Європарламент продовжить місію у справі Тимошенко
Брюсельський тижневик European Voice з посиланням на європейських дипломатів повідомляє, що місія Алєксандра Квасьнєвського та Пета Кокса відіграла ключову роль у досягненні найбільшого прориву у відносинах ЄС з Україною, яким було помилування 7 квітня Юрія Луценка.
Президент Європарламенту Мартін Шульц у листі до Квасьнєвського та Кокса висловив їм свою вдячність за "наполегливість та важку працю", які гарантували звільнення Луценка, і за те, що вони зробили великий внесок у звільнення минулого року іншого міністра – Валерія Іващенка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна-ЄС: незручне партнерство
Таку оцінку поділяє чимало дипломатів та посадовців інституцій ЄС, один з яких висловив виданню таку думку, що місія допомогла підняти відносини ЄС з Україною з "нульового рівня", на якому вони перебували влітку минулого року до рівня, на якому підписання угоди про асоціацію виглядає ймовірним варіантом.
Дипломати кажуть, що місія виконувала роль "де-факто гарячої лінії" між ЄС та українською владою та опозицією, а також "механізму, що допоміг врятувати обличчя" як Віктору Януковичу, так і ЄС. Вона стала настільки важливою, що її висновки можуть мати серйозний вплив на рішення країн-членів щодо підписання угоди про асоціацію.
Пет Кокс та Олександр Кваснєвський. Фото: kmu.gov.ua
Місія може тривати аж до саміту Східного партнерства, що має відбутися у листопаді – кінцевого терміну для підписання угоди. Втім, проблеми, пов’язані з долею Тимошенко, яка вже відбуває семирічний термін та проти якої тривають інші процеси, вважають з юридичної точки зору найскладнішими і з політичної – найбільш делікатними. Тому розв’язати їх до листопада може виявитися неможливо.
З огляду на те, що відносини між владою та опозицією погіршилися настільки, що вони нещодавно провели паралельні сесії парламенту, деякі дипломати не відкидають, що до Кокса та Квасьнєвського можуть звернутися з проханням виступити у ролі посередників у врегулюванні конфлікту.
Успіх Квасьнєвського та Кокса
Марек Сівєц, близький до Алєксандра Квасьнєвського польський політик та депутат Європарламенту, у своєму блозі на NaTemat.pl оцінює місію Квасьнєвського та Кокса як вдалу – адже її звінчує звільнення двох міністрів уряду Тимошенко.
За його словами, посередники провели в Україні кілька десятків днів, 15 зустрічей з президентом Януковичем та кілька десятків з його найближчим оточенням, прем'єром Азаровим, секретарем РНБО Клюєвим, а також прокурорами, адвокатами та під кінець зі самими в’язнями – детальна кількість зустрічей вказана у доповіді місії.
Найбільшим успіхом місії Сівєц вважає те, що без "подання принизливих заяв про помилування на свободу вийшли три особи". Водночас, він висловлює задоволення з того приводу, що саме місія Європарламенту (а не дипломати Кетрін Ештон, Європейська Комісія чи Рада ЄС) виконала важку роботу зі створення умов для підписання угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі у листопаді.
"Важка пам'ять про злочини УПА"
Пам'ятний знак жертвам Волиньської трагедії. Фото: Dziennik Wschodni
Журналіст Віктор Ферфецкі пише у Rzeczypospolitej про небажання Громадянської платформи (PO) робити 11 липня Днем пам'яті мучеництва кресов'яків, оскільки та побоюється погіршення відносин з Україною.
Чотири проекти постанов Сейму від різних політичних сил (за винятком Громадянської платформи та Руху підтримки Палікота) про встановлення 11 липня нового свята – Дня пам'яті мучеництва кресов'яків існують вже понад рік. Свято мало б символічний характер і не було б вихідним днем. Проте шанси на встановлення Дня пам'яті невеликі і залежать вони від Платформи, яка вагається у цій справі. Депутати Платформи не зареєстрували жодного проекту постанови, і жодна із зареєстрованих постанов не пройшла навіть першого читання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Волинська трагедія: складний діалог України і Польщі
Івона Сьлєдзіньска-Катарасіньска, член Громадянської платформи, голова комісії Сейму у справах культури, що має дати свій висновок проектам постанов, що встановляють визначні дати та свята, визнає, що головною проблемою є побоювання погіршення відносин з Україною: "Зараз ми є послом нашого східного сусіда. Йдеться про те, щоб розмови про минуле не перекреслили майбутнього".
Мало не нормою стало те, що у Польщі провладна сила є більш прихильною до України, натомість, опозиція критикує стан відносин обох країн, - Анджей Шептицкі
Більшість проектів постанов є дуже короткими, у деяких зареєстрованих депутатами Польської народної партії та Союзом лівих демократів, немає навіть слова "геноцид", на якому наполягають депутати від "Закону і справедливості" (PiS). Натомість, є "злочин з ознаками геноциду" або "геноцидоподібний злочин".
Сенатори "Закону та справедливості" аж двічі вживають у своєму проекті слово "геноцид", і заявляють про "жорстокі вбивства беззахисного цивільного населення" та "масових етнічних чистках польського населення". Вони ж вважають, що не можна замовчувати подробиці "Волинського злочину" заради політичної коректності.
Підготував Сергій Брикса
