The Economist цитує росіян з відео, де вони відтяли голову українському бійцю, про ламання хребта і відрізання голови та відправки командиру. Видання пише, що це відео з російського ультраправого каналу викликало обурення в Україні. "Кожен повинен відреагувати, – цитує президента України Володимира Зеленського видання. – Ми нічого не забудемо". The Economist пише, що українська армія незабаром матиме шанс на реванш.
Британський журнал припускає, що найближчими днями або тижнями має відбутися український контрнаступ. Майже ніхто не знає точно, де і коли він відбудеться. І повторює слова Данілова про те, що лише п'ять офіційних осіб володіють усіма деталями.
Але The Economist переконаний, що російські війська готові. 12 квітня британська військова розвідка повідомила, що росія завершила будівництво трьох ешелонів оборонних ліній вздовж 120 км (75 миль) лінії фронту в Запорізькій області в очікуванні українського наступу в напрямку Мелітополя (див. супутниковий знімок, на якому зображені протитанкові перешкоди у вигляді зубів дракона, що тягнуться на південний схід вздовж шосе Р37 від Широкого). Захоплення Мелітополя, нагадує видання, допоможе Україні розірвати сухопутний міст між окупованими регіонами Донеччини та Кримом.
The Economist наводить дані, що наступальні сили України складаються щонайменше з десятка бригад (а за деякими джерелами до 18), дев'ять з яких були озброєні та забезпечені західними союзниками. Згідно з документами американської розвідки, які просочилися в інтернет на початку березня і були широко розповсюджені в квітні, ці дев'ять бригад мають на озброєнні понад 200 танків, 800 інших броньованих машин і 150 одиниць польової артилерії. Це великі сили, зауважує видання, але з деякими очевидними слабкостями.
Більшість машин мають слабку броню або взагалі її не мають. Кількість артилерії відносно скромна – 21-а бригада, схоже, має лише десять гармат. Примітно, зазначає The Economist, що новітнє обладнання розпорошене між підрозділами, а не сконцентроване в кількох. Україна може внести зміни до свого бойового порядку у відповідь на витік інформації, але вона не може розформувати і відновити бригади, які, можливо, тренувалися і готувалися разом протягом тижнів або місяців.
The Economist наголошує, що однією з проблем є досягнення ефекту несподіванки, бо якщо росія виявить концентрацію українських сил, то може зміцнити свої позиції. Видання цитує австралійського генерал-майора у відставці Міка Райана про те, що обман стоїть на першому місці. Україні доведеться приховувати концентрацію військ, штаби і логістичні центри.
Прочитати цю статтю повністю: Майбутня битва буде іншою. Незмінною залишається впевненість, що Україна непереможна – Мік Раян
"Це також може означати, що ми побачимо багато дрібних мінінаступальних операцій замість кількох великих, просто щоб заплутати російський цикл націлювання і ввести їх в оману щодо основних зусиль України", – каже Мік Райан. Україна має певний досвід у цьому: вона розумно використала перший контрнаступ у Херсоні минулого літа, щоб відволікти увагу від несподіваної атаки на Харківщині на сході.
The Economist наголошує, що якщо Україні вдасться досягти тактичної несподіванки, вона також повинна прорвати російську оборону, а потім швидко перекинути додаткові сили через пролом. Їй знадобляться мобільні засоби протиповітряної оборони, щоб тримати російські літаки на відстані; незрозуміло, зауважує видання, чи є в України достатньо таких засобів. Україні також доведеться подолати річки і мінні поля – перешкоди, які поглинули цілі російські бригади на сході, а також величезну мережу російських окопів і укріплень. За словами Міка Раяна, немає жодної військової операції, яку було б складніше спланувати, організувати і виконати, ніж прорив загороджень загальновійськовими підрозділами.
Теоретично високоточна артилерія може швидко знищити підготовлену оборону, цитує The Economist Бена Баррі з аналітичного центру IISS, нагадуючи використання Британією реактивних систем залпового вогню для знищення бункерів в Афганістані. Але це вимагає професійної синхронізації дій артилерії, піхоти і бронетехніки, щоб війська не наступали надто рано, поки оборона не зруйнована, і не надто пізно, коли російський тиловий ешелон підкріпить лінію загородження.
Сьогодні українська армія здебільшого проводить послідовні операції – спочатку артилерійський вогонь, потім наземний наступ – замість більш складних скоординованих операцій. Про це каже Франц-Штефан Гаді, військовий аналітик, який проводить польові дослідження в країні. За його словами, частково це пов'язано з негнучкими командирами радянського зразка і відсутністю широкомасштабних тренувань із загальновійськової підготовки. Вдосконалення українського командування й управління є пріоритетом для західних посадовців, які допомагають тренувати і консультувати українських генералів у Німеччині протягом останніх тижнів.
Британський журнал зазначає, що час наступу також залишається невизначеним. І одним із факторів є погода. Аналітики американської розвідки вважають, що земля на сході України залишатиметься багнистою до початку травня. Інший фактор – укомплектованість військ. За інформацією The Econpmist, третина бригад, що укомплектовуються Заходом, не будуть повністю екіпіровані і навчені до кінця квітня. За словами пана Баррі, український Генеральний штаб може розпочати поетапну атаку з перекиданням деяких бригад пізніше, по мірі їх прибуття, але, можливо, вирішить "приберегти все для великого вибуху", максимізуючи тиск на російську оборону. Занадто довге очікування також дозволить росії окопатися і поповнити запаси боєприпасів.
Західні посадовці, які обізнані на підготовці України, пише The Economist, не впевнені в тому, як все складеться. За їхніми словами, життєво важливо, щоб українські війська мали впевненість і продовжували рухатися вперед. Багаторівнева оборона росії призначена для того, щоб заманити колони наступу в "зони ураження", які прикриваються заздалегідь націленою артилерією. Якщо війська запанікують і завмруть, вони можуть бути знищені. Але є шанси і щодо протилежного: несподіваного розвалу російських військ, який виведе українську армію до воріт Криму. Тоді вона буде в змозі "запечатати" півострів, атакувати російські порти і бази на ньому та закрити Азовське море для російських кораблів. Великі скупчення російських військ також можуть опинитися в пастці у Херсонській та Запорізькій областях.
The Economist пише, що таке приниження росіян вважається малоймовірним, з огляду на витік інформації з розвідувального управління Пентагону, яке прогнозує лише "незначні" здобутки для обох сторін цього року. Втім, як зазначає видання, його не можна виключати зовсім.
Читайте по темі: Великий український наступ. Стратегії сторін – Лоуренс Фрідман
Як зауважує британський журнал, багато українських посадовців вітали б такий розвиток подій, але деякі західні занепокоєні тим, що серйозна поразка дестабілізує росію до небезпечного рівня, а це ускладнить для кремля проведення будь-яких переговорів, які можуть відбутися після цього.
Набагато краще, кажуть вони, щоб російський президент путін віддав наказ про напівдобровільний відступ, як він зробив торік у листопаді, коли сили рф відійшли зі західного берега Дніпра в Херсонській області. Мета полягає не в тому, щоб перемогти путіна у військовому плані, пише видання, а в тому, щоб переконати його, що відвоювання втрачених на війні територій вимагатиме хвилі за хвилею політично ризикованої мобілізації.
The Economist наголошує, що це буде нелегка справа, оскільки путін все ще вірить, що час грає на нього, навіть попри те, що він щоразу посилює невдачі після відступу з-під Києва та витрачає сотні тисяч мобілізованих для таких безрезультатних атак як у Бахмуті.
В розвідуправлінні Пентагону вважають, що навіть якщо Україна завдасть "неприйнятних втрат російським військам", росія вважатиме за краще провести нову мобілізацію, аніж піти на переговори. 12 квітня російський парламент ухвалив новий закон, що дозволяє Міністерству оборони видавати електронні, а не фізичні повістки на військову службу, що полегшує примусову мобілізацію. Ще один раунд, вважає видання, здається неминучим.
The Economist цитує песимістичні прогнози військового аналітика Майкла Кофмана з аналітичного центру CNA про те, що Україна може не отримати другого шансу. Вона може витримати проведення контрнаступу весною і, можливо, влітку, вважає Кофман, але витрачатиме боєприпаси та людей, і це може стати "найвищою точкою" західної допомоги. На його думку, вибори у США і нестача обладнання будуть накладати зростаючі обмеження. Найближчі місяці, прогнозує The Economist, можуть стати вирішальним періодом цієї війни.
Джерело: The Economist
