Знову з'являються повідомлення про те, що росіяни будують більш широкі пояси загороджень в окупованій частині України. Це говорить нам про декілька речей – про політичну та військову важливість цих перешкод.
По-перше, будівництво цих смуг перешкод демонструє політичну важливість районів, де вони встановлюються. Я розгляну їхню військову корисність пізніше, але ці загородження виглядають як прояв політичної волі.
З потенційною втратою Херсонської області на захід від Дніпра, росія повинна продемонструвати рішучість утримати інші частини України, які вона анексувала і незаконно окупувала. Тому дуже помітне будівництво перешкод.
По-друге, російський уряд – у своїх внутрішніх повідомленнях – повинен компенсувати свої втрати на полі бою і розповіді про хаос у мобілізаційній системі. Ці загороджувальні пояси надають контрповідомлення про те, що він серйозно налаштований утримувати територію.
російська армія і путін відчайдушно потребують хороших новин з України. Це один із способів (хоча і цинічний) представлення таких історій.
По-третє, фізичні перешкоди все ще мають певну військову корисність. Зазвичай вони включають міни (протитанкові та протипіхотні), дріт, "зуби драконів" та інші перешкоди, що ускладнюють їхнє подолання. Однак тут є кілька великих застережень.
Як відомо будь-якому хорошому воєначальнику, тактичні загородження завжди повинні бути "прикриті спостереженням і вогнем". Це означає, що такі пояси загороджень, які будують росіяни, мають бути під спостереженням (наземним, повітряним або комбінованим).
Загородження також повинні прикриватися вогнем. Це означає, що противник, який наближається до них або намагається їх прорвати, може бути швидко уражений вогнем прямою та неприцільною наводкою.
Загородження, як правило, мають на увазі "ефект", коли вони проєктуються. Це означає, що вони призначені для того, щоб "повернути" сили противника в район бойових дій, "заблокувати" або "зафіксувати" противника в районі бойових дій, або "порушити" формування або швидкість наступаючих сил.
Звичайно, штучні перешкоди завжди повинні посилювати природні, такі як річки, ліси, урбанізовані території тощо.
Величезний обсяг розвідки та планування йде на планування смуг і зон перешкод. Вони, як правило, не "наносяться" саперами на карту. Замість цього вони є невід'ємною частиною більш широкого тактичного плану старшого командира.
Важливим моментом є те, що з огляду на майбутній наплив в Україну великої кількості погано підготовлених, нещодавно мобілізованих військ, росіяни, ймовірно, вважають, що вони можуть замінити навчання фізичними перешкодами на полі бою.
Оборона за загородженнями є набагато простішим тактичним завданням, ніж більш мобільні форми оборони, і набагато, набагато простішим, ніж наступальні операції.
Як західні, так і російські військові доктрини зберігають використання загороджень у тактичних операціях. росіяни знають, що сухопутні війська повинні боротися за відвоювання території в Україні, і повинні вірити, що ці перешкоди сприятимуть досягненню цієї мети в подальшому.
Зараз велике питання в Україні полягає в тому, чи були ці перешкоди спроектовані та розміщені в першу чергу для військового ефекту, чи вони існують виключно для політичного наративу в росії.
З моєї точки зору, і незважаючи на деякі недоліки, що спостерігаються в російській армії до цього часу в цій війні, ми повинні припустити, що росіяни використовували принципи для створення перешкод, які я розглядав у цій темі. Ніколи не потрібно недооцінювати ворога!
І останнє: створення та встановлення таких перешкод вимагає ресурсів. Хоча росія може використовувати для цього цивільних підрядників, це все одно ресурс, який не може бути використаний для інших цілей – наприклад, для відбудови міст і селищ, які росіяни зруйнували під час захоплення.
Підсумовуючи, можна сказати, що ці перешкоди мають певну політичну і певну військову корисність. Але остаточний вплив цих "зубів дракона" та інших перешкод, встановлених росіянами, ми побачимо в боях, які відбудуться взимку та у 2023 році.
Міркування щодо Херсону. Якщо відведення військ відбудеться, воно може супроводжуватися посиленим бомбардуванням всієї України
Цікаве повідомлення про можливе відведення російських військ з Херсону, скоріш за все з західного берега Дніпра. Деякі спостереження.
По-перше, ця заява була зроблена військовими, а не путіним. Поступка території має бути політичним рішенням. Це ще один доказ того, що путін явно робить військових козлами відпущення за російську поразку в Україні.
По-друге, чи є це реальністю, чи, можливо, частиною кампанії з обману, щоб втягнути українців у бій, до якого підготувалися росіяни? Я вважаю, що це реальна справа. Навіть якщо росіяни добре підготовлені на західному березі річки Дніпро, їхню позицію, зрештою, важко утримати.
По-третє, темпи і організація будь-якого російського відходу – з огляду на те, що це має бути цілеспрямована діяльність – багато скажуть нам про моральний дух і спроможність російських сил на Півдні.
По-четверте, враховуючи час, який росіяни мали на підготовку цього відводу, вони можуть не залишити після себе стільки техніки і звалищ боєприпасів, як це було під час Харківської наступальної операції. Тому, можливо, українцям не вдасться захопити ворожу техніку.
По-п'яте, росіяни можуть супроводжувати це виведення посиленням стратегічних ударів в інших частинах України. З їхньої точки зору це є помстою, але також надасть стратегічний комунікаційний матеріал для відволікання російської аудиторії від виведення військ з Херсона та втрати території.
Це важливо. Сказавши російському народу в декларації про анексію, що Херсон є частиною росії, путіну знадобиться історія, щоб виправдати відхід і відволікти від нього внутрішню аудиторію.
Нарешті, якщо виведення військ все ж таки відбудеться, місця дислокації виведених військ дадуть уявлення про їхній бойовий стан, а також про пріоритети генерала суровікіна на зиму і початок 2023 року.
Це лише початкові думки. Існує ще багато невизначеностей щодо цього потенційного виведення. Найближчі дні внесуть більшу ясність.
