Нещодавня промова президента США Джо Байдена в Овальному кабінеті стала ключовим моментом у поглибленні конкуренції між Америкою та її союзниками з одного боку, і віссю диктатур, що об'єдналися навколо росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї з іншого. Про це пише Ендрю Міхта на сторінках європейської редакції Politico.
За його словами, ця промова фактично об'єднала війну в Україні і ширшу війну, що назріває на Близькому Сході, в два театри одного конфлікту. І якщо "Хезболла" зараз також атакує, це створить для США та їхніх союзників значно розширений театр бойових дій, що знову призведе до напруження військових ресурсів.
Водночас, на думку експерта, Тайвань, схоже ще більш ймовірно, стане третім театром конфлікту в найближчі кілька років, а можливо, навіть раніше. І Пекін нарощує свої військові сили – військово-морський флот Народно-визвольної армії вже чисельно перевищує ВМС США, в той час як його сухопутні та ядерні сили зростають швидкими темпами.
Ендрю Міхта констатує, що незалежно від того, як довго триватиме війна в Україні, росія зайнята розширенням виробництва бронетехніки, в тому числі відновленням пошкодженої техніки з поля бою і водночас розгортанням системи виробництва воєнного часу у себе вдома. москва показала, що вона розуміє масовість. Через півтора року російська армія тепер здатна воювати і мобілізуватися одночасно, маючи на меті розширити свої лави до 1,5 мільйона осіб.
Аналітик попереджає, що противники Америки готуються до війни. І все ж у Вашингтоні дебати про національну безпеку рідко починаються з базового визнання, що Китай і росія будують свої армії не для стримування, а для нападу. Але наразі це має бути відправною точкою кожної розмови про оборонні витрати США та їхніх союзників.
Він наголошує, що величезні витрати на зброю, боєприпаси і людські життя в Україні мають стати тривожним дзвінком. І США повинні замислитися над тим, чи справляється їхня добровольча модель збройних сил із завданням створення необхідного військового потенціалу, особливо коли йдеться про підготовлені резерви.
Але, на думку автора, це проблема не лише Сполучених Штатів – модель професійних, повністю добровольчих збройних сил стала домінуючою на всьому Заході. І з огляду на нові реалії, з якими цивілізований світ стикається в Європі та Азії, настав час переосмислити цю проблему. Ендрю Міхта переконує, що Захід повинен зрозуміти, що нинішня кількість чоловіків і жінок у військовій формі просто не відповідає поставленим завданням. Армії, флоти і військово-повітряні сили Заходу занадто малі, щоб відповідати загрозам як в Атлантиці, так і в Тихому океані – двох взаємопов'язаних театрах, які визначатимуть результат будь-якого майбутнього глобального конфлікту.
"Рішення тут полягає не в тому, щоб "розвернутися до Азії", а в тому, щоб перебудувати західні сили з необхідними надлишками в резервах. По суті, в цьому дедалі більш нестабільному світі США повинні збільшити свої оборонні витрати і переосмислити, на що вони витрачають гроші і як формують свої сили", – йдеться у публікації.
І Китай, і росія, а тепер дедалі більше Іран, зруйнували уявлення про те, що мирна конкуренція буде самодостатньою в умовах глобалізованої економіки, і Вашингтону потрібно прокинутись від цієї реальності.
Стримування в Європі та Азії вимагає постійної дислокації, а не ротаційної присутності, яка була тимчасовим заходом для уникнення важкого вибору. Якщо НАТО хоче вижити як життєздатний альянс, стримування і колективна територіальна оборона в Європі мають стати новим фокусом.
Крім того, в Азії двосторонні гарантії безпеки і регіональні зусилля зі стабілізації регіону мають бути підкріплені розгортанням військ США і членів Альянсу. Оскільки світ вступає в період тривалої системної нестабільності, збереження цих двох регіональних балансів від переростання у тотальну війну великих держав буде різницею між миром і ширшим конфліктом, який може стати глобальною пожежою.
Для цього, вважає Ендрю Міхта, Америці необхідно переглянути те, як вона розбудовує свої збройні сили й озброєння. Він наводить приклад: торік армія США не дорахувалася 25 відсотків призовників, а цьогоріч призов знову не дотягнув до запланованого рівня. Військово-морські сили також не змогли досягти своїх цілей з набору, і укомплектування американських кораблів стає дедалі складнішим завданням.
Отже, Сполучені Штати повинні вийти за рамки своїх нинішніх реактивних заяв про "захист порядку, заснованого на правилах", і донести до громадськості те, що насправді стоїть на кону. Їм потрібно припинити говорити про "конкуренцію великих держав" і замість цього запитати, як насправді виглядатиме "перемога" в цьому конфлікті між демократією і диктатурою; як виглядатиме геостратегічна карта, що сприятиме їхнім інтересам та інтересам інших демократій.
США також мають вирішити, які геополітичні центри є критично важливими для їхньої внутрішньої безпеки та подальшого процвітання їхніх громадян. Їм необхідно повернути пріоритети національної безпеки в процес прийняття рішень щодо економічної політики, нагадавши те, що знали попередні покоління, але, здається, забули за останні 30 років – що не можна залежати від свого супротивника в питаннях життєзабезпечення суспільства, а потім розраховувати на перемогу, якщо цей супротивник вирішить розпочати війну. Перерозподіл критично важливих ланцюгів постачання і створення резервів у системі постачання за допомогою "дружньої підтримки" більше не є питанням дискусії про глобалізацію. Це життєво важливий пріоритет національної безпеки як для США, так і для їхніх союзників.
Як наголошує експерт, якщо Америка буде змушена вступити у війну, вона не матиме часу, щоб компенсувати недоліки або накопичити зброю і боєприпаси. Уроки, які слід винести з України, а тепер і з Ізраїлю, полягають у тому, що США та їхні союзники повинні переглянути те, як побудовані їхні збройні сили, щоб мати можливість розгортати великі сили з необхідною масою – якщо цього вимагатиме надзвичайна ситуація в країні. "Нам потрібне нове відчуття нагальності загрози, з якою ми зіткнулися, і ми повинні діяти негайно", – завершує свою статтю Ендрю Міхта.
Джерело: Politico
