Вдень і вночі росія тероризує Україну дронами-камікадзе. Вони сотнями дзижчать у небі, перевантажують українську ППО і без розбору врізаються у військові та цивільні цілі. Цього літа кількість таких ударів значно зросла. Кілька днів тому москва запустила за одну ніч близько 600 дронів. За оцінкою України це була друга за масштабом повітряна атака з моменту вторгнення у лютому 2022 року. З цієї інформації починає своє розслідування британське видання The Telegraph.
За його словами, мало що свідчить про те, що атаки послабшають. Представники української розвідки заявляють, що до кінця цього року росія планує виготовити 2 млн дронів типу FPV, 30 тисяч дронів великої дальності і 30 тисяч дронів-приманок. За це москва має дякувати Пекіну.
The Telegraph з'ясував, що за 2023-2024 роки китайські компанії безпосередньо поставили російським фірмам деталей і матеріалів на суму щонайменше $63 млн – у період, коли москва вибудовувала масштабну логістичну інфраструктуру для своєї внутрішньої програми з виробництва безпілотників.
Майже чверть вартості цих поставок – $14,4 млн – було відправлено підсанкційним російським фірмам, що пов'язані з виробництвом розроблених в Ірані дронів-камікадзе "Шахед", які працюють у спеціальній економічній зоні в місті Алабуга. Про це свідчать глобальні торговельні записи компанії ризик- та дата-розвідки Sayari, які проаналізував The Telegraph.
Товари, які Китай безпосередньо експортував до росії, включали авіаційні двигуни, мікрочипи, металеві сплави, об'єктиви для камер, скловолокно, емульсійні зв'язувальні для скловолокна та нитки з вуглецевого волокна – всі ключові компоненти для виробництва безпілотників, які щоночі сіють хаос в Україні.
Загалом The Telegraph визначив 97 китайських постачальників.
Публічно Китай удає нейтральність щодо вторгнення росії. Але постачання деталей для дронів свідчить про тісне військове партнерство між Пекіном і москвою, наголошує видання. Це відбивається і на полі бою, де українські військові регулярно розбирають збиту російську техніку і виявляють у ній деталі китайського виробництва.
"Ми постійно знаходимо плати і мікросхеми, які походять з Китаю, – сказав пілот підрозділу ППО ЗСУ, який говорив на умовах анонімності. – Деякі з них досі мають бренди виробників; я бачив такі з китайськими ієрогліфами".
Безпосередньо втручатися у війну, надсилаючи військову техніку або війська, як це зробила Північна Корея, для Китаю було б надто ризиковано з огляду на його власні стратегічні інтереси. Тому Пекін підтримує москву "з-за лаштунків", дозволяючи китайським компаніям експортувати товари подвійного призначення, вивівши двосторонню торгівлю на рекордні $280 млрд у 2024 році.
Позитивні двосторонні відносини є "критично важливими для їхнього економічного виживання", вважає викладач Університету Ексетера, який спеціалізується на зовнішній політиці Китаю Андреа Гізеллі. "Кожна зі сторін має надзвичайно важливий інтерес у виживанні іншої; це не зміниться. Це простий географічний факт", – пояснює він, адже обидві країни мають спільний кордон завдовжки понад 4 тис. км.
Як зазначає The Telegraph, такий підхід дає Пекіну простір для звинувачень Заходу у розпалюванні війни через постачання Україні озброєнь та військової підтримки Києву. Гізеллі вважає, що це дає їм можливість сказати: "Ми не підтримуємо росію; ні, ми не надаємо військової підтримки". "Це фіговий листок, але це заперечення, і це важливо", – додав він.
На початку липня міністр закордонних справ КНР Ван Ї приватно сказав європейським посадовцям, що Китай просто не може дозволити росії програти війну, оскільки це створило б ризик того, що США переключать всю свою увагу на Китай.
Наступного дня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга опублікував в інтернеті фотографії китайського компонента виробництва компанії Suzhou ECOD Precision Manufacturing, з чітким маркуванням на деталі, зазначивши, що його вилучили з ударного дрона "Герань-2" (російська копія іранського Shahed-136), збитого під час недавньої атаки на Київ.
Фото: x.com/andrii_sybiha
Китайські компанії, серед яких Changzhou Utek Composite, Taishan Fiberglass, Jilin Hongsheng Trading, Yongji Rongdu Commercial and Trading і Hebei Jigao, поставили низку виробів зі скловолокна і вуглецевого волокна, таких як нитки, зв'язувальні агенти, комплектувальні для обробки і порошок скловолокна – все це відправлялося безпосередньо російським фірмам, що працюють в Алабузі й залучені до виробництва дронів "Герань"/"Шахед".
Harbin Bin-Au Technology, Jinhua Hairun Power Technology і Shandong Xinyilu International Trade також постачали авіаційні двигуни і комплектувальні щонайменше на $1,2 млн компанії Drake LLC, яка працює в Алабузі.
Лише за три місяці 2023 року китайська компанія Ningbo Peak Cloud Import and Export відправила літаки та авіаційні двигуни на суму $4 млн російському "Уральському заводу цивільної авіації", який перебуває під санкціями за виробництво ударних безпілотників, зокрема "Форпост", що використовуються для відстеження переміщень військ і ударів по критичній інфраструктурі.
The Telegraph також ідентифікувала п'ять підсанкційних російських компаній, відповідальних за імпорт комплектуючих з Китаю та прямих постачальників значної частки китайських деталей, що застосовуються у виробництві дронів.
Ці російські фірми, серед яких "Уральський завод цивільної авіації", "Акметрон", "ПТ Електрон", "ПТ Електронік" і "Радіолайн", придбали низку компонентів у китайських постачальників, як-от Asia Link Shanghai International Logistics, яка відправляла все – від металовиробів до чипів.
На початку 2023 року москва і Тегеран уклали угоду вартістю $2 млрд щодо виробництва дронів "Шахед" в росії. Але "після того, як Іран передав креслення, програмне забезпечення та технології виробництва безпілотників "Шахед-136" [...] росія налагодила повноцінне внутрішнє виробництво", – пише Центр оборонних реформ, українська дослідницька організація, у звіті, з яким ознайомилося видання The Telegraph.
"Відтоді Іран відійшов на другий план, Китай став головним зовнішнім постачальником, причому такі важливі компоненти, як двигуни і навігаційні системи, надходять з Китаю", – йдеться у звіті.
Більша частина внутрішнього виробництва "Шахедів" відбувається в СЕЗ "Алабуга", стратегічно розташованій на правому березі річки Ками. З іншого боку знаходиться Іран, що дає змогу здійснювати пряме транспортування матеріалів.
Саме тут, за 1000 км на схід від москви, з конвеєрів сходять удосконалені, власні російські модифікації – ударні дрони "Гарпія" та приманки "Гербера", зроблені завдяки іранським кресленням та постійним постачанням китайських комплектуючих. Наприклад, російський дрон "Гарпія" приводиться в дію китайськими двигунами Xiamen Limbach Aircraft Engine.
Темпи виробництва помітно зросли: у першій половині 2024 року з конвеєра зійшло понад 2 000 дронів "Гарпія" порівняно з 2 500 таких дронів, які росія виробляла раніше протягом року.
За даними Центру оборонних реформ, компанія Mile Hao Xiang Technology, яка виробляє двигуни, встановлені на "Гербері", відвантажила продукції на понад $1,8 млн до росії у 2022-2023 роках, як напряму, так і через посередників. Її основними російськими імпортерами були АТ "Секвоя" та ТОВ "Юніком".
За останні три роки одна російська ТОВка "Алабуга-Файбер" імпортувала з Китаю на $24,7 млн 3 000 тонн ниток із вуглеволокна, вироблених компаніями Jilin Hongsheng Trading, Jilin Tangu Carbon Fiber Co та Jilin Chemical Fiber Friend Textile.
російське ТОВ "Морган" імпортувало з Китаю товарів на суму майже $5,8 млн для заводу безпілотників у СЕЗ "Алабуга". Серед її найбільших постачальників була компанія Suzhou ECOD, назва якої була чітко видна на деталі, фото якої оприлюднив Андрій Сибіга.
За даними Центру оборонних реформ, компанія Suzhou ECOD, що перебуває під санкціями України, із серпня 2024 року відправила продукції на суму $1,6 млн. ТОВ "Морган" також імпортував літієві батареї майже на $1,2 млн; у документах це зазначено як товари, потрібні для "спеціальної військової операції".
Як наголошує The Telegraph, дрони дозволили росії перевантажувати систему ППО України, особливо з огляду на зростання використання дронів-приманок, і надійніше атакувати критичну інфраструктуру. Це також дозволило російським військовим максимізувати психологічну війну, створюючи для українців середовище постійного стресу.
Китай, ймовірно, постачає росії значно більше, ніж відображено в торгових записах, проаналізованих The Telegraph і Sayari, тож грошові оцінки слід вважати нижньою межею, а не стелею, адже жодна з країн не звітує про поставки послідовно і точно.
Раніше Пекін вже намагався постачати розібрані безпілотники, маркуючи їх як запчастини до вітрових турбін, незважаючи на міжнародні заборони на постачання озброєнь.
Водночас, як зазначив аналітик Sayari Філ Кітток, торгові дані дають "оптику, що демонструє значну роль китайських виробників компонентів та експортерів у оборонно-промисловій базі росії".
The Telegraph зауважує, що складніше відстежити товари, що передаються опосередковано через треті країни. Ця практика, за словами експертів і військових, дозволила росії обійти санкції та імпортувати найважливіші китайські комплектуючі і навіть деталі зі США, Франції та Німеччини.
"Це досить поширене явище, – цитує британське видання українського пілота ППО. – Недостатньо робиться для того, щоб перекрити потік цих компонентів до третіх сторін, які контрабандою завозять їх до росії. Вони стверджують, що імпортують HVAC (системи кондиціонування та вентиляції), комп'ютери, ігрові консолі та таке інше, але насправді контрабандою ввозять це на захід росії, де у них багато заводів з виробництва БПЛА".
The Telegraph пише, що Китай зайшов так далеко, що, за повідомленнями, дозволив росії створити на своїй території програму озброєнь для розробки та виробництва ударних безпілотників великої дальності, зокрема "Гарпія-3", і постачати готові системи до москви, як розповідали джерела з розвідки агентству Reuters у 2024 році.
Видання наголошує, що у час, коли західні партнери розірвали зв'язки з москвою після її вторгнення в Україну, Китай прийшов на допомогу, заповнивши торговельну прогалину: купує російську нафту і продає все – від автомобілів до електроніки. Розслідування The Telegraph наприкінці 2023 року з'ясувало, що Китай допомагає озброювати росію гелікоптерами, дронами, оптичними прицілами та критично важливими металами, які використовує міністерство оборони.
Наприкінці серпня дві країни провели перші спільні навчання підводних човнів у Тихому океані – ще одна ознака поглиблення зв'язків, частково заснованих на міцній дружбі між путіним і Сі. Видання нагадує, що вони зустрічалися понад 45 разів; проводять більше часу один з одним, ніж з будь-якими іншими лідерами, регулярно обмінюються подарунками на дні народження і влаштовують прийоми. Цього тижня вони зустрілися в Китаї на саміті Шанхайської організації співробітництва разом із прем'єром Індії Нарендрою Моді.
Попри загрозу вторинних санкцій або захмарних тарифів проти Китаю за купівлю російської нафти, про що неодноразово попереджав Дональд Трамп, ніщо не бентежить Пекін, який і без того втягнутий у тривалу торговельну війну з Вашингтоном.
Певною мірою Китай був би радий закінченню війни і відновленню миру, що підтримало б його глобальні економічні амбіції.
"Китай виграє від стабільності у світі, – вважає Гізеллі. – Але якщо їм доведеться обирати між стратегічними інтересами і принципами дипломатії, вони оберуть стратегічні інтереси. Пекін просто не може покинути путіна".
Джерело: The Telegraph
