Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Кремлівський шарм і коливання Януковича

Кремлівський шарм і коливання Януковича
Віктор Янукович, Володимир Путін. Фото: AFP
Цього тижня іноземні медіа продовжували писати про те, який шлях вибере Україна і вплив на цей вибір Москви. Окрім того, світові медіа звернули увагу на болюче для України питання енергетичної незалежності. iPress.ua пропонує переклади читачам переклад публікацій світових ЗМІ, які стосуються української тематики.

Кремль випробовує свій шарм як протидію ЄС

Джуді Демпсі, редактор бюлетеню Strategic Europe у європейському представництві Фонду Карнегі за міжнародний мир, пише у The New York Times про спроби Москви скористатися своєю м’якою силою впливу, щоб переконати Україну приєднатися до своїх інтеграційних проектів.

Демпсі вказує на те, що коли Володимир Путін відвідав наприкінці липня Україну, то не оминув нагоди заявити, що історичні зв’язки України з Росією зараз мають таке саме значення, що й колись. Більше того, він запропонував інтегрувати збройні сили обох країн. Слова Путіна є відбиттям дедалі сильніших спроб втягнути Україну до Митного Союзу та інших інтеграційних проектів Росії, які вона використовує для зміцнення свого впливу у регіоні. І вже зовсім невипадково ці спроби мають місце саме зараз, у час інтенсивного суперництва між Росією та ЄС за так звану нову Східну Європу, групу країн, що беруть участь у програмі ЄС, що зветься Східним Партнерством.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія - наш ворог №1

Посилаючись на польських експертів, Демпсі пише, що Росія не бажає допустити зближення згаданих країн з Європейським Союзом, оскільки побоюється втратити свій вплив у цій частині континенту. Водночас саме Східне Партнерство не є аж настільки привабливим, щоб стати противагою для м’якої сили Кремля. Підсумок попередніх досягнень Партнерства у пропаганді політичної та економічної лібералізації у країнах регіону є непереконливим. Деякі експерти вважають Партнерство "бюрократичним інструментом" з обмеженим політичним значенням, що є свідченням обмеженої здатності ЄС чинити вплив на своїх східних сусідів.

Для Литви та Польщі головним здобутком Східного Партнерства мало б стати підписання цього року Угоди про асоціацію з Україною. Вона принесла б економічні та політичні вигоди обом сторонам. Литовські політики вважають також підписання угоди "геополітичним" ходом. Перешкодами на шляху до підписання угоди є справа Тимошенко й небажання України проводити визначені ЄС реформи. Серйозною проблемою є також відсутність в України бажання плекати відносини з Європою. Вже кілька років Віктор Янукович протиставляє ЄС та Росію, щоб у цей спосіб виграти щось для себе: чи-то торговельні привілеї від ЄС, то дешевші енергоресурси з Росії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща боїться втратити Україну, а Росія пропонує "справжню любов" без жодних умов

Коливання Януковича, найімовірніше, пояснюються невеликою перевагою прибічників інтеграції з ЄС в Україні і необхідністю президента України розрахувати політичний ризик, пов’язаний із зайняттям конкретної позиції перед президентськими виборами 2015 року. Ця позиція, а також розвиток економічної та політичної ситуації у решті країн Партнерства, має для Європи велике значення. Йдеться не лише про противагу для російського впливу, але й про те, чи ці країни готові прийняти демократичну модель. Втім, обіцянок, які дає Брюссель Україні і що стосуються вільної торгівлі та поглиблення політичних зв’язків, є замало. У 1990-х рр. країни Центрально-Східної Європи були більш схильні до проведення демократичних реформ, оскільки у перспективі на них чекало членство в ЄС. Власне це бачення вступу до спільної Європи було найбільшим каталізатором усіх змін. Тим часом, з країнами Східного Партнерства ніхто не розмовляє щиро про майбутній вступ.

Власне з цієї причини серед східноєвропейським еліт та олігархів переважає думка, що будь-які реформи є зайвими. У цій ситуції ті, кому на проведенні таких реформ залежить, відчувають розчарування та гіркоту. Цим може скористатися Москва. Якщо ЄС дозволить, щоб нова Східна Європа від нього віддалилася, політична рівновага на континенті може зламатися.

Наступний газовий хаб буде в Україні?

Christian Science Monitor публікує допис запрошеного блогера, експерта з енергетичних проблем Скотта Белінксі, що оцінює у ньому шанси України створити в себе ще один загальноєвропейський хаб для торгівлі газом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Капітуляція Газпрому

Як вважає Белінксі, створення газового хабу в Україні може мати нечувані наслідки та назавжди похитнути контроль Росії над Україною. Він тут же висловлює здивування, що за п'ть років президентства начебто проєвропейського Віктора Ющенка Україна спромоглася зробити лише кілька кроків, щоб вийти з тіні пострадянського простору. Відносини з ЄС стали прохолодними під кінець його президентства, частково через бездіяльність Ющенка, частково через заклопотаність ЄС власною економічною кризою.

Натомість, залежність України від Росії досягла нового високого рівня, коли після суперечки щодо ціни на газ у 2009 році, Київ був змушений підписати 10-річний контракт, за яким погодився платити за російський газ непомірну ціну, "зовсім непов’язану з ринковою". Невигідні умови торгівлі надокучають Україні з часу здобуття нею незалежності та всупереч стратегічного географічному положенню країни: Україна доволі буквально є мостом між Сходом та Заходом, з трубопроводами, які транспортують 70% газу з Росії до ЄС. Водночас, країна має інфраструктуру для зберігання та транспортування газу, якій можна позаздрити, а також перспективні поклади вуглеводнів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціна газової незалежності, непосильне завдання Литви і Польща, яка бореться за Україну в ЄС

Белінксі шукає причини, чому Україна раніше не могла скористатися своїми конкурентними перевагами. Однією з причин є відсутність прозорості в прийняття рішень щодо енергетичної політики – угоди між "Газпромом" та "Нафтогазом" часто укладають особи, що працюють під тиском серйозного конфлікту інтересів. Крім того, "Нафтогаз" домінує на внутрішньому ринку, незважаючи на хронічну неплатоспроможність. Компанія зараз розраховує на третій вже порятунок урядом, починаючи з 2008 року, і все одно, схоже, досі неготова у фундаментальний спосіб змінити методи свого управління. "Нафтогаз" є символом компанії, що є занадто великою, щоб збанкрутувати, і вона це знає, оскільки його керівники відмовляються вчитися на своїх помилках, поки громадськість платить за них.

Ілюзія миру з росією. Вона й надалі прагне переглянути безпековий порядок у Європі – Ендрю Міхта
Ілюзія миру з росією. Вона й надалі прагне переглянути безпековий порядок у Європі – Ендрю Міхта
Вибори у Франції можуть вирішити долю підтримки України. росія намагається привести до влади вигідних їй політиків – Вільям Діксон і Максим Безносюк
Вибори у Франції можуть вирішити долю підтримки України. росія намагається привести до влади вигідних їй політиків – Вільям Діксон і Максим Безносюк
Танець перемоги Піта Гегсета буде недовгим. Демократи візьмуться за імпічмент міністра – Макс Бут
Танець перемоги Піта Гегсета буде недовгим. Демократи візьмуться за імпічмент міністра – Макс Бут
Пропагандисти путіна сподіваються на допомогу Трампа. росія прагне капітуляції України та погрожує гуманітарною катастрофою – Джулія Девіс
Пропагандисти путіна сподіваються на допомогу Трампа. росія прагне капітуляції України та погрожує гуманітарною катастрофою – Джулія Девіс
Війна проти України – не лише війна путіна. Чому мільйони росіян несуть відповідальність за агресію – National Interest
Війна проти України – не лише війна путіна. Чому мільйони росіян несуть відповідальність за агресію – National Interest
Україна: членство в НАТО в обмін на Донбас? Чи можна довіряти путіну або Трампу? – Тімоті Еш
Україна: членство в НАТО в обмін на Донбас? Чи можна довіряти путіну або Трампу? – Тімоті Еш
Вибір Європи: Ялта чи Гельсінкі. Поділ світу між великими державами залишає менші країни осторонь – Едвард Лукас
Вибір Європи: Ялта чи Гельсінкі. Поділ світу між великими державами залишає менші країни осторонь – Едвард Лукас
Північні країни створюють нову модель оборони Арктики. НАТО отримує потужний щит проти росії – Мінна Аландер
Північні країни створюють нову модель оборони Арктики. НАТО отримує потужний щит проти росії – Мінна Аландер