Сергій ніколи не мріяв стати журналістом, тим більше головним редактором інтернет-видання. У дитинстві він багато читав і мріяв про подорожі. Освіту здобув за спеціальністю "геодезія".
Сьогодні йому 23 роки. На його рахунку - власні кілька хвилин медіаслави, керівництво успішним онлайн-проектом, а також уміння поширювати натхнення серед молодих та амбітних.
Сергій не любить сучасний медіапростір України. Цурається читати новини багатьох медіагігантів і щиро вірить, що якісні медіа з позитивним наповненням за якийсь час переможуть жовтизну і "чорнуху" масових ресурсів.
Сергій Пішковцій на зустрічі у Львові. Фото: IdeaBreakfast/facebook.
Під час сніданку у львівському антикафе Communa у рамках проекту IdeaBreakfast Сергій Пішковцій розповів, як йому вдалося "розкрутити" власний ресурс, як зібрати навколо себе талановиту команду та якими принципами варто користуватися під час запуску нового проекту.
"У певний момент мене розізлив негатив українських медій"
Я виріс у класичному спальному районі, де на питання "Що таке нові медіа?" у кращому випадку послали б куди подалі, в гіршому - туди б провели. Однак на мене це не вплинуло, оскільки в мене було гарне виховання і оточення. Також з дитинства я обожнював книги і подорожі.
У певний момент я зрозумів, що мене дуже дратує жовтизна і негатив українських медій. У принципі, я не проти жовтизни, однак такої, як в проекті Романа Голубовського UaReview, де читачі заходять на сайт спеціально, аби посміятися. З іншого боку, таких ресурсів як ТСН, де розповідають або про селебретіз, або про вбивства, але з такою ж конотацією як UаReview, я намагаюся уникати.
Карта стереотипів Сергій Пішковція.
Тоді мені захотілося створити такий проект, який був би вільним від цієї жовтизни і негативу. Так у 2010 році народився блог Inspired. Зізнаюся, що перші кілька місяців проект не був для мене чимось важливим – я просто час від часу щось туди закидав. Не знаю, що із цього б вийшло, якби одного разу мій хороший друг із Манчестера не дав мені віртуального копняка. Він сказав, що мій проект надзвичайно хороший, його треба лише добре підготувати і якісно наповнювати.
Про перший успіх і перших авторів
Перший успіх Inspired відбувся, коли я випустив карти стереотипів України. Цей матеріал не був шалено оригінальним, оскільки ідеї лежали на поверхні і частково їх вже втілювали раніше. Однак в Україні до мене цього ніхто не робив комплексно і цей пост спричинив міні-вибух. Мені почали телефонувати із різних всеукраїнських видань, почали запрошувати на телебачення. Навіть сусіди надзвонювали: "О, Сергію, ти був на телеканалі. Ти такий популярний!" (іронічно сміється).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соцмережі та новинні сайти дедалі більше витісняють традиційні ЗМІ
Працюючи все більше і більше над сайтом, я побачив, що сам із цим не справляюся. До мене писали різні люди, які готові були стати авторами Inspired, при чому ці люди були хорошими спеціалістами у своїх напрямках – архітектура, фотографія, музика та інших рубриках, які гарно вписувалися у наш формат. Я дуже радий, що зустрів цих людей, хоча спеціально не шукав зустрічі із ними. Якось так склалося, що наші шляхи перетнулися у певний момент. Із впевненістю можу сказати, що саме ці люди були моїми головними мотиваторами і драйверами для росту.
"А ваше видання - львівське?"
Часто мене запитують, чи наше видання зі Львова. На що я відповідаю – ні. Я живу і працюю в Ужгороді, а наші автори дописують із різних міст України, при чому частіше зі східних та південних регіонів. Ми не маємо офісу, і сумніваюся, що матимемо в майбутньому. Завдяки інтернету ми легко комунікуємо і узгоджуємо план робіт.
Я ніколи не прагнув, аби мій проект був локальним виданням. Inspired пише про події як в Одесі та Львові, так і в Запоріжжі та Луганську.
Локальне видання завжди має певні рамки, воно обмежене як аудиторією, так і тематикою. У нас таких рамок просто нема.
Сергій Пішковцій на зустрічі у Львові. Фото: IdeaBreakfast/facebook.
Мені неодноразово радили відкрити окреме видання Inspired-Львів чи Inspired-Київ. Ми відмовилися від таких пропозицій, однак плануємо незабаром дещо змінити формат. Потрібно рухатися далі. Проект, який стартував кілька років тому, мав спочатку одну аудиторію, якщо він працює зараз – відповідно його читають інші люди.
До прикладу, 5 років тому не було настільки поширеним користування соціальними мережами, ніхто не чекінився, не твітив, відповідно аудиторія була зовсім іншою. Тому ми не боїмося розширити певне коло наших публікацій, оскільки на це існує попит. Однак, з іншого боку, я не хочу, аби сайт перетворився на збірну солянку, куди зливають усі непотрібні і потрібні новини.
"Рекламодавці самі знаходять нас"
Сьогодні сайт монетизується завдяки рекламі. Останні півроку ми активно працюємо над рекламними проектами, шукаємо рекламодавців, з якими у нас є спільні ідеї чи спільне бачення. Правда, частіше рекламодавці самі знаходять нас. До прикладу, нещодавно у нас з’явився спонсор рубрики "Подорожі" - це відомий пошуковий сайт авіаквитків.
Сергій Пішковцій на зустрічі у Львові. Фото: IdeaBreakfast/facebook.
Зараз на сайті 80-90% унікального контенту. Однак лише віднедавна наші автори почали отримувати гонорари. До прикладу, в якісь рубриці з’явився рекламодавець, і ми можемо розділити кошти, які надходять від реклами, між автором і сайтом. Також наші автори мають нематеріальні бонуси – це акредитація на різноманітні події, концерти, фестивалі, виставки.
Важко сказати, що ми є конкурентними. Якщо, до прикладу, якась масштабна подія відбувається у Києві, то про неї напишуть інші видання. Однак у нас ширша тематика і нас не обмежує одне єдине місто.
"Нам просто комфортно писати українською"
Мене неодноразово питали, чи не хочу я зробити наш проект російськомовним. Ні, не хочу. Відповідь банальна – нам приємно писати українською. Це не через те, що ми дуже вболіваємо за Україну і кожного дня обгортаємося українськими прапорами. Нам просто комфортно писати українською, це для нас приємно і природно. У нас є також російськомовні автори, але вони пишуть для нашого сайту лише українською мовою. Більшість наших дописувачів – це випускники або студенти факультетів журналістики, отож вони у будь-якому випадку добре володіють українською.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому в наших ЗМІ така погана аналітика
Можливо, у нас найближчим часом з'явиться англомовна версія. До прикладу, ми пишемо щось цікаве про Львів, і це могло б бути цікавим також для іноземного читача. Однак це дуже масштабна робота і я зараз лише розглядаю цю можливість.
П'ять порад для реалізації власного проекту від Сергія Пішковція
Перша важлива порада: знайомтеся з людьми. Я знаю багатьох людей, які дуже вибірково спілкуються і обирають для себе оточення, мовляв, з цим я тусуюся, а з цими "фу". І це погано. Адже люди дуже різні і в цьому їхня крутість. Ти ніколи не знаєш, кого ти зустрінеш завтра, і хто тобі стане в нагоді.
Друга порада: не бійтеся ділитися ідеями. Також я знаю багатьох людей, які бояться ділитися тим, над чим працюють, бо хтось вкраде у них ідею і зробить те саме. Є такі моменти, що ідеї здатні поширюватися між людьми, незалежно від того, хто цю ідею придумав. Однак відкрию вам секрет: виграє завжди той, хто цю ідею втілив, а це не так легко.
Сергій Пішковцій на зустрічі у Львові. Фото: IdeaBreakfast/facebook.
Третя порада: думайте про кінцеву мету. Чим би ви не займалися, ви завжди повинні пам’ятати про кінцеву мету, про те що мотивуватиме вас і надихатиме. Неодноразово траплялося таке, що дуже перспективні стартапи зазнавали невдач, оскільки люди, захоплені процесом, втрачали кінцеву мету.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що потрібно знати перед розробкою стартапу: 15 практичних порад, що полегшать роботу
Четверта порада: постійно навчайтеся. Я ніколи не буваю задоволений своєю роботою на всі 100%. До прикладу, я зараз сиджу тут і мене тіпає від того, що зараз немає нічого нового на сайті. Звичайно, крайній перфекціонізм – це нездорово, однак бажання бути кращим мотивує тебе до постійного розвитку.
П’ята порада: любіть те, чим займаєтеся. Виконавці і наймані менеджери ніколи не подарують проекту частину себе, ніколи не вкладуть душу у свою роботу. Тому потрібно знайти таку роботу, яку ви будете любити. Таким чином вам не лише вдасться мотивувати себе, а й людей, які працюватимуть з вами.
Підготувала Галина Чоп.
