Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Політична ситуація менше впливає на курс гривні, ніж економічні обставини, - економіст

Ярослав Іваночко
Політична ситуація менше впливає на курс гривні, ніж економічні обставини, - економіст
Фото: job-sbu.org
Падіння курсу гривні шокувало українців. Ті, хто тримав заощадження у національній валюті у паніці кинулися купувати долари, яких в обмінниках практично не залишилося. Про те, що робити у цій ситуації звичайним громадянам, які тримали свої заощадження у гривні iPress.ua спілкувався із старшим аналітиком Міжнародного центру перспективних досліджень Олександром Жолудем.

Україна отримала перший транш російського кредиту, парламент прийняв бюджет. Здавалося б, що передумов для коливання курсу немає. Яка причина такого стрімкого падіння гривні?

Не коректно говорити, що не було жодних передумов для падіння гривні. Ми можемо подивитися на внутрішні і зовнішні чинники. Зараз, наприклад, відбувається падіння більшості валют країн, що розвиваються. Ми можемо подивитися на наших сусідів росіян, турків, поляків – всюди відбувається ослаблення національної валюти відносно долара. Цей процес посилився на початку цього року.

По-друге, треба розуміти, що Україна впродовж останніх півтора року перебуває в рецесії, а той бюджет, який прийняла Верховна Рада насправді не враховує того, що держава знаходиться у важкому стані, а у ньому записано істотне зростання доходів. Це при тому, що минулого року податків і зборів зібрали навіть менше ніж позаминулого. Тобто ситуація зараз не є такою, щоб нарощувати видатки. Є питання, чи зможемо ми зібрати стільки, скільки минулого року. Парламент затвердив нереалістичний бюджет із зростанням на понад 10% видатків. Це також дуже не добре.

Щодо кредитів Росії. Так, ми отримали від Росії $3 млрд наприкінці 2013 року аби закрити діру у бюджеті минулого року. Але от цього року ми вже би мали отримати другий транш російського кредиту, але вони поки що його не дають. Цей кредит майже повністю мав би піти на погашення нашого боргу за газ перед Росією. Нагадаю, що до 10 лютого Україна мала б погасити "Газпрому" близько $3 млрд боргу за газ. Ці ж гроші треба десь взяти. Уряд очікував, що частково ці гроші можна буде взяти із кредиту, який йому дадуть росіяни, але вони його поки не дали. Відповідно це також збільшує попит на валюту на ринку.

Також на ці об’єктивні чинники накладається політична нерівновага в країні, але за своєю вагою вона є значно меншою, аніж ті чинники, які я перелічив. 

Зараз люди не знають, що робити - чи терміново міняти гривню на долари, чи вкладати у золото. Що ви порадите у цій ситуації?

Сьогодні бігти і міняти гривню на долари вже запізно. Якщо б це робити раніше, то це б мало ефект. А зараз ні. Існує ймовірність, що подальшого ослаблення гривні вже не буде, але ситуація критично залежить від того, як себе буде поводити Національний Банк України. Зараз це не зовсім зрозуміло, як і не зрозуміло те, що буде із зовнішнім та внутрішнім кредитуванням. Чи отримаємо ми якісь кредити з Росії або від когось ще, якщо зможемо домовитися? Це вплине на те, що буде із припливом валюти в Україну і скільки ми зможемо витрачати цієї валюти на виплату боргів, на купівлю населенням, на оплату імпорту. Ситуація до кінця не ясна. З одного боку можлива зупинка курсу на теперішньому рівні або навіть незначне повернення назад, коли долар знову коштуватиме менше дев'яти гривень. Також можливе і продовження ослаблення національної валюти. Залежатиме від того, що ми отримаємо, які кредити.

Чи потягне падіння курсу гривні подорожчання інших товарів, зокрема продуктів харчування?

Щодо продуктів харчування, то значного підвищення не має бути, бо більшість продуктів виробляються в Україні і з української сировини. Обмінний курс в першу чергу впливає на імпорт – тобто ті продукти, які імпортуються напряму або для яких імпортується сировина. Наприклад, нафтопродукти, товари тривалого користування – одяг, взуття значна частина яких імпортується в Україну.

Підняття цін на продукти харчування може відбутися тоді, якщо підвищення курсу призведе до того, що підуть вгору зарплати і це збільшить витрати у підприємств у тому числі харчової промисловості.

А що робити людям, які мають рахунки із гривневими і валютними депозитами?

Ті хто вніс гривневі депозити під 20% річних на початку минулого року, коли курс на міжбанку був на рівні 8,15 за долар, то сьогодні навіть якщо курс буде понад 9,5 грн, то вони все одно виходять на нуль. І тут проблеми немає. Якщо в людей є гроші на депозиті, то можна якусь частину залишити в банку. Бо зараз, якщо люди почнуть активно забирати гроші з банків, то НБУ введе тимчасовий мораторій на зняття. Подібне було вже у 2004 та 2008 роках. Але чи треба зараз терміново переводити гривневі депозити у валютні? Я вважаю, що зараз приблизно однакові ризики – валюту класти на депозит чи гривні через те, що у гривні значно вищий відсоток.

Чи варто зараз брати кредити на техніку або інші товари?

Якщо людина дуже потребує якогось товару і, відповідно, вважає, що її майбутні доходи дозволять їй оплатити ці кредити, то так.

Як Ви у цій ситуації, яка склалася оціните роботу уряду та Нацбанку?

Основна проблема у помилковій позиції НБУ попередніх 2-х років з утримання курсу під час рецесії, що збільшило ставки по кредитах, негативно впливаючи на обсяг інвестицій. Помилка уряду у стимулюванні споживання населення під час рецесії – ці додаткові кошти йшли переважно на купівлю імпортних товарів, а значить не стимулювали економіку. Життя в борг не може бути нескінченним.

Довідково:

Економіст Олександр Жолудь спеціалізується на монетарній політиці, розвитку фінансового сектору та ціновій політиці. Має досвід роботи у сфері економетричного аналізу та прогнозування. Раніше упротягом року працював репортером для міжнародної організації CEEMarketWatch, авторитетного аналітичного видання, присвяченого фінансовому ринку.

Зараз досліджує питання переходу до масштабних безготівкових розрахунків, потенціалу української економіки та інші сфери. Підготував прогнози щодо демографії, робочої сили та капіталу в Україні до 2050 року, здійснює регулярні обчислення прогнозного номінального та реального ВВП і є постійним співавтором економічного прогнозу МЦПД.

 

Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Війна в Україні після російських виборів. Активізація чи затягування? – Мік Раян
Війна в Україні після російських виборів. Активізація чи затягування? – Мік Раян