Редакція Washington Post наголошує, що президент росії владімір путін має намір знищити Україну і явно не зацікавлений у мирних переговорах, готує нові війська для нових масштабних атак, найімовірніше, в найближчі кілька тижнів або місяців. Військові експерти вважають, що він планує ще одну спробу захопити Київ і усунути українське керівництво. А це, фактично, може означати остаточну перемогу москви і поразку Заходу.
"Сполучені Штати та союзники по НАТО не повинні цього допустити", – наголошує Washington Post.
Щоб запобігти цьому і забезпечити Києву позицію, яка не тільки призупинить майбутні російські атаки, але й відкине ворога, Україні потрібно надати більшу кількість озброєння, у тому числі важкого. Першими в списку стоять висококласні бойові танки – зокрема, Leopard 2 німецького виробництва у достатній кількості, щоб переломити хід війни. Для цього потрібна згода Німеччини. При цьому Washington Post наголошує, що час грає критично важливу роль. Але, як стало сьогодні відомо, Німеччина не погодилася надати Україні танки.
Президент Байден і ключові європейські лідери поки що дуже обережно підходять до надання військової допомоги Україні. кремль патякає про загрозу ескалації, завуальовано натякаючи на ядерну зброю, щоб призупинити західні поставки озброєнь, завдяки яким Україна вистояла.
Однак виживання в найближчому майбутньому – не стратегія для України, а отже, і для Заходу. путін планує довгу гру в надії виснажити громадську думку і рішучість США та Європи, і вважає, що час грає на його боці. Якщо він правий – а є підстави побоюватися, що він не помилився, – політика і позиція Заходу, які підтримують статус-кво, є поганою ідеєю. Гляньте: путін ставить на карту все – імперські амбіції, репутацію, політичне виживання.
Washington Post переконує, що Вашингтон і його ключові союзники нарешті це усвідомили. Західні посадовці цілком логічно почали думати про те, як виграти війну, а не лише про те, як її не програти. Про це свідчить і постачання Україні систем озброєння, які ще півроку тому вважалися "за рамками", хоча й вони постачаються українцям не в такій кількості, щоб знищити російські позиції. Раніше цього місяця Сполучені Штати і Німеччина домовилися надіслати бойові броньовані машини, в тому числі близько 50 "Бредлі" американського виробництва, а Франція заявила, що надсилає легкі танки. За останні дні Велика Британія натякнула, що надасть Києву Challenger 2 – перші бойові танки західного виробництва, відправлені в Україну після вторгнення росії 11 місяців тому.
І хоча крок Британії є важливий, та цього недостатньо. Верховний Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний заявив в інтерв'ю минулого місяця, що його війську потрібно 300 західних танків, щоб змінити хід війни на користь України. Повідомляється, що британці, які мають на озброєнні лише близько 220 Challenger 2, а надішлють Україні близько десяти.
Washington Post розмірковує про те, які ще західні танки можуть надати Україні. Американські танки M1 Abrams вважають недоцільними через вагу та дорожнечу його експлуатації й технічного обслуговування. Натомість французькі Leclercs та італійські Arietes можуть цілком згодитися. Найкращим і найчисленнішим варіантом є німецькі "Леопарди". Кілька тисяч з них перебувають на озброєнні, переважно у Східній Європі та інших країнах. Польща готова відправити їх в Україну, інші країни теж можуть, але потрібна згода Берліна.
Німеччина вагається, її коаліційний уряд, вочевидь, розколовся, а опитування показують, що німецька громадськість також розділилася в цьому питанні. Канцлер Олаф Шольц неохоче, але публічно заявляє, що очікує на допомогу Вашингтона. На початку цього місяця він заявив, що постачання танків Leopard в Україну "дуже залежить від переговорів з нашим трансатлантичним партнером, Сполученими Штатами Америки".
Це фактично заклик до посилення лідерства США, вважають у Washington Post. Тут питання: чи готовий Байден, який пообіцяв не допустити перемоги росії і клявся підтримувати Київ "скільки буде потрібно", продемонструвати відвагу, коли війна в Україні наближається до вирішального моменту?
Джерело: Washington Post
Слід також зазначити, що сьогодні у Washington Post вийшла стаття про необхідність санкцій проти росатома: як із позицією української влади, так і з власною аргументацією, що корпорація залучена до поставок військових і не є суто цивільним енергетичним підприємством. Зокрема, видання згадує, що у зверненні до росатома з нагоди його 15-річчя в грудні президент росії владімір путін похвалив ядерну компанію за її "величезний внесок ... у розробку перспективних систем озброєння і військової техніки та постановку їх на бойове чергування".
Видання цитує лист керівника департаменту росатома, датований жовтнем 2022 року, який отримало від української розвідки. У листі йдеться про нещодавню зустріч вказаного росатомівця з міністерством оборони та представниками російського військово-промислового комплексу. З листа випливає, що компанія пропонує надати товари російським військовим частинам і російським виробникам зброї, які перебувають під санкціями.
Серед виробників зброї – "Алмаз-Антей", виробник ракетних систем; НВК "Техмаш", що виробляє некеровані бомби і системи залпового вогню; "Високоточні комплекси", що виробляє ракети "Іскандер"; НВО "Сплав", що виробляє пускові установки "Ураган", які стріляють касетними бомбами; державний авіабудівний конгломерат; а також кілька російських виробників бронетранспортерів і танків. Детальний опис продукції, доступної для використання російськими військовими і виробниками озброєнь, додається до листа, який був наданий The Washington Post.
Серед матеріалів, які дочірні компанії росатома пропонували надати російській оборонній промисловості, як свідчать документи, що цитує Washington Post, є оксид алюмінію, життєво важливий компонент для ракетного палива. Інші товари включають літій-іонні батареї для живлення танків, систем протиракетної оборони та іншого озброєння; технологію 3D-друку; і хімічні сполуки, що використовуються в авіа- і ракетобудуванні.
Водночас вашингтонська газета підкреслює залежність США та Європи від поставок з росатома, що, власне, і гальмує процес запровадження санкцій. Вона цитує низку експертів, які демонструють позицію, що такі санкції проти російської корпорації не на часі, оскільки світ наразі не готовий відмовитися від її послуг.
