Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а "спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності" всупереч Конституції України й встановленій конституційній процедурі "провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу".
Інфографіка: 24tv.ua
Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
ХТО МАЄ ВІЛЬНО ВОЛОДІТИ УКРАЇНСЬКОЮ
За документом, кожен громадянин України має володіти українською, як і той, хто претендує на наше громадянство.
Серед посадовців українською вільно мають розмовляти, наприклад:
-
президент
-
голова Верховної Ради, його перший заступник та заступники
-
прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри
-
голова СБУ
-
генпрокурор
-
голова Нацбанку
-
народні депутати, депутати ВР Криму
-
депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови
-
держслужбовці, посадові особи органів місцевої влади
-
судді, адвокати
-
керівники навчальних закладів державної та комунальної форм власності; педагогічні, науково-педагогічні й наукові працівники навчальних закладів
-
медпрацівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я та інші.
ДЕ РОЗМОВЛЯТИ УКРАЇНСЬКОЮ ОБОВ'ЯЗКОВО
Якщо документ стане законом, то засідання, зустрічі тощо у владних органах – як центральних, так і місцевих – мають проводити українською.
Якщо організатор зустрічі хоче провести її іншою мовою, має забезпечити переклад державною.
Якщо під час зустрічі хтось розмовляє не українською, організатор зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник події.
Українською має бути й уся документація цих органів, а також у судах та правоохоронних органах.
УКРАЇНІЗАЦІЯ ГАЗЕТ ТА ЖУРНАЛІВ
Друковані ЗМІ в Україні видають українською.
Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою.
Всі мовні версії мають мати ту ж назву, бути ідентичними за змістом і видаватись в один день.
Поширювати газети й журнали за передплатою неукраїнською можна, якщо їх засновниками (співзасновниками) дадуть можливість передплатити в Україні цю ж газету чи журнал українською.
У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50% назв друкованих ЗМІ, що розповсюджують в цьому місці.
І якщо у точці є російськомовна версія журналу чи газети, має бути й українська.
З’ЯВИТЬСЯ УПОВНОВАЖЕНИЙ З ЗАХИСТУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Він має захищати українську мову, захищати права українців на отримання держмовою інформації та послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України й усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.
Уповноважений із захисту державної мови:
-
контролює застосування української як державної органами влади, іншими суб'єктами господарювання державної і комунальної форм власності, їхніми посадовими та службовими особами, а також громадськими об’єднаннями, політичними партіями та приватними юрособами тощо
-
надає висновки і рекомендації органам влади і центральної і місцевої щодо застосування української мови як державної в їхній роботі
-
оприлюднює висновки про ознаки публічного приниження чи зневажання української мови в публічних виступах
-
подає пропозиції Кабміну щодо змін законодавства на захист української
Кожен може поскаржитись Уповноваженому про порушення права на отримання українською інформації і послуг в усіх сферах суспільного життя в Україні та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.
Уповноважений впродовж 10 робочих днів з дня надходження скарги ознайомлюється з нею, і може вирішити:
-
провести мову експертизу
-
провести мовне інспектування
-
залишити скаргу без розгляду.
Владні органи у своїй подальшій роботі керуються висновками та рекомендаціями Уповноваженого щодо дотримання стандартів української.
Те ж стосується підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадських об’єднань, політичних партій.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ
Документ передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність "за публічне приниження і зневагу до державної мови".
Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном - штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.
Додамо, голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький пояснив, що передбачає ухвалений Радою закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Він наголосив, що закон жодним чином не принижує національні меншини, а передбачає, що за півроку буде ухвалено законодавство про захист мов корінних народів і національних меншин.
Крім того, він уточнив, що закон про мову передбачає введення її використання в армії, але "не вводить жодних санкцій чи адміністративних покарань, тому що військові уже хочуть знати українську мову і спілкуватися нею".
