"Те, що ціни підвищуються під час проведення різноманітних акцій, то це не тільки в Києві, це всюди така світова практика. На жаль (хтось там звертається до нас), місто не може регулювати бізнес – це ринок", - говорив Кличко.

Стихійні ціни - ринок, чи жадібність? 

Команда iPress.ua, щоб з'ясувати, що спричинило ріст цін під час проведення фінального матчу, звернулася до експертів.

У консалтинговій компанії CBRE Ukraine на наш запит відповіли, що "рекордно високе завантаження якісного номерного фонду Києва в період фіналу Ліги Чемпіонів, наближене до 100%, значно вплинуло на зростання вартості номерів пропозиції, яка залишилась, що є природною відповіддю скороченої пропозиції на надлишковий попит. Приблизно півроку тому спостерігалося зростання цін в 3-5 разів, що, в принципі, є традиційним для міст, що приймають спортивні турніри такого рівня. У минулому, міста що приймали фінал Ліги Чемпіонів, також стикалися з готелями, що завищували вартість номерів у 10-15 разів".

"Якщо порівнювати середню ціну стандартного номера в Києві на двох (з 26.05 по 27.05), зростання вартості Київських готелів найбільше наблизилося до попереднього місту-хосту Кардіффу, де ціни виросли майже в 30 разів. Варто зауважити, що з наближенням дати турніру вартість решти вільних номерів відповідно зростає, в деяких випадках досягаючи навіть вартості в 45 разів вище звичайних, на тлі дефіцитного попиту. Найбільш репрезентативним показником буде середня ціна номера (ADR) в травні, результат який ми отримаємо після проведеного фіналу", - зазначають у CBRE Ukraine.

Стихійний ріст цін на готелі в Києві під час фіналу Ліги чемпіонів - це жадібність, чи тенденції ринку?

"Насправді в українського ринку є, мабуть, не зовсім позитивна риса - схильність до ментальності. Це ментальність, зокрема, малого бізнесу. У нашого дрібного бізнесу, що було помітно і на Євро-2012, є проблеми з банальною скупістю, непрофесійним веденням бізнесу - коли люди резервують житло, але згодом відбуваються якісь незрозумілі "рухи"...

Якщо говорити про світовий рівень, то люди зважають на репутацію і на якісь аспекти, коли вони співпрацюють з іноземними замовниками. Незалежно це готельна сфера, чи приватний сектор. Власники приблизно за місяць, чи навіть менше, бачать, що попит шалений, або потенційно шалений і розуміють, що можуть підняти ціну на житло без вагомих причин. Навіть на житло, яке було зарезервовано попередньо! Це навіть не джентльменське ставлення, не дуже чесне...

Під час проведення фіналу Ліги чемпіонів у Києві все виглядало так, наче це просто бажання заробити в конкретну хвилину, не думаючи про довгострокову репутацію, чи імідж. Йдеться не лише про імідж готелів, але міста, де відбулася світова подія, та репутація країни. На жаль, коли приїжджають іноземці, вони часто мають стереотипи про Україну. Проведення фіналу Ліги чемпіонів у Києві - це можливість зруйнувати якісь стереотипи, наприклад, що українці скупі, ласі до короткотривалої наживи, не думаючи, що про них скажуть потім".

Чи можна стверджувати, що у Києві недостатньо розвинений готельний сегмент?

"Подібна ситуація була в 2015 році у Грузії під час проведення Суперкубку УЄФА. Власне у Грузії були випадки, коли за квитки почали зловживати продажем у подальшому перепродажем. Ставалися бійки під час черги біля кас, де на одні руки намагалися взяти певну кількість квитків.

На жаль, чи, на щастя, українці не єдині в такому репутаційному полі. Можливо, в готельному бізнесі ціноутворення окремого готелю залежить банально від подорожчання комунальних послуг, хоча Києва це навряд чи стосується. Також це може бути дефіцит кадрів, коли працівники залучені в інші справи. Бувають такі випадки, коли відбувається подорожчання і воно має під собою якийсь здоровий глузд. Чи це мало місце в Києві? Важко сказати, я не готовий про це говорити", - каже Тарас Маселко.

Фото: Uefa.com

Чи варто державі регулювати ціноутворення?

"Завжди є дві сторони медалі: якщо ми говоримо про державне регулювання, то в умовах України, яка ще тяжіє до перехідної економічної системи, де ми більше говоримо про малий і середній бізнес, слід відзначити, що інколи набагато кориснішим є невтручання держави у бізнес. Простими словами, аби не заважати. Ми маємо негативний досвід: корупцію, бюрократичні схеми і т.д. 

Якщо говорити про конкретно цей випадок, то мені особисто хотілося, щоб була державна регуляторна система, яка ці випадки контролювала би. Якщо ми говоримо про ринкову економіку, то потрібно розуміти, що в нас є багато малого бізнесу, який у наших умовах дуже важко піддати регулятивним діям. Як вплинути на людину, яка на простій платформі, або через друзів здає в оренду подобово житло? Це дуже й дуже складно впливати на якусь цінову політику в такій системі, в таких умовах і в такі терміни.  Якщо говорити за Київ і досвід Євро-2012, то хотілося, щоб державні органи мали якісь бодай інструменти, щоб регулювати ситуацію в тих частинах, де це можливо.

Рівень гостинності, рівень держави і міста — це, коли на весь попит різного рівня є відповідна пропозиція і вона культурна, а не стихійна. Зараз ми говоримо про значно ширші речі, аніж футбол, оскільки це імідж цілої країни в очах людей різного рівня: туристів, бізнесменів, фанатів тощо. Ситуація з готелями могла зіпсувати враження навіть потенційному інвестору, який приїхав на свято футболу. Побачивши все, він може відмовитися заходити на ринок. Також це стосується і людей, які організовують різні події, не тільки футбол. Вони зроблять висновки і в подальшому не захочуть робити тут бізнес, чи якісь події...", - резюмував Тарас Маселко.

Статистика

Статистика відвідуваності останніх шести фіналів Ліги чемпіонів

Відповідно до цієї статистики найбільше вільних місць було на фіналі Ліги чемпіонів у Кардіффі. Однак, через особливість проведення матчів такого рівня кількість місць на стадіоні може зменшуватися. Наприклад, на НСК "Олімпійському", який вміщає 70 050 вболівальників, кількість місць була зменшена приблизно до 63 тисяч.

Інфографіка "Економічної правди"

Відтак, приблизна кількість вільних місць під час фінального матчу склала майже 1500. Так само не можна стовідсотково стверджувати про інші стадіони, оскільки невідомо, якою кількістю місць дирекція стадіону пожертвувала заради організаційних моментів.

"Ми все, що могли, зробили. Всі, хто до нас приїхав, були вражені і задоволені. Кияни, думаю, теж задоволені. Тільки в день проведення фіналу гості міста залишили в кафе, ресторанах і готелях близько 50 млн гривень", - розповів мер Києва Віталій Кличко.

Він також зазначив, що керівництво УЄФА залишилося задоволеним підготовкою міста до фіналу. Президент УЄФА Олександр Чеферін дав високу оцінку Києву у підготовці та проведенні фіналу Ліги чемпіонів і заявив, що як мінімум половина людей, які завітали до Києва, приїдуть знову.

Організація будь-якої масштабної спортивної події рівня фіналу ЛЧ здебільшого не є прибутковою для держав та міст із середнім економічним розвитком. Ще під час Євро-2012 йшлося про те, що Україна набуває тільки в плані іміджу, коли втрачає у фінансах. Тому грандіозні турніри здебільшого відбуваються у таких країнах як Німеччина, Франція, Австрія, тощо. Тільки після фіналу Ліги чемпіонів 2008 року у Москві УЄФА взяв курс на схід, щоб розвивати "нові горизонти". Однак, для Росії, України, Грузії, Польщі та інших східних держав на цей момент такі турніри є тільки святом для бізнесу, але болючою темою для бюджету.

Загалом, варто визнати, що фінал у Києві було проведено на хорошому рівні. Порожніх місць на трибунах НСК "Олімпійського" практично не було, а вулиці столиці були вщерть заповнені величезною кількістю іноземних вболівальників. Історія з дорогим житлом виникла цілком логічно. Лише масштабна проблема може продемонструвати проблеми ринку, що в підсумку й трапилось. Дороге житло у Києві на час фіналу продемонструвало слабкий рівень розвитку готельного сегменту в українській столиці. Слід зауважити, що футбольні фанати здебільшого не є туристами, адже для них важливим є власне, сам матч, а не місто, де він проходить. Приклад Кардіффа та Києва продемонстрував, що більшість фанів обох команд вирішили повернутися додому відразу після гри, а не залишатися у столиці. Тому, все ж таки, не варто перейматись щодо репутаційних втрат Києва.