Олексій Коваленко поспілкувався з Аласанією і записав для iPress.ua найцікавіше про пропаганду від російських медіа і протистояння з боку України.
Як Путін переконав мільйони
Росіяни щось зробили зі світовою інформацію. Путін щось зробив зі світом, він його збентежив. Ми з вами всі фашисти. Це не жарт. Десятки мільйонів людей в це вірять, а значить ми – фашисти. Ці мільйони є, вони так думають, отже це точно працює. Путіна підтримує дуже багато людей, крім того в нього є "кнопочка".
В 2008 році у Путіна була проба пера, зараз це запрацювало в нову силу і це ще не кінець. З тих часів не було знайдено ніякої протидії. Кожен рік збирається конференція по протидії брехні, але вони не мають особливого сенсу. Кожен другий каже – чому ви теж не робите пропаганди і контрпропаганди?
ЧИТАЙТЕ: Росія просто хоче, щоб ми вбивали один одного, - Вахтанг Кіпіані
В Україні відбулась Революція гідності. Це - супер. А потім ви дивитесь на вибори – а це не працює. Янукович розбудив 4-5% людей. А, "дякуючи" йому, таких стало 10-15%. Нічого не змінилося. Ми трохи підняли в країні загальний рівень свідомості. А з іншими треба ще працювати. 10-15% - забагато, це – результат Майдану. Взагалі їх 4-5%, не більше. В кожній країні, постійно є тільки 4-5% людей, які штовхають суспільство. Майдан зробив так, щоб нас стало більше. Але митець, який вийшов на Майдан не мріяв все життя воювати з росіянами, він повернеться до мистецтва. І кількість таких людей знов зменшиться. Середня планка буде трохи вище, але 70-75% все одно залишаться такими, якими були.
Я не хочу ставати таким, як російські журналісти. Є такий вираз: "Русский либерал заканчивается там, где начинается вопрос Украины", я би відрізав дещо: "Русский либерал заканчивается там, где начинается".
Про російську медіа-імперію
"Ukraine Today" тільки стартували. Це навіть не копія російського каналу. Проект готувався не таким, його робили вже два роки. Зараз Коломойський просто переорієнтувався на контрпропаганду. Але "Russia Today" вони нескоро зможуть наздогнати. Те, що Росія робила десять років неможливо наздогнати за один рік. Путін почав думати про це ще в 2000 році, коли прийшов до влади. За рік-два він отямився, а потім почав встановлювати імперію. Після цього вся діяльність пішла саме в бік імперії.
Зураб Аласанія. Фото: Аліна Смутко
"Russia Today" готувався не під Грузію – під весь світ. Так само і зараз в гібридній війні такі інструменти використовуються не тільки проти України, а проти всього світу. Вони заходять в парламенти і купують людей. Це зробити доволі просто. Підходять до парламентарів і кажуть: "Ви зможете стати моїм консультантом?". Наприклад, по економіці Британії. Парламентар відповідає: "Добре, чом би й ні, а скільки грошей я буду за це отримувати?". Йому називають суму в 2 тисячі фунтів. Це дуже добра робота: прийти раз на місяць, щось розповісти, проконсультувати. "Якщо буде погано, то завжди можна відмовитись", - думає цей парламентар. Через рік тобі кажуть: "Ти маєш підтримати позицію Росії". – "Чому я маю підтримати?". "Бачиш ці платіжки? Ти тут 20 тисяч вже отримав за рік від Росії". Це економічна війна. Так вони нас перемогли всюди. Крім того – напіввійськовий сценарій як в Осетії, Абхазії, Молдові, далі – в Україні. Інформаційні воїни Росії: "Russia today", "Росія 24", - це 64 мови в усіх країнах світу. Після цього ми бачимо в Америці демонстрації проти України. Що це? Це все наслідки. Це і є гібридна війна.
Солдати інформаційної війни
Зараз збираються зробити Міністерство інформації. Це було б добре, якби воно було збудоване за британським зразком. В Україні зараз одне каже Міністерство внутрішніх справ, зовсім інше – Міністерство оборони. Всі в Україні проти цензури. Якщо згадати військові операції ,в яких брав участь Ізраїль, то там нічого, що стосується війни під час військових операцій не може вийти, якщо це не проходить цензуру. Пропагандистської роботи є десятки видів: наприклад, своя пропаганда має бути і в Білорусії, і в Казахстані. Там має бути і контрпропаганда. Суспільство очікує від нас, що журналісти мають захищати країну таким чином.
ЧИТАЙТЕ: Я б з задоволенням подивилася український серіал про героїв з зони АТО, - Оксана Панасівська
Сьогодні наші канали не роблять ані пропаганди, ані контрпропаганди. В нас немає такої політики, бо ми не вміємо цього робити. Кожен робить щось своє. Так, ми програємо війну, але я б сказав, що ми і не воюємо. В цьому ми і не сперечаємось. Спроби Коломойського з "Ukraine Today" - просто понти: "Я все віддаю державі, в тому числі й переорієнтовую свій канал під інтереси держави".
У війні не буває рівноваги, життя не є чорно-білим. Багато українських журналістів обирає якусь сторону. Якщо ти стаєш солдатом інформаційної війни – попрощайся з професією. Ти зробив свій вибір. Після війни не зможеш повернутись до професії. Як ви будете розмовляти з журналістом, який був наш, але брехав… за наших. Він скаже: "Ну як це, я ж ваш?", то ваша відповідь буде: "Знаєш, брехати не можна ані за наших, ані за їхніх". "Значить ми програли би. Якщо б не брехали, то точно програли би", - відповість він і буде правий.
