Прогулючись містом картина очевидна, через кожних 15 кроків можна побачити вивіску ломбарду. Популярні та менш відомі, з яскравими вивісками і зовсім скромним банером. Власники наче не бояться конкуренції, зухвало розміщуючи відділення одне навпроти одного. Вони знають - клієнти будуть.
"Люди - не морські свинки"
Проте, є й такі ломбарди, які подбали про свою рекламу. До прикладу, мережа ломбардів "Партнер" успішно транслює по радіо і телебаченню відеоролик досить неоднозначного змісту.
- Я не знаю який сьогодні день і як мене звати. Я іграшка в руках долі. Підозрюю, що мій сусід пацюк. Кажуть, десь є море і пісок, а мені між лапок забивається одна тирса. Я морська свинка, яка ніколи не побачить моря. А люди кажуть, що їм терміново потрібні гроші на щоденні витрати. Хіба це турботи? Ломбард Партнер — швидкі позики. Заходьте якщо що.
Сподіваємось, люди, які відповідають за креатив не намагались порівнювати людей з морськими свинками, які ніколи не бачили моря. Кажуть, просто поглянули на людські проблеми очима "маленьких трагікомічних тваринок". Однак, вийшло аж надто "трагікомічно".
З початку 2018 року кредит в ломбарді взяли понад 6 мільйонів українців на суму більш як 8 мільярдів гривень! Тобто, кожен сьомий українець отримав півтори тисячі гривень в кредит під заставу, відповідно на кожному сьомому українцю ломбард заробив свій відсоток.
Якщо колись до ломбарду звертались здебільшого крадії або люди з низькими доходами, то сьогодні ломбарди орієнтуються на представників середнього класу. Комусь не вистачає готівки заплатити за кредит у банку, комусь на закупку товару, чи домовитись з інвесторами. Так, середній клас став постійним клієнтом ломбарду.
"Найчастішими клієнтами є "сімейні", звичайні люди, яким потрібні гроші. Перед святами особливо збільшується кількість бажаючих отримати готівку залишивши під заставу щось із техніки чи золота. Усі вони переважно повертаються за своїми речима, буває, що закладають одну й ту ж річ кілька разів протягом року. Для них це така собі "подушка безпеки", - пояснює нам експертка-оцінювачка одного з провідних ломбардів.
Крім того, в останні роки у сфері кредитування відбулися зміни, які створили сприятливі умови розвитку для ломбардної діяльності. Це пов'язано перш за все з тим, що банки зазнавали значних збитків. Зокрема, протягом 2014-2018 років частина банків та кредитних спілок згорнули свою діяльність, внаслідок чого ломбарди почали набирати оберти у своїй діяльності. Наразі правове регулювання діяльності ломбардів залишається неоднозначним, адже в Україні відсутній єдиний нормативно-правовий акт, який би регламентував питання їх створення і функціонування.
Станом на грудень 2018 року офіційно зареєстровано 390 ломбардів. Разом з філіями більше 7 тисяч точок. Ми вирішили на собі спробувати принадність ломбардів і пішли "здавати під заставу" сережки.
Експеримент "А мама сваритись не прийде?"
Коли чуєш слово ломбард асоціації не найприємніші, та коли потрапляєш у відділення, дивуєшся комфорту і затишку: чисто, світло, привітний персонал. На стінах постери з акціями і пропозиціями "золотої картки", отримавши яку клієнт матиме вищу кредитну ставку і довший термін для можливості викупу.
Побувавши у декількох ломбардах, ми помітили, що відсотки і терміни не надто відрізняються. В середньому, за наші сережки пропонували 1000 грн. Чемно запитували на який період ми хочемо їх залишити, чи плануємо за ними повертатись, в одному ломбарді порадили здати сережки без можливості викупу, так ціна буде вищою. Додали, що таку пораду дають лише з людського розуміння.
Під час експерименту ми вирішили схитрувати. У наступному ломбарді спробували "заставити" сережки без документів, начебто нам терміново потрібні гроші, ми з іншого міста, будь-ласка, "кров з носа", потрібна готівка, візьміть улюблені дорогі сережки.
Правда, цього разу зайшли у зовсім непримітний ломбард, який вже не був таким комфортним (була б я злодієм, йшла б саме в такий). З нами почала бесіду жінка з яскравою помадою на губах, перстнями на кожному пальці обох рук і нахабним голосом. Атмосфера в ломбарді говорила сама за себе, і план таки вдався, вислухавши наші благання, жінка пропонує за сережки 600 грн, що значно нижче суми, яку нам назвали в інших ломбардах, але погоджується прийняти без документів. Єдине, додає "А мама до мене не прийде сваритись?". Угода, звісно, завершилась нічим, ми розіграли сцену з телефонним дзвінком, начебто гроші вже не потрібні. Не знаємо чи запідозрила жінка, що це була перевірка, але за такі дії, ломбард мали б позбавити ліцензії.
"У ломбарди часто приносять крадене, тому документи обов'язкові для оформлення угоди. Досвідчені оцінювачі бачать злодіїв відразу та відмовляються приймати у них речі навіть якщо вони мають документи, але ж не завжди злодія можна визначити за зовнішнім виглядом. Буває, що приймеш річ без жодних підозр, а через деякий час з поліції роблять запит на ту чи іншу річ, і якщо вона дійсно у нас, ми віддаємо її без компенсації. В ідеалі, ми повинні перевіряти речі в спеціальному реєстрі МВС, але система недосконала, запит опрацьовують протягом двох тижнів, ні клієнт, ні ломбард не будуть стільки чекати", - роз'яснює наша експертка.
До речі, Надія, так звати співрозмовницю, вже звільнилась з ломбарду. Каже, на це було кілька причин: перша - внутрішні жорсткі умови, а саме штрафи, друга - моральна.
Трохи інсайдерської інформації: "Хто за вікном"
Робота у ломбарді починається як і всюди - із співбесіди. Cпершу тести на логіку, математичні завдання, потім - розмова з трьома спеціалістами. Психолог запитує чи пробував ти коли-небудь наркотики, чи поважаєш старших і чи любиш тварин, бо якщо ні - ти асоціальний і співбесіду провалено.
Відразу після розмови пропонують стажування у Запоріжжі, де протягом двох тижнів вчитимуть тонкощам професії експерта-оцінювальника. Стажування оплачуване, житло передбачене. Надії запропонували пройти стажування без відряджень, дали стопку сторінок А4 для вивчення, прикріпили наставницю, яка терпеливо пояснювала тонкощі роботи, проводила тестові завдання та розуміюче допомагала у разі виникнення труднощів, а вони безперечно були. Не так вже й просто протягом двох тижнів опанувати 1С, правила кредитування, юридичні норми, правила безпеки, і головне - навчитись правильно оцінювати золото і техніку.
"Спочатку було складно запам’ятати коди до сейфів, головних дверей, дверей в моє приміщення "за вікном", паролі для входу в систему, паролі.. коди.. паролі, і знову паролі. З часом стало легше, я вже спокійно реагувала на охоронців, які влітали в ломбард, бо я випадково натискала кнопку виклику оперативників", - розповідає Надія.
Система охорони в таких ломбардах-гігантах на високому рівні. Камери спостереження (в одному відділені їх може бути від семи до дванадцяти), кнопка виклику охорони, тривожна кнопка під столом, броньовані двері, непробивне скло. Якщо злодії таки насміляться прийти, працівники мають чітку інструкцію як поводити себе в разі пограбування: оцінювальник за будь-яких умов не повинен допустити злодія до сейфу, навіть якщо грабіжники візьмуть когось в заручники чи вб'ють. Чіткі дії - натиснути на кнопку тривоги, зателефонувати в поліцію та повідомити, що це справжнє пограбування, невипадково коліном натиснути кнопку, відійти до дверей сейфу, в максимально безпечне місце (їх навіть гранатомет не підірве) і чекати допомоги.
Поведінка працівників у звичний робочий день теж жорстко контролюється, не можна користуватись особистим мобільним телефоном, читати книги, займатись будь-якими справами, що не мають відношення до роботи. Все контролюється і карається штрафами.
Штрафи - саме вони стали вагомою причиною для звільнення Надії. Правда, отримувала вона їх не за дисциплінарні порушення, а через недобросовісних клієнтів.
"Одного разу прийшов чоловік років 35-ти, пристойно одягненний, ввічливий, хотів заставити телефон, це був айфон 4, але на екрані був засвіт (ледь помітна біла цяточка), у користуванні це не помітно, але ломбарди такі телефони не приймають. Я йому відмовила, пояснила чому, але він продовжував наполягати на своєму, просив хоча б 800 грн за нього. Певно, така сума йому тоді була потрібна. Благав більше години, ми домовились на тому, що я оформлюю договір, даю йому гроші, а він його викупить вчасно і ніхто не дізнається, що телефон із засвітом. Термін договору добігав кінця. Я звісно, телефонувала йому, нагадувала, але у відповідь тільки й чула завтра-завтра. Таких завтра пройшло чимало, тепер вже я слізно благала його забрати телефон, пояснювала, якщо він не прийде — суму застави, а саме 800 грн прийдеться сплатити мені. Чоловік так і не прийшов"
Взагалі, оцінювати товар не так і складно. Якщо це техніка, оцінювальник завжди може зателефонувати до спеціаліста з технічого відділу та отримати консультацію. Із золотом складніше, його оцінюють відразу на місці, за допомогою спеціального розчину. Схема така: виріб надпилюють в непомітному під час носіння місці та капають кислоту, якщо реакція є - золото, немає - сплав металів і товар не приймають, але шахраї теж прогресують та вигадали спосіб як обхитрити таку схему.
"Я вже звикла працювати з золотом, робила все швидко. Одного разу принесли каблучку на 18 грам і я як завжди надпиляла, перевірила реакцію, все гаразд, віддала клієнту гроші - 12 тис грн. Через тиждень мені зателефонував регіональний менеджер і сказав, що то було не золото, лиш зверху золоте напилення, а до сплаву я не допиляла. Різницю в 9 тис грн вирахували із моєї зарплати".
Інший клієнт протягом кількох місяців приносив під заставу дуже дорогі речі, сучасну техніку, ювелірні вироби, які завжди викуповував назад. Одного дня приніс каблучку оздоблену камінням. Ми своїх клієнтів попереджуємо, що оцінюємо тільки золото, вагу дорогоцінного каміння віднімаємо. Так сталося і цього разу, я все оформила, термін збіг, клієнт не прийшов, я інкасувала каблучку. Через тиждень він з’явився, хотів викупити її, я повідомила, що термін збіг — її інкасовано. Він зблід і сказав, що каблучка була з діамантами.
"Приходили до мене і роми. Їх я боялась та ховала очі, працювала з ними максимально швидко, хвилювалась, що введуть мене в стан гіпнозу. Та мушу визнати вони завжди були чесними і життєрадісними. Бувало, що чоловік приніс золота на 57 тисяч. Максимально допустима сума кредитування 60 тисяч гривень"
"Пам'ятаю бабусю, яка приносила тостер і електричний чайник, бо не було за що купити хліба. Часто люди поки оформюють договір, діляться своїми бідами, для них важливо отримати не лише кредит, а й щоб їх вислухали, сказали добре слово"
"Люди ж не з доброї волі в ломбард приходять, - з такими словами прийшла до мене одного разу жінка, її син був азартним гравцем, усе з дому відносив в ломбард, щоб відігратись знову щось заставляв, а викуповувати приходив з мамою. Дорослий син завжди опускав очі, а мама зі слізьми оплачувала кредити, одного разу вона прийшла і прокляла мене"
Хто стоїть за "ломбардним прокляттям" України?
На українському ринку працюють два види ломбардів: класичні ломбарди отримують прибуток із відсотків за користування кредитом, їм вигідно аби клієнт викуповував здані речі. Другий тип ломбардів - замасковані пункти скупки ювелірних виробів. Часто, відразу при відділені ломбарду можна побачити точки продажу ювелірних виробів. Вже згадувана мережа ломбардів "Партнер" розміщує свої відділення у приміщеннях магазину "Золотий вік".
Згідно рейтингу топових ломбардів України, першу сходинку посідає ломбард "Капітал", другу - "Благо" і третю - "Партнер".
Найбільша за виручкою мережа ломбардів України належить двом непублічним бізнесменам із Запоріжжя. Зокрема, по 48% належать Петру Клімчуку та Івану Попову, ще 4% - його синові Дмитру Попову.
Цікаво, що сайти ломбардів "Капітал" та "Партнер" ідентичні. Наша співрозмовниця екс-працівниця ломбарду пояснює, що "Капітал" - це назва для Східного регіону країни, у Західній Україні "Капітал" носить назву "Партнер".
Промоніторивши реєстри та досьє компаній, ми вияснили, що мережа ломбардів "Партнер" належить товариству "Ломбард партнер" Вівенко і Компанія". Її кінцевим бенефіцеарами вказані Дмитро Вівенко і Наталія Шестакова. Дмитро Вівенко є партнером власника ювелірного бізнесу "Золотий вік" Романа Петренка.
А у ТОВ "Квадраметр" Вівенко і Шестакова - партнери сина Петренка - Тараса та Дмитра Попова. Останній - син власника "Ломбард Капітал", який посідає перше місце в рейтингу.
Кінцевим бенефіцеаром мережі ломбардів "Перший", що теж є в рейтингу, вказано Дмитра Вівенка, який є власником мережі "Партнер". Крім того, ще одним бенефеціаром виступає син власника ювелірного бізнесу "Золотий вік", - Тарас Петренко.
Якщо коротко - ломбарди "Партнер", "Капітал", "Перший" мають прямий зв'язок з ювелірним магазином "Золотий вік".
Все досить логічно. Не новина, що ломбард - чудовий варіант роздобути не тільки колишні вживанні дорогі ювелірні вироби, а й так званий брухт дорогоцінних металів за 10-20% від його реальної вартості.
Читайте також: Готівка від Тимошенко: на чому заробляє лідерка Батьківщини
Є ще скелети в шафі. Компанія "Золотий Вік" Романа Петренка після анексії Криму продовжила свою діяльність на півострові, лише трохи змінивши назву і скоригувавши логотип, так "Золотий вік" став "Крим Золото".
Проти Романа Петренка відкрили справу, але не українське правосуддя, а російська феміда. Його звинуватили у контрабанді та арештували. Детально звинувачення викладені у відкритому реєстрі судових рішень, зокрема, в апеляційній постанові від 26 червня 2015 року у справі №22К-392/2015.
Петренку загрожувало сім років позбавлення волі за обґрунтованими звинуваченнями в організації злочинної групи, яка займалася контрабандним перевезенням на територію Російської Федерації. Проте, Петренко дивним чином вийшов на волю вже через півтора роки, а компанія "Крим золото" продовжує свою діяльність у Криму й досі. Хто зна, можливо, вже зовсім скоро такі вивіски красуватимуться й на території Росії.
Щодо зв'язків власників мережі ломбардів "Партнер / Капітал" та власника ювелірної компанії "Золотий вік", можна лише зазначити, що бізнес йде добре, адже нещодавно вони розпочали новий проект - "Срібна країна".
Опис з сайту:
Ювелірний магазин "Срібна країна" буде радий запропонувати вам великий вибір виробів, сервісне обслуговування і доступні ціни від ювелірних брендів кращих українських і закордонних виробників.
І ні, даний витяг не на правах реклами, це гірка іронія.
"Прийдіть і придбайте дружині під ялинку каблучку зі сплаву попередньої каблучки, яку вона тиждень тому здала, аби приготувати вечерю на свято".
