ПОЛІТИКА СТАТТІ

Міністерство з питань Криму: уряд за, Президент проти

Громадськість проігнорували
Поки парламент у безперервному робочому режимі відпочиває, міністерські портфелі в уряді продовжують ділити. Крім зміни очільників вже існуючих міністерств, йдеться і про призначення на цілком нову в українському уряді посаду віце-прем’єра з питань Криму. Джерела iPress.ua стверджують, що на цю посаду розглядається відразу декілька кандидатур. Втім публічної дискусії щодо особи майбутнього віце-прем’єра ніхто не веде. А ті обговорення, які організовуються за участю громадськості вищим чиновникам не цікаві - усе можна вирішити без круглих столів і участі громадськості.
Міністерство з питань Криму: уряд за, Президент проти Фото: AFP

Однією зі спроб обговорити питання біженців з Криму було проведення круглого столу на тему "Необхідність створення міністерства Криму України".

Для участі в заході запросили і Президента Петра Порошенка, і віце-прем’єра Володимира Гройсмана, і навіть міністра закордонних справ Павла Клімкіна та низку народних депутатів. Натомість замість Гройсмана участь у круглому столі брав його заступник Григорій Семчук, замість міністра соцполітики Людмили Денісової був її заступник Віктор Іванкевич, а з Адміністрації Президента прийшла керівник управління з регіональної, кадрової політики та з питань тимчасово окупованої території АП Інна Оніщенко.

Таке представництво красномовно засвідчило ставлення влади до кримської проблеми.

Як зазначила Оніщенко, питання створення міністерства Криму було актуальне три місяці тому, а зараз в уряді буде достатньо віце-прем’єра, який би ці питання курував.

"Зараз питання переселенців, питання Криму мають вирішуватись тими організаційними механізмами, які є в уряді і в Адміністрації Президента. Найпростіший спосіб вирішення цього питання – це створити в Кабінеті Міністрів структуру, яка би здійснювала координацію, швидше за все під егідою віце-прем’єра", – каже Оніщенко.


Біженці з Криму. Фото: AFP

Вона наголошує, що зараз для створення цілого міністерства  немає коштів. Навіть, якщо внести зміни до бюджету, то створення міністерства займе кілька місяців. В АП вважають, що міністерство Криму може бути створене не раніше наступного року.

"Якщо і вирішувати створювати міністерство, то треба розглядати його в певній перспективі і очевидно, що це вже буде перспектива наступного року", – сказала Оніщенко.

Оніщенко вважає, що створення міністерства повністю зупинить надання допомоги біженцям. Більше того - в АП прогнозують, що робота міністерства буде неефективною.

"Знаючи роботу всіх органів влади, після того, як буде проголошено рішення про те, що буде створене міністерство, всі дії, які зараз в більшій чи меншій мірі здійснюються щодо переселенців в тому числі з Криму, будуть просто призупинені і ми отримаємо повну відсутність будь-якої роботи в цьому напрямку. Ми маємо ще переселенців зі Сходу, яких набагато більше", – пояснила Оніщенко.

Зовсім іншу думку має віце-прем’єр Володимир Гройсман, який зараз курує в Кабінеті Міністрів роботу з біженцями. Через свого заступника він передав. що створювати окреме міністерство треба.

"Однозначно необхідно створювати центральний орган виконавчої влади по проблематиці Криму. Фінанси йдуть через міністерства, законодавча ініціатива агентств і служб йде через міністерства. Навіть якщо агентство чи служба з питань Криму буде створено, то все одно до якогось міністерства його притулять. Тому однозначно треба створювати міністерство. Це позиція віце-прем’єра", – сказав Семчук. 

ЧИТАЙТЕ: Ми не відчуваємо підтримки української влади в Криму, - Заїр Акадиров

Очевидно, що така позиція Гройсману вигідна, бо якщо буде створене міністерство він зможе і надалі курувати роботу пов’язану з Кримом. А якщо буде окремий віце-прем’єр з питань Криму, то тоді в компетенції Гройсмана вже не будуть усі регіони України. Крім того, враховуючи можливий розвиток ситуації на Донбасі, то Україні згодом доведеться призначати віце-прем’єра з питань Донбасу. Гройсман, як міністр регіонального розвитку і віце-прем’єр з питань місцевого самоврядування хоче курувати питання, які стосуються цих двох українських регіонів. 

В міністерстві соціальної політки також вважають, що має бути створене окреме міністерство з питань Криму. Їхня позиція зрозуміла, оскільки заступник міністра Віктор Іванкевич визнав, що мінсоцполітики абсолютно не справляється зі своїми обов’язками  щодо Криму. Іванкевич сумнівається також в тому, що Україна взагалі може впливати на те, що відбувається в Криму і пропонує залучити до роботи в Криму Міжнародну організацію праці.

"Сьогодні в Криму органи державної влади України не можуть впливати на ситуацію. Там розбалансована система пенсійного страхування, система соціального страхування в цілому і соціального забезпечення. Як Україна може  сьогодні впливати на ці процеси? Треба залучати міжнародну організацію праці, в них є досвід окупованих територій інших країн і треба запрошувати цих спеціалістів, щоби вони були посередниками, які могли б моніторити, як Росія виконує свої зобов’язання на території Криму", – розповідає заступник міністра.


Фото: zn.ua

Він також переконаний, що Україна врешті має ратифікувати Конвенцію Міжнародної організації праці №139. "Україна в боргу перед кримськотатарським народом. Треба було вже давно ратифікувати Конвенцію Міжнародної організації праці №139 про забезпечення прав корінних народів. Якщо конвенція буде ратифікована, то в нас появляться додаткові засоби політичного впливу", – сказав він.

Серед тих депутатів, які прийшли головно точилася дискусія щодо того, в якій власне формі має бути створений новий орган центральної влади. Представник УДАР, партії, що є союзником Президента, народний депутат Олександр Мочков виступив категорично проти створення окремого міністерства. Говорилося також про створення Національного агентства з питань Криму і вимушених переселенців. Але беручи до уваги те, хто взяв участь в цьому круглому столі, зрозуміло, що найближчим часом про створення окремого органу центральної влади, що займатиметься питаннями Криму, мова не йде. Держава планує вирішити це питання через призначення віце-прем’єра з питань Криму.

Були на круглому столі також представники громадськості. Вони слухали чиновників і обурювалися після кожного виступу. Найбільше громадських активістів обурило те, що спочатку слово хотіли дати заступникам міністрів, щоб вони виступили, бо мовляв їм треба йти працювати. Думка громадськості їм звичайно не цікава. Тому громадські активісти перебили модератора Вадима Карасьова словами:

"Вибачте, але я теж піду працювати. У нас зі сходу багато переселенців працює в ініціативі "Схід SOS". На відміну від міністерства соціальної політики ми щоденно розселяємо людей вдень і вночі", – сказала кримчанка Олександра Дворецька.

ЧИТАЙТЕ: Як українські чиновники намагалися "нагріти руки" на окупації Криму

Активістку обурив виступ колишньої комуністки Оксани Калетник та колишнього заступника голови Ради міністрів Криму Катерини Юрченко. "Саме ви працювали на те, щоби будувати таку політику у Криму, на те, щоби розвивати ворожнечу щодо всього українського в Криму. Саме ви в цьому винні. Я нагадаю, що не партія "Русское единство" мала більше 80% місць у парламенті Криму. Тогочасна влада Криму винна у тому, що відбувалося. Те, що відбувалося не могло відбуватися без уваги МВС та СБУ. Саме при Януковичу було розформовано в СБУ перший відділ, який займався РФ і перестало бути сприйняття РФ, як ворога", – заявила Дворецька.

Дворецька переконана, що ефективна робота буде тільки тоді, коли справами біженців будуть займатися громадські організації, а не політики.

"Це ви Катерина Григорівна у цьому винні. Я маю велику надію, що щоб не створили агентство чи міністерство, найкраще що може бути, це щоб вас там ніхто не бачив, щоб вас всіх там не було", – сказала вона.

Екс-комуністці Оксані Калетник сьогодні дісталося найбільше. Вона закликала громадських активістів не вимагати повноважень, а їхати до Криму і там працювати.

"До питання громадських організацій. Ви кажете дайте нам можливість (можливість вирішувати проблеми біженців – ред.). Не чекайте поки хтось дасть вам можливість. Якщо ви можете щось робити, то вирушайте на територію Криму і працюйте через громадські організації, через грантову підтримку", – заявила Калетник.


Оксана Калетник. Фото: telegraf.com.ua

Такий пасаж колишньої комуністки обурив громадських активістів.

"Ми тільки вчора з Криму повернулися. Поїхали туди з нами", - почали викрикувати люди.

Між громадськими активістами і Калетник виникла словесна перепалка.

"Я скажу, щоб не було ілюзій. Я та такий й же громадянин як ви. Ще з дев’яностих років розумію, що ніхто не дасть, треба заробляти самому і вкладати в цю країну. Тому раджу вам перейняти цей досвід", – намагалася повчати людей Оксана Калетник.

Сьогодні в Україні склалася така ситуація, що саме громадські організації, а не державні органи реально опікуються біженцями. Для ще більш ефективної роботи громадські організації потребують змін до законодавства, додаткових повноважень, які як виглядає їм ніхто не планує давати. Політики говорять про те, що роботу із питаннями Криму має курувати людина, яка добре знає Крим і готова працювати. Натомість громадські активісти кажуть: Ми готові, ми працюємо".  Вони вважають, що віце-прем’єром чи міністром Криму, має бути хтось із тих, хто вже сьогодні і зараз реально займається біженцями, а не обіцяє допомогу перед телекамерами.

Як це питання буде вирішене ми зможемо дізнатися вже через тиждень. З 22 до 25 липня буде ще один пленарний тиждень у парламенті і саме тоді відбудеться призначення нових членів уряду, в тому числі і віце-прем’єра з питань Криму.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Facebook та Twitter. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

15 07 2014 18:44
ТЕГИ: Крим, , біженці
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ