ПОЛІТИКА СТАТТІ

"Обнулення" - останній аргумент опозиції

Три опозиційні сили декларують про відмову від депутатських мандатів
Опозиційні сили заявляють про намір "обнулити" свої списки через те, що у низці округів шляхом фальсифікації у їхніх кандидатів відібрали перемогу.
"Обнулення" - останній аргумент опозиції Фото: AFP

Обурення Об’єднаної опозиції "Батьківщина", ВО "Свобода" та "УДАР" цілком зрозуміле – їхні кандидати були лідерами на тих чи інших округах. Але після подій зі штурмом деяких ОВК загонами "Беркуту", лідерами стали кандидати від Партії регіонів або самовисуванці.

Чи варті десять мандатів того, щоб повторно провести вибори в Україні? Чи готові політичні сили потратити  мільйони доларів на коштовну агітацію? Можливо, раціональніше було б домогтися перевиборів на проблемних округах або узагалі відмовитися від цієї заздалегідь програшної війни? Заради справедливості варто визнати, що навіть ці 10 мандатів не допомогли б опозиції сформувати більшість у парламенті сьомого скликання. Звичайно, відмовлятися від них не варто, але й ціна за ці мандати явно не пропорційна. Якщо ж говорити про захист голосів, то опозиції варто було робити це відразу після закриття виборчих дільниць.

Про наміри і запасні варіанти

Учора кандидат у народні депутати від ООБ Анатолій Гриценко на своїй сторінці у Facebook написав, що опозиціонери готові "обнулити" партійні списки.


Анатолій Гриценко. Фото: innovations.com.ua

"Щойно я вніс Арсенію Яценюку, як голові Ради Об'єднаної опозиції "Батьківщина", пропозицію: негайно (завтра, максимум у вівторок) скликати З'їзд ВО "Батьківщина" - обнулити і партійний список, і список мажоритарників. В Раду за цих умов – не йти! Бо інакше втратимо довіру людей, які нас підтримали, а це – найважливіше! Яценюк підтримав. Турчинов теж. Соболєв теж. З іншими лідерами партій зв'язуємося. Бо всі в різних ОВК зараз воюють. Сам теж зараз їду до Канева підтримати людей", - пише Гриценко.

Учора ввечері та сьогодні вранці партії "УДАР" та ВО "Свобода" відрапортували, що підтримують таку ідею.

Утім, опозиційні сили у справі відмови від мандатів залишили собі запасний вихід, щоб даремно не позбутися тих 182 мандатів, які вони здобули на останніх виборах. Один із лідерів ООБ Арсеній Яценюк заявив, що опозиція вимагає визнати перемогу їхніх кандидатів у тих округах, де вони набрали більше голосів, а також покарати винних у фальсифікаціях результатів виборів. Якщо ж влада не виконає цих вимог, то лише тоді опозиціонери, можливо, й почнуть "обнуляти" списки.

Опозиція добре розуміє, що може втратити отриманий на виборах результат і невідомо, чи на ймовірних перевиборах зможе перевершити його.

Як зректися мандату?

Конституція України дає депутатам декілька варіантів позбутися свого мандату.

Зокрема, це може статися у випадку, якщо депутат відмовиться приймати присягу чи добровільно складе повноваження, написавши відповідну заяву.

Також парламент може розпустити Президент.

Стаття 90 каже, що Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Є ще дві статті, які регламентують, як Рада може втратити чинність. Стаття 82 регламентує, що ВРУ є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Саме на це положення 82 статті й розраховують опозиціонери.

Водночас Основний закон і закон про вибори народних депутатів не передбачає розпуску парламенту шляхом "обнулення списків".

В опозиції не знають, як розпустити Раду

Один із членів ВО "Батьківщина", заступник голови парламентського комітету з питань регламенту Сергій Сас розповів iPress.ua, що опозиція керуватиметься саме 82 статтею Конституції, яка передбачає припинення повноважень парламенту, якщо не обрано дві третини депутатів.

"У який спосіб це можна зробити? Я поки не можу дати відповідь щодо законодавчого механізму. Але є політичні інструменти. Правовими методами проти безпредєлу боротися неможливо", - сказав Сас і порадив звернутися до ініціатора ідеї – Анатолія Гриценка, щоб він розповів про механізми.

Сас також сумнівається, що ситуація дійде до перевиборів. Але у тих округах де відбувалися фальсифікації – там перевибори конче потрібні.

Анатолій Гриценко повідомив iPress.ua, що для реалізації пропонованого ним сценарію три опозиційні політичні сили мають прийняти "свідоме, відповідальне політичне рішення". Зі слів Гриценка зрозуміло, що такого консолідованого рішення наразі нема, а є лише спільна заява про наміри.

Щодо юридичного механізму реалізації сценарію, то Гриценко лише відповів, що "такі можливості є" і порадив звернутися до юристів.

Закон таких випадків не передбачає

За словами голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, законодавство не передбачає "обнуління" списків.


Ігор Коліушко. Фото: vkurse.ua

"Але також не можна сказати, що списки неможливо "обнулити". Обрані депутати мають право відмовитися від мандата. Що буде в такому випадку? Тут не на всі питання закон дає відповіді. За 82 статтею Конституції, для повноважності до парламенту має бути обрано не менше ніж 2/3 від конституційного складу. Це означає, що у випадку, коли від мандату відмовлятися більше 150 депутатів, тоді Верховна Рада нового скликання не зможе бути повноважною. І тоді нема сенсу складати присягу решті депутатам", - повідомив iPress.ua Коліушко.

Це означає, що Верховна Рада шостого скликання буде діяти до того часу, поки її не замінить нова Рада у кількості не менше 300 депутатів.

Легше із депутатами-мажоритарниками.

"Що стосується мажоритарних округів, то закон про вибори народних депутатів каже, що по тих округах, де депутат відмовиться від мандату, ЦВК оголосить повторні вибори. У тих округах, де депутат не відмовиться від мандату, там виборів не буде і обраний по округу депутат буде чекати, поки в Раді не набереться 300 депутатів", - стверджує юрист.

Складніше зі списком. Якщо депутати, які пройшли за списками партій у Раду відмовляються від своїх мандатів, то за законом на їхнє місце приходять ті, хто залишився у списку. Список опозиції налічує 225 прізвищ. То ж зрікатися мандатів опозиціонерам доведеться у декілька турів.

Але й далі ситуація залишається зовсім незрозумілою.

"Припустимо, що ми "обнулили" списки і за трьома партійними списками у Раді нема депутатів. У цій ситуації закон знову ж таки не дає відповіді, що робити далі. Прямої вимоги про те, що треба робити нові вибори у законі нема. Тому тут потрібні все таки якісь політичні домовленості про те, чи оголошувати вибори по загальнодержавному виборчому окрузі", - резюмував Ігор Коліушко.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Facebook та Twitter. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

05 11 2012 15:46
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ