Один з останніх гучних випадків – скандал із спробою "Укрзалізниці" придбати через ProZorro 250 комплектів туалетів по 1,08 млн. грн.
При цьому, у сусідніх країнах такі комплекти продають приблизно на 200 тис грн дешевше. Однак, вимоги до тендеру "залізничники" сформулювали таким чином, щоб узяти в ньому участь змогли лише "свої", в даному випадку – компанія, якою володіють діти колишнього заступника гендиректора "Укрзалізниці".
Це, на жаль, типова ситуація: у тендерах часто перемагає не той, хто пропонує найоптимальніший (найдешевший) варіант товарів чи послуг, а "свої" фірми, чиї послуги обійдуться державному бюджету набагато дорожче. І за це все звичайно ж заплатимо ми – звичайні громадяни, платники податків зі своїх кишень.
"Тендери для своїх"
iPress.ua уже писав, що у більшості випадків під час тендерів замовники витрачають визначені законом 5-20 днів на те, аби збити з підприємця так званий "відкат" за присудження перемоги. Тобто, після того, як підприємство перемогло у системі ProZorro, його власникам чи керівникам телефонує замовник, запрошує на зустріч, де прямо пропонує "закріпити перемогу", заплативши чиновникам певну суму. Якщо ж переможець відмовляється, то його просто викидають з торгів у зв’язку з невідповідністю "технічним вимогам тендеру" і проводять переговори з тими, хто посів нижчі місця на відкритих торгах, запропонувавши вищу ціну. Та навіть після того як підприємець погодиться заплатити "відкат", його нерідко продовжують шантажувати, стверджуючи, що конкуренти запропонували ще більший хабар.
Ще один варіант – фіктивний конкурс, при якому переможець визначений наперед. Тобто, за підсумками торгів у системі ProZorro "своя" компанія може з’явитися на п’ятнадцятому місці за ціновою пропозицією, проте оферти усіх інших відкидають – знову ж таки через нібито "погано оформлену документацію".
І хоча в статті 22-ій Закону України про публічні закупівлі йдеться, що технічні помилки не можуть бути підставою для відхилення пропозицій, проте на практиці ця стаття дуже часто не діє і зазвичай підприємці отримують відмову через неправильно поставлений підпис чи описку в тексті, які жодним чином не впливають на ціну чи якість пропозиції.
"Переможці тендерів, у свою чергу, аргументують високу ціну тим, що інші претенденти помились, неправильно провели розрахунки, а вони – єдині, хто професійно підійшов до справи. Насправді ж у їхню ціну уже закладено "відкат".
Влада нова, схеми старі:
як працює система "відкатів" у Мінекології
Після Революції Гідності у Міністерстві екології та природних ресурсів змінилося уже чотири керівники, проте "система", яка приносила прибутки "правильним людям" у відомстві за часів Януковича і екс-міністра Злочевського, працює й досі, навіть не зважаючи на впровадження ProZorro.
Скажімо, декілька років тому, тендерний комітет Мінекології ухвалив рішення про закупівлю супутникових знімків території України в австрійської фірми Austroplan Austrian Engineering GMBH за ціною 49,38 млн грн тоді, як Харківська національна академія міського господарства пропонувала продати ці фото лише за 250 тис грн.
Наймасштабніший же скандал трапився у травні минулого року, коли детективи НАБУ затримали секретаря комітету з державних закупівель держпідприємства "Українські екологічні інвестиції" (входить в сферу управління Мінекології) за підозрою у розтраті державних коштів, отриманих згідно з Кіотським протоколом. Держпідприємство збиралося витратити майже мільярд гривень на заміну ламп розжарювання у мережах вуличного освітлення і школах на енергозберігаючі. Фінансування проекту повинно було здійснюватися за рахунок коштів, наданих Японією за Кіотським протоколом. При цьому, акцепти на 480 млн грн отримала фірма-прокладка ТОВ "АГРОТЕХБУД", заради якої з усіх тендерів були зняті усі дешевші пропозиції від інших компаній. В ході більш ретельного розслідування виявилося, що "АГРОТЕХБУД" є фіктивним підприємством, яке розташовувалось на одній із квартир в Донецьку. Власне, через цю справу, у січні 2016 року було звільнено виконуючого обов'язків міністра екології Сергія Курикіна.
Уже цього року, 7 квітня 2017 року відбулися тендери на прибирання та інженерні послуги для Мінекології. І знову запрацювала стара система. Тендери на прибирання виграли фірми, які запропонували за свої послуги найвищу ціну.
Зокрема, Міністерство оголосило тендер на послуги з обслуговування адміністративних приміщень. В ньому взяли участь 5 компаній: ТОВ "ФМ СЕРВІС ПРО", яке запропонувало 1 170 000 грн за свої послуги, ТОВ "Імпел Гріффін Груп" – 1 404 633.61 грн, ПП "Клінінг-Про" – 1 420 400 грн, ТОВ "РУСТЛЕР НЕРУХОМІСТЬ СЕРВІС" – 1 656 660 грн і ТОВ "Алма Фасіліті груп" 1 692 000 грн. Було б логічно, якби Міністерство в умовах економії державних коштів та постійного випрошування мільярдних траншів в МВФ, мало б обрати найоптимальнішу і найдешевшу пропозицію. Але логікою наші чиновники користуються рідко, вони люблять старі схеми на яких можна "заробити".
Натисніть для збільшення зображення
Інший тендер Мінекології оголосило на послуги із прибирання адмінбудівель, участь у якому брали наступні компанії: ТОВ "ФМ СЕРВІС ПРО" із найдешевшою пропозицією в 675 000 грн, ПП "Клінінг-Про" – 796 000 грн, ТОВ "Благодарочка" 796 800 грн, ТОВ "Алма Фасіліті груп" – 865 000 грн і ТОВ "Імпел Гріффін Груп" – 872 436.18 грн. Переможцем було визнано ТОВ "Благодарочка", які запропонували суму 796 800,00 грн, що на 121 800,00 грн перевищує цінову пропозицію ТОВ "ФМ СЕРВІС ПРО".
Натисніть для збільшення зображення
Натисніть для збільшення зображення
iPress.ua вдалося отримати коментар у директора компанії "Клінінг-Про", яка брала участь в обох тендерах і програла їх, Сергія Козолупа, який погодився розповісти про цікаві деталі і особливості вітчизняного тендерного ринку.
"Формально, члени тендерного комітету ухвалили рішення відхилити цінову пропозицію ПП "Клінінг Про" оскільки в тендерній технічній документації виявлено технічну одруківку: в одному реченні в поданій документації зазначено стару назву Закону "Про здійснення державних закупівель", а в іншому реченні вже нову назву закону "Про публічні закупівлі". Хіба це впливає на суму витрат бюджетних коштів? – логічно запитує підприємець. – Добре, але ж, в самій тендерній документації була затверджена форма щодо опису та прикладу формальних помилок. Серед цих формальних помилок зазначалося, що замовник, тобто Міністерство екології не може відхиляти цінову пропозицію учасника, якщо там містяться технічні помилки. Це їхня документація, там чітко це прописано. Інша підстава до відхилення, що в нас немає дозволу на висотні роботи. В нас є дозвіл на висотні роботи, але ми його не надавали у зв’язку з відсутністю в тендерній документації таких вимог. Хоча ми надали посвідчення наших працівників, які мають такий дозвіл разом з іншими працівниками. Це ж можна задля дотримання процедури зробити запитом та отримати копію нашого дозволу. Звичайно ми подали скаргу, але швидше що її відхилять, бо ми не заклали «корупційний бонус".
"Гаразд, у випадку з обома тендерами наша компанія запропонувала не найнижчу ціну. Але поясніть, чому ж не обрали пропозиції наприклад ТОВ "ФМ СЕРВІС ПРО" або "Імпел Гріфін Груп"? Адже різниця суттєва в обох випадках: півмільйона гривень плюс майже 122 тис грн. Невже Міністерству нікуди більше витрачати бюджетні гроші? В них сходи на вході в приміщення розвалюються", – обурюється бізнесмен.
Водночас, цікава історія з переможцем першого тендера, де була різниця в 500 тис грн. Фірма ТОВ "Алма Фасіліті груп", яку обрали переможцем, тільки кілька місяців тому створена, в січні 2017 року отримала свідоцтво платника ПДВ та перереєстровується в Київ з Харкова і тепер вже виграє з найбільшою ціною конкурс на інженерне обслуговування Міністерства екології.
"Загалом, в Україні, на жаль, дуже поширена практика прописання документації під певну компанію. В одному з тендерів було написано що для прибирання необхідно мати трактор МТЗ-82 з шириною відвалу 2.85 м. А по одному з аеропортів взагалі після того як ми по ціні стали переможцями торгів, мені зателефонували і запитали чи готовий я давати "відкат" 400 тис грн. Я відповів що ми так не працюємо і відповідно через кілька днів переможцем була названа інша компанія з вищою ціною, яка напевно була "готова". Або ще випадок недавно по Верховній Раді. Був тендер на хімічне чищення ковроліну, крісел та гардин. Стартова ціна, тобто та яка була закладена в бюджет і ,наскільки мені відомо була в попередні роки – 580 тис грн на 8 місяців. Торги виграє компанія "Бонафортуна" (яка обслуговувала ВР в попередні роки більше як за півмільйона) з ціною 150 тис. грн. Ми зупинились на пропозиції 199 тис грн. Скажіть будь-ласка, в нас що ціни на ринку впали, подешевшали комплектуючі, імпортні хімічні засоби чи витратні матеріали з минулого року? Чи буде якась компетентна структура проводити розслідування чому в попередні роки це Управління Верховної Ради перевитрачало наших податків на 430 тис більше? Чи там взагалі ніяких робіт в такому об’ємі ніхто ніколи не проводив раніше?", – додає Сергій Козолуп.
Стара корумпована "Укрзалізниця"
Директор "Клінінг-Про" розповів також про інший, не менш кричущий факт тендерної корупції. Цього разу відзначилась "Укрзалізниця", а саме її регіональна філія "Південно-Західна Залізниця", яка оголосила відкритий тендер на прибирання внутрішніх приміщень і прилеглої території вокзалу станції Фастів.
"Наша компанія узяла участь у відкритому тендері на торгівельному майданчику який входить у систему ProZorro. Була подана пропозиція в склад якої входили всі необхідні документи, які вимагалися замовником, в тому числі банківська гарантія. 23 березня ми отримали акцепт нашої пропозиції", – розповідає Сергій Козолуп.
Натисніть для збільшення зображення
Як ми уже зазначали вище, в законі про держзакупівлі існує пункт, згідно з яким, договір має бути підписаний не пізніше ніж на 20 день від дати акцепту. Саме він і створює "сприятливі умови" для корупційних дій.
Отже, 23 березня – дата акцепту, 12 квітня – дата підписання договору.
"Після отримання акцепту ми зв'язались із представниками замовника, хоча це виявилось вкрай складно. По перше, в тендерній документації номер в.о. тендерного комітету було вказано з помилками, тобто сконтактуватись із ним було нереально. Далі, було важко знайти людину, яка відповідає за подальші дії, було вказано декілька номерів, за цими номерами нам говорили: "Зателефонуйте в понеділок, ми цим не займаємось. Врешті-решт ми вийшли на зв'язок через головного інженера станції Козятин Хованця Віктора Івановича. Чому саме станції Козятин? Тому що станція Фастів підпорядкована станції Козятин. Після того, як ми змогли з ним поспілкуватись, він попросив заповнити проект договору, внести реквізити, ми їх внесли і відправили йому на пошту. Потім в телефонній розмові з Комаром Миколою Миколайовичем (інженер з договірної роботи станції Козятин) ми дійшли до того, що наші калькуляції трохи невірні і їх треба переробити. Сума була подана з ПДВ (1 млн. 48 тис) але насправді це мала бути сума без ПДВ. Ми переробили ці калькуляції і цей договір був направлений йому 11 квітня зранку", – розповідає підприємець.
На цьому пригоди його компанії не закінчилися.
"Ми не могли сконтактуватися з паном Комаром ні телефоном, ні будь-яким іншим способом, він просто не відповідав. Дзвонили 30-40 разів з різних номерів. Змогли до нього додзвонитись тільки 13 квітня, і він заявив нам, що закінчився термін і повідомив, що перебуває на лікарняному. Логічне питання: хтось же мав його заміщати у цей час? Нарешті вдалося знайти правильний номер в.о. тендерного комітету і зателефонувати 13 квітня. І тепер він сам "здивувався", що виникла така ситуації і запитав: "Чому ж Ви не могли мені зателефонувати раніше, вас просто кинули"… І порадив : "Пишіть скаргу на ProZorro".
"Розумієте це замкнуте коло?", – каже Сергій Козолуп.
Компанія "Клінінг-Про" відправили два рекомендованих листа з претензіями: перший на канцелярію керівника "Укрзалізниці" Бальчуна, другий – керівнику Південно-Західного підрозділу "Укрзалізниці", який і був замовником тендеру.
"Але в п'ятницю 14 квітня відбувалося засідання тендерного комітету, на ProZorro ми отримали відмову по документації, у зв'язку з відсутністю підписання договору на надання послуг. Відповідно, одразу ж було прийнято до розгляду наступну компанію. Отже, різниця між нами і наступною компанією складає близько 400 тис грн за весь об'єм (10 місяців). Тобто, щоб ви розуміли "Укрзалізниця" витратить додатково 400 тис грн тільки через те що хтось "пішов" на лікарняне і нікому було підписати з нами договір. А все через те що ми «не ті хто мав виграти". Це ж абсурд", – дивується підприємець.
До слова, компанія "Еко-Експрес", яку в підсумку призначили переможцем, пов’язана з фірмою "Сантаун" – фігурантом гучного корупційного скандалу у Міністерстві екології.
"Еко-Експрес" впродовж останніх кількох місяців надавала послуги з прибирання на Фастівському вокзалі і до її роботи було чимало запитань.
"В умовах тендеру було вказано, що мінімальна кількість персоналу повинна складати не менш ніж 47 працівників. Ми спілкувалися з працівниками вокзалу Фастів і з’ясували, що у "Еко-Експрес" працювало на станції 16 працівників. В принципі цього достатньо. Відповідно, кількість персоналу в тендерній документації завищили. І всі починають рахувати: 47 працівників, фонд заробітної плати і відрахування податків на заробітну плату... Відповідно, тендерна пропозиція у них виходить більшою, а переможцем стає компанія з сумою меншою, яка в "темі". Тобто вони завищують кількість персоналу вже на етапі підготовки тендерної документації", – каже Сергій Козолуп.
У цій історії важко не побачити корупційної складової та особистої зацікавленості окремих осіб, через яких "Укрзалізниця" переплатить 400 тис грн – і це лише по одному із 118 вокзалів!
На жаль, нам так і не вдалось отримати коментар у компанії "Сантаун" та компанії "Еко-Експрес", але все ще очікуємо на їх реакцію і запрошуємо прокоментувати ситуацію, що склалась.
Чи реагуватиме влада на тендерну корупцію
Після запуску ProZorro вся інформація про перебіг торгів стала відкритою на 100%, зросла конкуренція. Водночас, сьогодні уряд фактично не має інструментів для попередження розкрадання бюджетних грошей.
Ще в вересні 2015 року після внесених змін до закону про закупівлі Державна аудиторська служба була наділена функціями моніторингу тендерів – онлайн-контролю за перебігом торгів, який дозволяє попередити порушення до моменту перерахування грошей. Однак, сама процедура моніторингу досі не виписана в жодному документі. Відтак, корупціонери, яких вистачає як серед замовників тендерів, так і серед учасників, знають – головне встигнути вивести бюджетні гроші в готівку після підписання контракту. А там нехай, хоч десять кримінальних справ відкривають.
Впродовж 2016 року Держаудитслужба встановила на закупівлях порушень на суму 19,2 млрд. грн. Проте, попереджено підозрілих торгів всього на 4,7 млрд. грн. Тобто, замовники торгів реагували лише на кожен четвертий сигнал від аудиторів. Про те, скільки ще сумнівних торгів аудитори не побачили в принципі, статистика мовчить.
