Президент Байден таємно відвідав українську столицю, сподіваючись продемонструвати американську рішучість у допомозі перемогти російські війська, які вторглися в Україну рік тому, пише американська New York Times. Своєю чергою Wall Street Journal назвала візит Байдена до Києва драматичним проявом солідарності з лідером України, президентом Володимиром Зеленським, за кілька днів до першої річниці російського вторгнення в країну. Та додала, що окрім яскравого дипломатичного акту, поява Байдена на вулицях Києва стала демонстрацією життєвої сили для аудиторії на Батьківщині, оскільки 80-річний президент готується до очікуваної кампанії з переобрання на другий термін наступного року.
На думку New York Times, Байден в Києві звертався, по суті, не лише до президента росії владіміра путіна, але і до співвітчизників вдома, які сумніваються в його рішенні так масштабно інвестувати в українську війну. "Йдеться не лише про свободу в Україні, – сказав він. – Йдеться про свободу демократії в цілому".
Міжнародний стратег, професор Еліот Коен у статті для The Atlantic зазначив, що візит Байдена до України має таке ж важливе значення, як і далекобійні ракети, точні артилерійські боєприпаси чи ракети ППО. На його думку, інші лідери та глави урядів, які відвідали Україну перед ним, звісно, заслуговують на похвалу, але зовсім інша річ, коли з'являється президент Сполучених Штатів, який, по суті, є лідером вільного світу. Еліот Коен переконаний, що слова Байдена мають велике значення. Адже він пообіцяв від імені США "непохитну і незмінну відданість демократії, суверенітету і територіальній цілісності України". І що ще важливіше: Сполучені Штати будуть стояти з Україною "стільки, скільки буде потрібно". Це свого роду відповідь на заяви про нібито втому та вимоги до України поквапитися із наступом, які час від часу з'являються в американській пресі із посиланням на анонімні джерела в Пентагоні чи Адміністрації Байдена.
На думку відомої публіцистки Енн Епплбом, візит Байдена і послання стосується самої України: незважаючи на рік жорстокої війни, Київ залишається вільним містом; Україна залишається суверенною країною – і це не зміниться. І підтримка Києва буде продовжуватися. Вона відзначає, що ці меседжі важливі, адже Україна веде війну на виснаження з росіянами. путін сподівається виграти війну не за рахунок технологічної переваги, чи краще натренованих солдатів, пише Епплбом, а просто перечекавши, поки західний Альянс, який він все ще вважає слабким, розділеним і який легко підірвати, видихнеться.
New York Times зазначає, що вперше президент США поїхав в зону війни, де немає американських військ, і це несло великі ризики. Видання нагадує, що майже рік радники і члени адміністрації противилися ідеї візиту президента до воєнного Києва. Але ситуація змінилася, коли українські військові продемонстрували кращі результати, аніж хтось очікував. NYT цитує радника Байдена Джека Саллівана, за словами якого, американський президент вважав за потрібне здійснити цей візит через критичний момент, в якому знаходиться Україна через рік після повномасштабного вторгнення росії.
Wall Street Journal вважає, що цей візит Байдена був відкритим і публічним викликом США путіну. І наводить його слова щодо російського вторгнення про те, що скоординовані санкції від Атлантики до Тихого океану "стискають економічні рятувальні кола росії", та що російські війська втратили половину території, яку окупували в Україні в перші дні вторгнення. Для ще більшого підкріплення своєї тези видання цитує Байдена: "путін думав, що Україна слабка, а Захід розділений. Він думав, що зможе пережити нас. Я не певен, що він так вважає зараз".
Wall Street Journal зазначила, що світлини Байдена і Зеленського в Києві підкреслили дивовижну стійкість України проти російського вторгнення. Рік тому багато міжнародних лідерів вважали, що український уряд впаде за кілька днів.
Схожої думки дотримується і Еліот Коен. За його словами, хоча президент явно мав намір зміцнити довіру України, а також прихильність амбівалентних європейців і неоізоляціоністських американців, його справжня аудиторія була деінде. На думку Коена, про це свідчать його зауваження про силу Заходу. Як зазначає аналітик, росія покладалась на низку теорій перемоги в Україні: що київські лідери втечуть, що народ України не буде воювати, що її армія буде зім'ята раптовим ударом або в результаті штурмів, які триватимуть кілька днів. Все звелося до останньої надії: що воля владіміра путіна сильніша за волю Джо Байдена. І Байден щойно продемонстрував і словом, і ділом: "О ні, це не так". Це удар нижче пояса російському лідеру.
Аналітик також переконаний, що візит Байдена був не трюком, а скоріше державницьким актом. Адже він відбувся в момент, коли багато чого висить на волосині. І Коен перераховує цю низку проблем. Китайці почали заявляти про озброєння росії, що, на думку уряду Сполучених Штатів, може багато чого змінити у цій війні. Союзники Заходу, у тому числі демократії Азії, почали мобілізацію своєї військової промисловості. російські наступальні операції, які мали принести великі здобутки, приурочені до річниці вторгнення, натомість встелили Донбас тілами тисяч, які занадто пізно дізналися, що, як сказав один французький генерал часів Першої світової війни, "вогонь вбиває". А тим часом Україна нарощує сили для власного контрнаступу.
На думку Енн Епплбом, візит Байдена до Києва має на меті запропонувати живильний контраст та інше послання (на відміну від деяких західноєвропейських лідерів, які демонструють, що проблема якось сама розсмокчеться): якщо президент США готовий піти на цей особистий ризик, якщо американський уряд готовий докласти цих зусиль, то час не на боці росії. Він доводить до відома всіх, переконує Епплбом, включно з міністерствами оборони і оборонною промисловістю, що парадигма змінилася й історія змінилася. Старе "нормальне" не повернеться.
Колумніст Washington Post Юджин Робінсон впевнений, що без лідерства і дипломатії Байдена важко уявити, як альянс НАТО міг би стати сильнішим від вторгнення путіна, а не послабшати. Без Байдена і Конгресу, які надають майже безперебійну військову та економічну допомогу, важко уявити, що Україна не лише витримає російський натиск, але й поверне втрачені території, й завдасть величезних втрат путінським військам.
Еліот Коен резюмує, що російсько-українська війна – це не тільки гуманітарна катастрофа, жахливий набір злочинів проти людяності, грубе порушення домовленостей і міжнародного права. Це також переломний момент, який багато в чому визначить майбутнє міжнародної системи. Якщо диктатори доб'ються свого, це може призвести до дуже темних часів, які нічим не відрізнятимуться від 1930-х і 1940-х років. Але якщо ліберальні демократії об'єднаються та продемонструють рішучість, підприємливість і військовий потенціал, які вони демонстрували раніше, на думку Коена, такого результату ще цілком можливо уникнути. І додає, що для цієї мети ніщо інше не має більшого значення, ніж американське лідерство, відновлення престижу і ваги, які були втрачені або розпорошені протягом останніх кількох десятиліть.
На думку Робінсона, не було б несподіванкою, якщо путін відреагував би на візит Байдена смертоносним шквалом ракет проти цивільних об'єктів. Ніхто не може завадити путіну вести свою війну, пише Робінсон, але Байден може – і завадить йому виграти її.
У свою чергу New York Times на завершення своєї статті цитує слова Байдена перед від’їздом: "Київ захопив частину мого серця, мушу сказати".
А Washington Post резюмує свій матеріал карикатурою з "привітаннями" для путіна:
