Згідно з оприлюдненими нещодавно даними Держкомстату, доходи телеком-ринку України за підсумками 2012 року на 3,8% перевищили показник попереднього звітного періоду – 40 млрд грн порівняно з 38,5 млрд. грн. у 2011-му (тут і далі – без ПДВ). Це загальна "температура по палаті". Якщо ж придивитися до різних сегментів, наприклад – до стаціонарної телефонії – то міжміський і міжнародний зв'язок (МММН) продовжує своє піке - 13% доходів порівняно з 2011-м.
Це еволюційний процес, і Україна тут не виняток. Винятком є те, що уряд не те, що не стимулює, ба й навіть заважає розвиватися телекомунікаційній галузі країни, зокрема: затягуючи видачу найкрупнішим мобільним операторам ліцензій на "третє" покоління; зарегульованістю ринку платного телебачення; і назагал – закручуванням законодавчих гайок у питаннях податків і інших поборів.
Телекомунікаційний ринок України серед інших галузей вирізнявся стабільним зростанням аж до "кризового" 2009-го – ріст доходів за 2006-2008 роки коливався в межах 14-24% на рік. Глобальна криза у вітчизняному телекомі відгукнулася в 2009-му – навіть у гривнях доходи не те, що не виросли – а знизилися на 0,1%. Що вже казати про обсяг ринку у валюті – гривня з тих пір подешевшала й за один долар замість 5 почали платити 8 грн. Однак уже наступні два роки обнадіювали "оздоровленням" галузі – 2% і 6% зростання відповідно у 2010-му та 2011-му роках. І ось нате – в минулому році зниження динаміки. Чому ж так сталося?
Фото: flickr.com
Відповідь криється у двох сегментах: мобільний ринок ледь-ледь як для ключового (66% всіх доходів телекому!) – на кількасот мільйонів гривень – перевершив досягнення 2011-го року. Водночас наші співвітчизники все менше й менше користувалися послугами звичайного (дротового) зв’язку, телефонуючи в інші міста України та світу – доходи МММН, як зазначалося вище, "впали" на 13%.
Однак це падіння продовжується вже багато років – трафік перекочовує в мережі мобільного зв’язку і нічого із цим не зробиш – нові технології (додайте ще Skype, соціальні мережі тощо) змінюють споживацьку поведінку. Однак раніше вдавалося компенсовувати цей негативний тренд – відтік доходів із МММН – за рахунок інших сегментів, в основному, того ж таки мобільного.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Операторів змусять ділитися мережами
Галузь мобільного зв’язку за минулий рік в доходах підросла всього лишень на 1,7% - до 26,78 млрд грн порівняно з 25,84 млрд грн у 2011-му. Тобто, локомотив українського телекому знизив свою динаміку, адже за підсумками 2011 року доходи порівняно з 2010-м виросли на 7,6%.
Важко бігти – а за останні десять років мобільні оператори саме бігли – із похиленою головою та ще й на зігнутих ногах. Бо уряд зверху тисне "скляною стелею". Серед головних причин нема нічого сенсаційного - це відсутність чіткої державної політики. Правда, є технологічні нюанси, як-от, наприклад, звільнення радіочастотного спектру для комерційного використання. Тобто, спецкористувачі (читайте – військові) володіють саме тими радіочастотами, які потрібні для розвитку нових і перспективних технологій.
Фото: muremba.com
Однак уряд ось уже років сім неспроможний знайти коштів для проведення конверсії і кінця краю цьому не видно. Занадто складно, мабуть, розібратися, в усіляких технічних термінах, звести інтереси вояків і підприємців до єдиного знаменника, та ще й знайти гроші для проведення тендерів. Оператори вже неодноразово пропонували провести очистку радіодіапазону – а значить, профінансувати закупівлю та налаштування військового обладнання на інших частотах – за власний кошт, звісно ж, вимагаючи гарантій в отримання ліцензій. Але законодавство України не дозволяє надати такі гарантії, а внести зміни в закони у нас не так уже й просто.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через 4 роки кожен десятий телефон матиме функцію мобільних платежів
Роками спостерігаючи "собаку на сіні", мобільні оператори також уже неодноразово декларували свою готовність розвивати новітні стандарти високошвидкісного зв’язку на вже виділених їм радіочастотах. Однак, запровадити законодавчу норму про "технологічну нейтральність" - оператор отримує радіочастотний ресурс, а вже яку технологію розвивати вирішує сам – уряд не спромігся і минулого року. Як і позаминулого.
Проте локомотив телеком-галузі (аякже, 2/3 всіх доходів!), хоч і не летить на всіх парах, та все ж таки якось викручується. Принаймні, мобільні оператори знаходять ресурси для незначного, але все ж таки росту числа користувачів. Незважаючи на те, що рівень проникнення послуг мобільного зв’язку серед населення України на кінець 2011 року сягнув, за оцінками iKS-Consulting, аж 117,6% або майже 53,68 млн., на 31 грудня 2012-го цей показних досяг позначки уже 126% (54,6 млн. користувачів при населенні 45,56 млн.). Тобто, категорія наших співгромадян, які використовують більше ніж одну SIM-картку – стає все чисельнішою.
Фото: cit.ua
Хоча приблизно 70-80% всіх доходів мобільні оператори України отримують від надання голосових послуг, головним чинником зростання в останні кілька років усе виразніше стає сервіс мобільного доступу в Інтернет. Проте відсутність у операторів "великої трійки" - компаній "Київстар", "МТС Україна" і life:) ("Астеліт") ліцензій на розвиток "третього покоління" (відрізняється швидшою передачею даних) стримує подальший розвиток стільникової галузі.
Фіксований Інтернет-доступ в Україні розвивається в останні кілька років наперекір усьому та незважаючи ні на що. Правда, питома вага цього сегменту в доходах усієї телеком галузі невелика – приблизно 10% (майже 4 млрд. грн.), і це дає підстави сподіватися на подальші успіхи сегменту. Для порівняння: за 2011-й доходи галузі Інтернет-доступу також зросли майже на 10%, до 3,5 млрд. грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прогноз 2013: Початок епохи "вічних" номерів та 4G
За оцінками iKS-Consulting, понад третина домогосподарств України станом на кінець минулого року підключена до мереж широкосмугового доступу в Інтернет (ШД) – тобто, найближчі кілька років цей показник впевнено може бути збільшено вдвічі, до 60-70%. Іншою підставою для оптимізму є слабка консолідованість ринку – на частку 14-ти найкрупніших за числом абонентів Інтернет-провайдерів припадає всього лиш 55% від сукупної кількості користувачів.
Як свідчать закони ринку, в середньостроковій перспективі можна прогнозувати зменшення кількості лідерів і збільшення їхньої питомою ваги як у доходах, так і в абонентах. Тобто, на ринку Інтернет-доступу ще є куди рости. Основною проблемою тут є демпінг – звісно ж, на нього скаржаться великі гравці, і скаржаться на дрібних напів- і зовсім нелегальних провайдерів у регіонах. Тінезація ринку – це не винахід інтернет-провайдерів, з державою податками ділитися не вельми прагнуть і в інших галузях економіки.
Фото: zn.ua
Ще один перспективний сегмент на стику телекомунікацій і медіа – платне телебачення. З розвитком Інтернет-технологій ця галузь отримала "друге дихання", хоча на частку традиційного кабельного ТБ припадає левова частка як доходів, так і абонентів. За оцінками iKS-Consulting, понад 95% всіх телеглядачів – це користувачі саме кабельного ТВ. Однак ніхто не відміняв супутникове ТВ – воно продовжує розвиватися, а також різні технології "інтернет-телебачення" (IPTV, OTT). На користь останніх свідчить і свобода від регулювання (Інтернет – вільне середовище), і зарегульованість разом із "зашифрованістю" кабельного ТБ. Зарегульованістю, бо на цей сегмент претендує як Національна комісія з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) – в телекомунікаційній частині, так і Національна рада з питань телебачення та радіомовлення – в контентній частині. Тобто, основним мотивом кабельщиків триматися тишком-нишком і бідкатися, які ж ми маленькі є небажання декларувати реальні розміри своїх абонбаз і, відповідно, сплачувати "роялті" - авторські відрахування телеканалам.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Регіональні кабельні оператори покидають ринок через "цифру"
Традиційна стаціонарна телефонія хоч і займає в телеком-галузі за доходами почесне друге місце після своєї молодшої сестри – мобільної – почесне друге місце (17,4%), водночас є аутсайдером. Як уже згадувалося вище, міжміська та міжнародна телефонія користується все меншим попитом серед наших співвітчизників. Міська телефонія залишається на плаву – за минулий рік доходи цього сегменту зросли майже на 19% до 4,1 млрд. грн. – тільки за рахунок підвищення тарифів, з метою наближення їх до собівартості.
Фото: timeszp.com
І так може продовжуватися ще кілька років: або доходи міської телефонії трішечки зростуть за рахунок підвищення урядом тарифів, або ж – незважаючи на зусилля держави – все ж таки почнуть плавно знижуватися. Адже колеги з мобільних операторів не сплять і з готовністю пропонуватимуть усе вигідніші тарифи, лиш би збільшити показники споживання і, відповідно, доходів – на радість акціонерам.
Підстав для оптимізму щодо розвитку стаціонарної телефонії не надає й від’ємна динаміка числа користувачів "основних телефонних апаратів" (ОТА, саме так прийнято рахувати користувачів у даному сегменті). Починаючи з 2008 року – коли в Україні налічувалося найбільше, майже 12,5 млн ОТА – кількість користувачів невпинно знижувалася, і за підсумками минулого року наблизилася до 12 млн. А що тут скажеш, мобільний телефон – це зручніше!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: iPhone і iPad стануть телевізорами
Оскільки очікувати від українського уряду якогось більш-менш значущого сприяння – як, наприклад, запровадження єдиних прозорих правил гри, зменшення податкового та регулювального тиску, дозвіл на запровадження нових технологій, зняття законодавчих "рогаток" - не доводиться, то можна сміливо прогнозувати зростання телеком-ринку за підсумками поточного року на рівні статистичної похибки, тобто кількох відсотків. Тобто, це може бути ріст "наперекір", а не "завдяки". Наперекір: затягуванню з видачею мобільним операторам ліцензії на "третє покоління" зв’язку; жорсткій податковій і регуляторній політиці, яка загнала частину Інтернет- і ТБ-провайдерів у "тінь".
