Китайська зарозумілість. Сі позиціонує свою країну як повноцінного опонента Заходу
"Китай проігнорував саміт G20 в Індії, що може свідчити про те, що його більше не цікавить усталений світовий порядок", – пише штатний синолог Майкл Шуман з Пекіна у The Atlantic.
На його думку, відмова Сі від участі в саміті знаменує собою різкий поворот у зовнішній політиці Китаю. Протягом останніх кількох років Сі, очевидно, прагнув зробити КНР альтернативою Заходу. Тепер він позиціонує свою країну як повноцінного опонента, готового створити власний блок проти Сполучених Штатів, їхніх партнерів та міжнародних інституцій, які вони підтримують.
Майкл Шуман переконаний, що розрив Сі із світовим істеблішментом назрівав давно. Попри те, що його попередники інтегрували Китай у глобальний порядок на чолі США, приєднавшись до його основоположних інституцій, таких як Світовий банк і Світова організація торгівлі, Сі тримав руку на пульсі відколи прийшов до влади й не охоче брав участь в ініціативах.
Альтернативний світовий порядок. З Китаєм, але без Китаю
Як стверджує синолог The Atlantic, за час свого правління Сі став вороже ставитися до існуючого світового порядку і має намір його змінити. Він зосередився на розвитку альтернативних інституцій, які Пекін міг би очолити і контролювати. Наприклад, Сі створив Азійський банк інфраструктурних інвестицій, щоб конкурувати зі Світовим банком із Вашингтона, і сприяв створенню конкуруючих міжнародних форумів, таких як Шанхайська організація співробітництва, членами якої є росія та Іран.
Сі готовий триматися за деякі усталені інституції, як-от ООН, які, на його думку, він може перепрофілювати для просування своїх глобальних цілей. Але, вочевидь, G20 не належить до таких інституцій. Коли китайський комуністичний режим відправляє на саміт прем'єр-міністра Лі Цяна замість глави держави Сі – це промовистий факт для зустрічі, на яку збираються лідери держав.
На думку Майкла Шумана, доволі легко пояснити відсутність Сі на саміті: він намагається дискредитувати форум, наповнений американськими партнерами, і тому не піддається китайським маніпуляціям чи контролю. "Велика двадцятка" запросила Африканський Союз як нового члена саміту, і Сі, ймовірно, бачить у цьому конкуренцію своїм власним планам завоювати прихильників на Глобальному Півдні.
Експерт переконаний, що замість таких інституцій, як G20, Сі проштовхує конкурентні організації, над якими він може домінувати або наповнити їх дружніми клієнтами. Одним із таких форумів є БРІКС, до якої входять Бразилія, росія, Індія, Китай і Південна Африка. Сі лобіював швидке розширення членства у БРІКС і на серпневому саміті групи в Йоганнесбурзі він отримав те, що хотів. Шість додаткових країн були запрошені приєднатися, в тому числі щонайменше три (Єгипет, Ефіопія та Іран), які мають тісні політичні та економічні зв'язки з КНР. За допомогою такого розширення, як стверджує економіст Хунг К. Тран у своїй нещодавній статті, Китай прагне "перетворити групу БРІКС на організацію підтримки геополітичного порядку денного Китаю" і "майданчик для антиамериканської політичної активності".
За словами експерта, Сі також планує провести третій форум "Один пояс, один шлях" наприкінці цього року. Очікується, що учасники його глобального плану розбудови інфраструктури – переважно країни, що розвиваються, – надішлють до Пекіна делегації високого рівня, на кшталт почесних місій, які іноземні держави відправляли на честь китайських імператорів у минулих століттях. Поки інші світові лідери збиралися на саміт G20, Сі приймав з державними візитами президентів Венесуели і Замбії – двох країн, які мають велику заборгованість перед Китаєм.
Створення конкурентного блоку країн відбувається в той час, коли Сі, схоже, дистанціюється від Заходу. За менш ніж три місяці він та його високопосадовці прийняли в Пекіні чотирьох високопосадовців США; останньою з них була міністерка торгівлі Джина Раймондо, яка завітала до столиці КНР наприкінці серпня. Але Пекін не відповів взаємністю, не відправивши нікого до Вашингтона за цей період (це справляло враження, що він приймав представників васала величної китайської цивілізації – iPress). Цілком можна припустити, що Сі відкритий до подальшої взаємодії зі США лише за умови, що Сполучені Штати будуть взаємодіяти з ним.
Втім, на думку автора, відсутність Сі буде контрпродуктивною для нього самого, оскільки він віддає повністю сцену Джо Байдену. Шуман вважає, що Байден зможе "переконувати" лідерів ПАР і Бразилії, та інших ключових гравців на Півдні, наприклад, президента Індонезії Джоко Відодо. США та Індія вже опублікували спільну заяву, в якій пообіцяли поглиблювати свою співпрацю. Курт Кемпбелл, головний помічник Байдена з питань політики в Азії, відзначив "значне розчарування" серед індійських чиновників тим, що Сі не був присутній на саміті, "і вдячність за те, що ми приїхали".
Мапа розбрату. Нова карта Китаю зачепила і росію
Відмова від G20 – це, перш за все, образа для господаря цьогорічного саміту, прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді, чия підтримка необхідна Сі, якщо він хоче переформатувати БРІКС. Прикметно, зауважує Майкл Шуман, що цей жест збігається з публікацією Пекіном нової "офіційної" мапи Китаю, яка розлютила Нью-Делі і значну частину решти Азії, включивши до неї спірні територіальні претензії в Південно-Китайському морі, весь індійський штат Аруначал-Прадеш, інші спірні землі на індійсько-китайському кордоні, а також острів, який китайці раніше погодилися поділити з росією.
Суперечки щодо мапи свідчать про те, вважає експерт, що націоналістичні прагнення Сі до глобальної влади можуть підірвати його намагання очолити новий блок проти Заходу. Можливо, саме тому в нещодавньому аналізі дослідницької компанії Capital Economics йдеться про те, що БРІКС "навряд чи" стане противагою Сполученим Штатам та їхнім основним союзникам: "Не всі країни поділяють погляди Китаю і росії на Захід", – стверджує автор доповіді, і "відсутність спільної згоди між країнами-членами, ймовірно, стримуватиме прогрес у багатьох сферах і стане перешкодою для становлення БРІКС як єдиного блоку".
Здається, розмірковує синолог, Сі сприймає майбутнє як бінарну конкуренцію між його Китаєм і Сполученими Штатами. На його думку, Сі помиляється. Глобальний порядок, який зараз формується, має кілька центрів сили, кожен з яких має власні цілі та інтереси. Китай не стане автоматично головним бенефіціаром прийдешнього світового порядку, так само як і Глобальний Південь не обов'язково прибіжить під його знамена у відновленій антиколоніальній боротьбі.
"Ігноруючи G20 Сі демонструє не лише свою опозиційність до Заходу, але й зарозумілість по відношенню до нових держав, які, як він очікує, приєднаються до нього. Якщо Сі хоче виграти велику геополітичну гру, він повинен брати у ній участь. Натомість, він відмовився від неї", – завершує свою статтю Майкл Шуман.
Джерело: The Atlantic
