У неділю Нікушор Дан був обраний наступним президентом Румунії. Набравши понад 53% голосів виборців, прихильник Європейського Союзу Дан випередив правого кандидата Джордже Сіміона. Перемога Дана відбулася після суперечливого рішення Конституційного суду Румунії про анулювання президентських виборів у листопаді 2024 року через втручання у них росії.
Деніел Фрід, почесний співробітник в Atlantic Council і колишній посол США в Польщі:
З президентських виборів у Румунії можна винести два уроки. По-перше, румуни, схоже, відвернулися від істеблішменту партій, які десятиліттями торгувалися за право керувати урядом. Кандидат від правлячої коаліції не пройшов у другий тур, а Дан і Сіміон, за словами румунів, розглядалися як альтернатива правлячій коаліції. По-друге, всупереч прогнозам (або побоюванням), перевага аутсайдера не перетворилася на перевагу націоналіста чи антиєвропейського пропагандиста, а саме так вів свою кампанію Сіміон. Дан, математик за освітою, проводив кампанію, яка була проєвропейською, пронатівською та проукраїнською.
Здавалося, що Сіміон користується підтримкою росії, і циркулює багато історій про російські інформаційні операції на його користь. Він тримав дистанцію стосовно путіна (мудрий крок для скептично налаштованої до росії Румунії) і натомість загравав з рухом MAGA, навіть відвідавши США під час передвиборчої кампанії. Але це не забезпечило йому достатньої підтримки на батьківщині.
Перемога Дана є вирішальною, але сама по собі вона не подолає розбіжності у румунському суспільстві. Румуни голосували за Європу і демократію, а не за націоналізм, але, схоже, вони також хочуть змін у формі кращого управління. Дан отримає мандат, але попереду на нього чекає велика робота.
Вікторія Оларі, наукова співробітниця з питань Молдови в Лабораторії цифрових технологій досліджень Atlantic Council (DFRLab):
Другий тур президентських виборів у Румунії перетворився на напружену гонку зі значними ставками для країни і всього регіону. Дан переміг, і цей результат був очікуваним, головно, з огляду на високу явку виборців, що забезпечило йому сильний демократичний мандат.
З перших годин дня виборів ультранаціоналістичний табір Сіміона дав зрозуміти, що вони не змиряться з поразкою. Вони звернулися до соцмереж зі звинуваченнями у фальсифікаціях і поширювали фейкові новини, які імітували легітимні ЗМІ й неправдиво оголошували Сіміона переможцем. Сіміон закликав своїх прихильників не довіряти екзитполам, стверджуючи, що політичні еліти маніпулювали результатами за лаштунками. Його команда також звинуватила іноземних акторів у втручанні, зокрема, президентку Молдови Маю Санду в тому, що вона нібито мобілізувала румунських виборців у Молдові. Це сталося після безпрецедентної явки виборців у другому турі, частково спричиненої ворожою риторикою Сіміона щодо Молдови. Націоналістичний табір також заявив про втручання Франції, звинувативши президента Еммануеля Макрона.
Ці вибори стосуються не лише Румунії. Вони мають велике значення і для всього регіону. Перемога Дана, ймовірно, закріпить прихильність Румунії до ЄС і НАТО, що є життєво важливим кроком, оскільки війна росії в Україні турбує регіон. Це має вирішальне значення, оскільки стратегічна позиція Румунії зміцнює регіональну безпеку й підтримку Києва. Крім того, це, ймовірно, підтримає зусилля Молдови щодо інтеграції в ЄС під керівництвом Санду, сприяючи тіснішим зв'язкам між Румунією та Молдовою і протидіючи російському впливу. З іншого боку, перемога Сіміона, ймовірно, підбадьорила б ультраправі рухи по всій Європі, порушила б регіональну єдність і зашкодила б підтримці України, проти якої Сіміон відкрито виступав.
Навіть попри всі розбіжності, румунські виборці надіслали гучний сигнал: вони відкидають стару політичну еліту. І Дан, і Сіміон позиціонували себе як антисистемні борці, використовуючи широке розчарування корупцією та невдачами в управлінні. Цей заклик до змін є реальним, і він продовжуватиме визначати майбутнє Румунії.
Анка Агачі, наукова співробітниця Центру стратегії і безпеки ім. Скоукрофта, аналітикиня з питань оборонної політики в корпорації RAND:
"Надія і терпіння". Це те, про що попросив Дан, тепер уже обраний президент Румунії, у своїй промові, коли були оприлюднені перші результати екзитполів.
Терпіння, тому що його мандат буде неймовірно складним. Йому доведеться терміново обрати прем'єр-міністра і допомогти створити проєвропейську політичну коаліцію в румунському парламенті, третину якого складають ультраправі партії. Йому потрібно буде допомогти побудувати довіру в економіці, яка має найвищий в ЄС бюджетний дефіцит порівняно з ВВП. І він повинен буде очолити зовнішню політику країни тоді, як регіональний контекст для Румунії ще ніколи не був таким небезпечним, зважаючи на триваючу війну росії в Україні. У довгостроковій перспективі Дану доведеться боротися з першопричинами невдоволення, які дали кисень ультраправим партіям і поставили Румунію на межу катастрофи. Країна потерпає від бідності, нерівності, недієздатної системи охорони здоров'я, корупції, неефективних, нечутливих і недовірливих державних інституцій, а також забутої діаспори. Йому доведеться "відбудовувати єдину Румунію" разом із розділеним населенням.
Але Дан також мав рацію, коли просив про надію. За результатами виборів у неділю румуни твердо зробили вибір залишатися на якорі західної, трансатлантичної спільноти. Незважаючи на зовнішній тиск, дезінформаційні кампанії, підозри у російському втручанні та побоювання щодо оскарження результатів виборів, румуни чітко заявили, що вони є європейцями. Але ті ж самі виборці, які масово проголосували за двох антисистемних кандидатів, також дали зрозуміти, що більше не хочуть того ж самого у румунській політиці. Це надія і можливість, з якою стикається Румунія.
Марк Скотт, старший науковий співробітник DFRLab в рамках Ініціативи "Демократія + технології":
Зіткнувшись зі шквалом неправдивої інформації в інтернеті, потенційним іноземним втручанням та непрозорими діями соцмереж, другий тур президентських виборів у Румунії витримав критику, але лише частково. За кілька годин до обрання Дана Сіміон з'явився на Х, щоб проголосити себе новим президентом Румунії, але потім відмовився від цієї заяви, коли офіційний підрахунок голосів дав остаточну перемогу Дану.
При цьому генеральний директор Telegram Павло Дуров також вийшов на свою платформу та інші соцмережі, щоб звинуватити "західноєвропейський уряд" у тому, що він закликав Telegram "змусити замовкнути консервативні голоси в Румунії". Згодом російський технологічний бос вказав, що це Франція, хоча Париж заперечував будь-яке потенційне втручання у вибори в східноєвропейській країні.
Більше, ніж будь-які інші нещодавні європейські вибори, голосування в Румунії було пронизане потенційними цифровими атаками на місцеві демократичні інститути, включаючи десятки кібератак, які, за припущенням сил безпеки країни, могли бути здійснені з росії. У відповідь румунські чиновники та представники Єврокомісії розкритикували соцмережі за те, що вони роблять недостатньо для боротьби зі зловмисниками як у країні, так і за її межами.
Проте навіть через кілька годин після офіційного оголошення Дана наступним президентом Румунії було оприлюднено мало свідчень про роль цих глобальних платформ у просуванні неправдивої інформації, пов'язаної з виборами. Місцеві виборці здебільшого залишаються у невіданні щодо того, як соцмережі, і потенційні зловмисники, могли впливати на них під час виборів цих вихідних. Це залишило більше запитань, ніж відповідей, оскільки політики, технологічні гіганти та громадськість намагаються розібратися, як Дан успішно випередив Сіміона на виборах, де боротьба відбувалася як в інтернеті, так і в офлайні.
Андрій Коватарю, позаштатний старший науковий співробітник Глобального енергетичного центру Atlantic Council:
Після місяців політичної турбулентності й поляризації виборців, відновлення макроекономічної стабільності тепер залежить від формування нового уряду – нелегке завдання, попри проєвропейську більшість у румунському парламенті.
Результат виборів має наслідки й для стратегічного енергетичного напрямку Румунії, хоча питання енергетики та кліматичної політики не були помітними у передвиборчих дебатах. Дан пообіцяв, що Румунія залишиться на шляху регіональної енергетичної значущості, доведеної протягом останніх кількох років, і посилить існуючу співпрацю зі США та ЄС. Його платформа включає пропозиції щодо створення національного енергетичного чемпіона, зменшення енергетичної залежності Румунії від авторитарних режимів, підтримки стратегічних інвестицій (зокрема в центри обробки даних) та поглиблення зв'язків з Молдовою та Україною. Його рішуча підтримка розширення ЄС ще більше посилює геополітичну та енергетичну роль Румунії в Центральній та Східній Європі.
Водночас, Румунія, як і інші країни ЦСЄ, стикається зі зростаючою напругою між прискореною декарбонізацією ЄС та акцентом США на "енергетичній свободі", про що нещодавно заявив міністр енергетики США Кріс Райт на бізнес-форумі "Тримор'я" у Варшаві. Ця розбіжність створює як виклики, так і можливості. Президент Румунії може відіграти ключову роль у розширенні виграшного набору між Брюсселем і Вашингтоном через посилення енергетичної дипломатії – просування ядерного партнерства (зокрема, малих модульних ядерних реакторів за підтримки США), розробку чорноморського газу, транскордонну інфраструктуру з Україною та Молдовою, а також збільшення обсягів чистої генерації електроенергії. Румунія також має потенціал стати центром виробництва чистих технологій, підтримуючи як цілі ЄС, так і трансатлантичну інтеграцію в умовах мінливого геополітичного ландшафту.
Просуваючи проєкти, які знаходять відгук як у Брюсселі, так і у Вашингтоні, Румунія може посилити свою геополітичну вагу в енергетичному просторі.
Джерело: Atlantic Council
