Сьогодні, Петро Порошенко увів в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів". Оновлені санкції поширюються на 1 тисячу 228 фізичних та 468 юридичних осіб Російської Федерації. Однак в центрі уваги опинились саме російські соцмережі, які вже давно встигли стати популярними в Україні.
Під забороною опинився не лише сайт "Вконтакте". Також доступ буде заблоковано до сайту "Однокласники" та всіх сервісів "Яндекса" – "Яндекс.Деньги", "Яндекс.Новини", "Яндекс.Пошта", Метро, Каса, Календар, Кинопоиск, Авіа, Веб-майстер, Відео, Погода), крім головної сторінки "Яндекса". Під санкції потрапляють і "Mail.Ru Group", сайти антивірусних компаній "Лабораторія Касперського" і DrWeb. Однак, саме заборона "Вконтакте" викликала найбільше обурення серед українців. І не дарма, адже за даними аналітичної компанії Gemius сайтом "Вконтакті" в Україні користуються 5,4 млн осіб, "Однокласниками" - 3 млн. А от, до прикладу, у Facebook зареєстровано лише 2,1 млн осіб. Дослідження Київського міжнародного інституту соціології демонструють, що "ВКонтакте" користується 59,2% опитаних, в "Однокласники" заходить 50% респондентів, тоді як в Facebook - 38,3%, а Google+ - 33,4%. Причому російські соціальні мережі залучають аудиторію переважно у віці від 45 років.
Чи законна заборона сайтів?
За словами юристів Центру демократії та верховенства права, "блокування зазначених ресурсів не відповідає усталеним стандартам свободи вираження поглядів, зокрема суперечить принципам законності та пропорційності обмежень". Згідно з законодавством України, під блокування можуть потрапляти окремі інтернет-продукти, які містять заклики до насильства, релігійної ворожнечі, війни та порушення територіальної цілісності країни, виходить заборона цілої соцмережі є не "передбаченою законом".
Виявляється, що і не по-європейськи так чинити. Юристи як приклад наводять ситуацію в Туреччині у 2008 році: в країні вирішили заборонити доступ до YouTube через розміщення на сайті відео, що ображали пам’ять Мустафи Ататюрка (перший президент Турецької Руспубліки). Натомість Європейський суд з прав людини "негативно висловився щодо відповідності цього обмеження критерію "передбачуваності законом" та статті 10 Європейської конвенції про права людини, оскільки законодавство Туреччини на той момент передбачало винятково можливість блокувати доступ до окремих сторінок, але не до сайтів загалом. Понад те, суд у п. 52 рішення відзначив, що така платформа як YouTube є унікальною для політичної дискусії та можливості розвитку громадянської журналістики через можливість подання інформації, що ігнорується традиційними медіа".
Виходить, що блокування всієї соцмережі може суперечити не лише законодавству України, а й європейському. Ну і про свободу слова забувати не варто.
Для кого "зрада"?
Без перебільшень, для мільйонів українських школярів, яким у Facebook робити, направду, немає що. Починаючи від збережених картинок, спільнот, фотографій і закінчуючи найголовнішим – музикою, все це їм доведеться шукати на окремих сайтах в безмежних просторах інтернету, адже універсальний "Вконтакте" у них відібрали на три роки. Та і сам Порошенко має офіційну сторінку в соцмережі з близько півмільйоном підписників. Останній пост Президента був зроблений вчора, в якому він похизувався за Євробачення і що "Ніхто не зміг зупинити нас!".
Скріншот
Особливо нервово заметушились користувачі, для кого дана соцмережа є способом заробітку: СММ-менеджери, власники інтернет-магазинів, блогери, фотографи, ріелтори і всі ті, хто популяризував продукт своєї інтелектуальної праці. "Вконтакте" - безсумнівно зручна платформа для інтернет-бізнесу і не лише. І неодмінно варто згадати про українську команду "Вконтакте" і що буде з їхньою роботою не відомо.
Натомість, заборону "Однокласників" більшість українців сприйняли з гумором, мовляв скоро варто очікувати "напливу мігрантів у Facebook".
Блокування ресурсу Mail.Ru доставить труднощів звичайним українцям, яким доведеться реєструвати нову пошту на інших вітчизняних або закордонних сайтах (за зміну поштової адреси хвилюватись не варто, так як існують сервіси для переадресації вхідних листів, а от з вихідними вже складніше). Також змінювати масово мейли доведеться багатьом українським держструктурам.
Для кого "перемога"?
Багато хто переконаний, що заборона російських ресурсів дає можливість та простір для українців на створення власних соцмереж, однак тут з’являються зустрічні коментарі про вже знайоме і осміяне сусідське "імпортозамєщєніє". Варто пригадати неодноразові спроби українців після Євромайдану розкрутити вітчизняні сомцережі: і аналог "Вконтакте" тільки без музики пропонували, і заміну Твіттеру навіть, однак жоден з таких інтернет-продуків не пішов далі за тисячні повідомлення про "переїзд" і всі залишились там, де зручно та звично.
Перемогу вбачають і для Facebook, так як мільйони українців з дня на день почнуть реєструвати свої аккаунти або згадувати паролі від своїх закинутих сторінок з 20ма друзями в списку. Однак, страшно уявити цю "міграцію" і суміш аудиторій з обох сайтів, сподіваємось Facebook витримає це випробування. Хоча такий "вибуховий мікс" зможуть з користю для себе використовувати представники української влади для приховування критики в свою сторону за публікаціями з жартами і рецептами та "став лайк,, якщо" з "Однокласників".
Але й з переходом у Facebook української аудиторії не все так однозначно. Як зазначила журналістка Тетяна Даниленко, дана сомцережа активно банить лідерів українських батальйонів, зокрема "Азову".
Позитивним моментом вбачають також те, що частина українців ростиме і працюватиме не користуючись російськими сервісами, а для "незламних" заборона – хороша нагода освоїти анонімний Інтернет. З полегшенням зможуть видихнути також батьки, які хвилювались за популярність та і загалом наявність в соцмережі так званих "груп смерті", які схиляються підлітків до самогубства.
Варто зауважити і на тому, що вже не один рік у російських соцмережах активно ведуть пропаганду сепаратизму антиукраїнські спільноти так званих "ДНР/ЛНР", тож заборона сайтів може зменшити поширення пропаганди, яка загрожує суверенності України.
Також у виграші будуть компанії мессенджерів, які за останні роки стали доволі популярними в Україні. Ну і не варто забувати про музичні сайти, чий трафік значно зросте після закриття "Вконтакте". Зокрема, якщо вже така частина музичної халяви буде відібрана – то є ймовірність, що українці частіше купуватимуть аудіо-продукт, що знизить рівень піратства.
А загалом звернімо увагу також на те, скільки шуму наробила заборона "Вконтакте" в українському (та і в російському також) сегменті інтернету, що вчергове доводить настільки тісно соцмережі пов’язані з нашим життям, роботою, дозвіллям. Хоч і створювались з розрахунком на дозвілля, а зараз загроза втрати сторінки прирівнюється мало не до втрати частини тіла.
